1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.

Політологія як наука в нашому сус-ві формувалася дуже пізно. На те був ряд причин, серед яких можна назвати такі як загальна недооцінка суспільної теорії, взагалі функції теорії завершувалися на коментуванні ідеології, взагалі суспільство не мало політичного виховання та політичної сили.

Можна прослідкувати такий шлях розвитку політичної науки: в період античності існував універсалізм суспільно-політичної думки, все охоплювала єдина наука – філософія. пізніше від філософії відділилася теорія держави і права, потім соціологічні та психологічні підходи до вивчення політики і лише в середині ХХ ст. формується наука політологія зі своїми закономірностями та методами. В СРСР вона з’являється в кінці 70-х рр. основні причини звернення нашого сус-ва до політології – нове бачення світу та необхідність розробки нового політичного курсу, вивчення реального стану речей в нашому сус-ві.

2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.

Політика – сфера людської діяльності, що зв’язана відносинами між лкремми індивідами, соц группами та классами з приводу влади.

Політологія - наука про політику та її взаємовід-носини з людиною та суп.

Предметом політології є група закономір­ностей відносин соціальних суб’єктів з приводу завоювання, втримання та використання політичної влади.

Політологія є накою, об’єктом якої є вивчення суто політ життя сус-во-ва., хоча частково його вивчають і економічні науки і соціологія, і філософія...

3. Категорії та закономірності політології як науки.

Вихідний теоретичний матеріал пізнання будь-якої науки становлять поняття (чи категорії) науки, які відбивають найсуттєвіші риси її предмета. Поняття розкривають або необхідні зв'язки, вузлові пункти науки, або най­суттєвіші елементи її структури. Осн. поняття, якими оперує наука, назив. категоріями: політика, пол. влада, пол. ф-ції, пол. с-ма, пол. режим, пол. плюралізм, пол. інтереси, пол. цінності, пол. діял-ть, правова д-ва, прив. власність, соц. прошарки та групи, сусп. думка, культура, цивілізація, сусп-во та інш.

„Політична влада” є центральною категорією політології.

Групи закономірностей:

1 – політико-економічні закономірності, що відбивають взаємовідносини між економікою сус-во-ва та політ владою. тут політ влада виступає породженням економічної влади, ек інтереси виступають причиною політ дій людей, в свою чергу політ влада характеризується певною самостійністю і теж впливае на ек-ку, проте самостійність політ влади не можна абсолютизувати.

2 – політико-системні закономірності: характеризують розвиток політ системи за своєю структурою

3 – політико-психологічні закономірності відбивають взаємовідносини між особою та владою

4. Системи методів політологічного пізнання.

Критично-діалектичний метод (конкретний політ аналіз політичного життя, урахування впливу на політику різних сфер життя, розгляд усіх політ явищ у розвитку та взаємозв’язку),

політико-сиситемний м. (розглядае політику як цілу систему та взаємозв’язки в ній),

політико-ідеалістичний чи біхевіористський метод (дослідження суспільних політичних явищ через вивчення і спостереження поведінки окремих людей та суспільних груп),

політико- порівняльний (найдавніший; зіставлення двох (або більше) пол. об’єктів (або їхніх частин), які мають спільні хар-ки),

емпірико-соціологічний (тобто використання методів, що притаманні соціології: опитування, анкетування, статистичний аналіз...)

Основним об'єктом цих досліджень є функціонування політичних інститутів, дії політичних суб'єктів, динаміка соціальної думки.