4. Характеристика спеціальних розвідувальних служб Німеччини, Франції та Ізраїлю.
Структура і завдання розвідувальних служб цих країн дещо відрізняються від структури і завдань спецслужб США і Великобританії, хоча успішно співпрацюють з ними і де в чому мають спільні риси.
Спеціальні служби Федеративної Республіки Німеччини були заново створені після другої світової війни і тривалий час працювали під контролем ЦРУ США. Після реорганізації наприкінці 1980 – початку 1990 років в результаті об`єднання Німеччини завдяки підтримці і допомозі США і НАТО спецслужби ФРН істотно розширили свої функції.
До спецслужб ФРН, що займаються розвіддіяльністю, відносяться установи, органи і підрозділи виконавчої влади:
с п е ц с л у ж б и, підпорядковані а д м і н і с т р а ц і ї Федерального Канцлера (Федеральна розвідувальна служба BND);
с п е ц с л у ж б и, підпорядковані м і н і с т р у в н у т р і ш н і х с п р а в (Федеральне управління захисту конституції BfV, Земельні управління захисту конституції LfV, Федеральне управління безпеки інформаційних технологій BSI);
с п е ц с л у ж б и, підпорядковані м і н і с т р у о б о р о н и (Розвідувальне управління Бундесверу ANBw, Управління Бундесверу з радіомоніторингу AFMBw, воєнна служба безпеки MAD).
Федеральна розвідувальна служба BND виконує завдання ведення зовнішньої розвідки, об`єднуючи воєнну і політичну розвідку за кордоном, є однією з найкращих розвідок світу. BND очолює президент, якому в оперативному керівництві службою надає допомогу віце – президент і апарат управління якістю. До структури BND входять вісім відділень:
оперативної розвідки – відповідає за агентурну розвідку;
технічної розвідки – відповідає за отримання інформації з каналів зв`язку за допомогою ТЗР, а також розкриття шифрів;
оцінки даних – формує завдання на добування інформації, обробляє одержані дані і надає довідки, звіти і зведення зацікавленим структурам;
управління і загальні служби – забезпечує роботу основних підрозділів (кадрова робота, розвиток, фінансування і правоведення);
оперативної розвідки і оцінки організованої злочинності та міжнародного тероризму – відповідає за оперативне отримання відомостей про організовані злочинні угруповання, терористичні організації, міжнародну наркоторгівлю тощо;
технічної підтримки – забезпечення служби необхідними технікою і технологіями;
школа BND – здійснює підвищення кваліфікації і перепідготовку співробітників служби;
внутрішньої безпеки і контррозвідки.
Служба поєднала в собі все краще, що було накопичене німецькими, радянськими, американськими, англійськими і східнонімецькими спецслужбами. Її структура досить проста, але близька до оптимальної, вона практично являє собою модель розвідслужби майбутньої європейської демократичної держави.
Федеральне управління захисту конституції BfV займається контррозвідувальною діяльністю – виявляє антиконституційні політичні наміри, шпигунів, забезпечує захист державної таємниці. Необхідну розвідувальну інформацію отримує від BND і MAD. Підпорядковується міністру внутрішніх справ і складається з семи відділів. Основним відділом, який залучається до ведення технічної розвідки, є відділ зв`язку з керівництвом периферійних органів у інших країнах, підслуховування телефонних розмов, забезпечення систем секретної інформації і зв`язку. Решта відділів займаються проблемами правого і лівого екстремізму і тероризму; ведення контррозвідки; забезпечення секретності і протидії підривній діяльності; роботи з іноземцями, що можуть представляти загрозу для безпеки ФРН тощо.
Земельні управління захисту конституції LfV виконують ті ж функції, що і BfV, в межах регіонів (земель).
Федеральне управління безпеки інформаційних технологій BSI забезпечує безпеку урядових ліній зв`язку, розроблює стандарти і правила в області інформаційної безпеки, здійснює атестацію інформаційних систем і компонент, забезпечує підтримку Федерального і земельних управлінь захисту конституції при розслідуванні протиправних і інших дій, в яких використовуються інформаційні технології.
Розвідувальне управління Бундесверу ANBw – основний орган воєнної розвідки, відповідає за збір і оцінку інформації про стан іноземних збройних сил.
Управління Бундесверу з радіомоніторингу AFMBw – основний орган воєнної радіотехнічної розвідки.
Воєнна служба безпеки MAD – орган воєнної контррозвідки, третя основна спецслужба ФРН. Підпорядковується безпосередньо міністру оборони, складається з п`яти управлінь (адміністративного, внутрішньої безпеки, протидії антиконституційним силам, протидії іноземним розвідкам, технічного), групи S (контррозвідки в апараті Бундесверу, НАТО тощо), шести груп воєнних округів, і мобільних підрозділів (більше 40).
Головне завдання служби – розкриття фактів воєнного шпигунства, запобігання диверсій, боротьба з агентурою. Її повноваження достатньо широкі і не обмежуються діяльністю тільки воєнної контррозвідки. При загрозі безпеці держави служба діє спільно з іншими федеральними службами і розвідслужбами країн НАТО.
Усі розвідувальні служби ФРН тісно співпрацюють з ЦРУ США і іншими спецслужбами США і НАТО. Представники АНБ США діляться з керівниками розвідслужб ФРН своїми знаннями в області сучасної радіоелектронної розвідки і досвідом її ведення.
На відміну від ФРН, спецслужби Франції мають достатньо складну структуру, що не може не впливати на якість розвідроботи.
До складу спецслужб Франції входять наступні структури:
спецслужби м і н і с т е р с т в а о б о р о н и, координуються Генеральним секретаріатом національної оборони (Генеральне управління зовнішньої безпеки DGCE, управління воєнної розвідки DRM, управління захисту і безпеки оборони, бригада розвідки і РЕБ, центральна служба безпеки інформаційних систем);
спецслужби м і н і с т е р с т в а в н у т р і ш н і х с п р а в (центральна дирекція загальної розвідки, управління безпеки територій).
Генеральне управління зовнішньої безпеки DGCE підпорядковується міністру оборони і відповідає за ведення воєнної розвідки, а також збір стратегічної інформації, електронну розвідку і контррозвідку за межами Франції. До компетенцій DGCE належать такі питання, як добування і аналіз інформації, що має відношення до безпеки Франції; виявлення і попередження антифранцузької діяльності за кордоном; проведення таємних активних операцій. Очолює DGCE, до складу якого входять п`ять управлінь, директор.
С т р а т е г і ч н е у п р а в л і н н я відповідає за надання політичному керівництву держави аналітичної інформації, яка адекватно відображає обстановку у світі і необхідна для прийняття важливих рішень. Управлінням розроблюються доктрини і можливі сценарії розвитку ситуації у випадку прийняття тих чи інших політичних рішень. Управління підтримує тісні контакти з міністерством зовнішніх справ.
Р о з в і д у в а л ь н е у п р а в л і н н я добуває інформацію в основному агентурною розвідкою (легальною і нелегальною). Основний напрямок – добування науково – технічної інформації, необхідної для промисловості Франції, в першу чергу (на сьогоднішній час) у авіакосмічній галузі.
Т е х н і ч н е у п р а в л і н н я відповідає за стратегічну радіоелектронну розвідку. Під його егідою функціонують декілька станцій радіоперехоплення, розташованих як на території Франції, так і за її межами.
О п е р а т и в н е у п р а в л і н н я відповідає за планування і проведення таємних операцій із застосуванням сил спецпідрозділів різної спеціалізації.
А д м і н і с т р а т и в н е у п р а в л і н н я здійснює матеріально - технічне забезпечення, внутрішню безпеку, підбір і розстановку кадрів.
Управління воєнної розвідки здійснює планування, координацію і керівництво процесами аналізу і використання воєнної розвідки. Очолює DRM, до складу якого входить п`ять управлінь, директор, який напряму звітує міністру оборони, хоча організаційно DRM входить до складу штабу збройних сил Франції.
Д о с л і д н и ц ь к е у п р а в л і н н я займається агентурною і електронною розвідкою на оперативному рівні, використовуючи інформацію від бригади розвідки і РЕБ.
А н а л і т и ч н е у п р а в л і н н я відповідає за аналіз і обробку зібраної розвідінформації та підготовку на її основі зведень, довідок і звітів.
У п р а в л і н н я к о н т р о л ю за розповсюдженням зброї масового ураження і озброєнь веде роботу щодо систематизації і аналізу інформації про загрози, пов`язані з розповсюдженням ядерних технологій, хімічної зброї і інших озброєнь.
Т е х н і ч н е у п р а в л і н н я здійснює технічну підтримку інших управлінь.
А д м і н і с т р а т и в н о – к а д р о в е у п р а в л і н н я відповідає за підготовку, підбір і розстановку кадрів.
У своїй роботі DRM взаємодіє з управліннями національної поліції, захисту і безпеки оборони, штабами видів і родів збройних сил і генеральною комісією з контролю за озброєннями.
Управління захисту і безпеки оборони (воєнна контррозвідка) здійснює моніторинг стану політичної благонадійності у збройних силах і проведення профілактичних заходів.
Бригада розвідки і РЕБ займається радіоелектронною розвідкою в інтересах міністерства оборони і військового командування, а також питаннями захисту військових ліній зв`язку і інформаційних систем. Є одним з основних постачальників розвідувальної інформації для DRM.
Центральна служба безпеки інформаційних систем відповідає за розробку нормативних актів і контроль у сфері застосування та використання криптосистем.
Центральна дирекція загальної розвідки забезпечує державну безпеку Франції від внутрішніх загроз (політична поліція).
Управління безпеки територій здійснює захист французьких технологій не тільки у військовій, але і у фармацевтичній, телекомунікаційній і інших сферах промисловості, в основному від ізраїльських і американських спецслужб.
Для спецслужб Франції, як і для всієї її зовнішньої політики, характерна історично обумовлена антианглійська, антиамериканська і антинімецька спрямованість, саме чому французьким спецслужбам приходиться багато в чому розраховувати лише на власні сили.
Основним керівним органом розвідки і служб безпеки Ізраїлю є Комітет керівників служб (Ваадат). Цей Комітет координує роботу всіх спецслужб, що входять до його складу.
Особливістю функціонування спецслужб Ізраїлю є практично повна відсутність законодавчих актів, що якимось чином врегульовували б їх діяльність. З одного боку, це дозволяє гнучко реагувати на зміну ситуації у світі. Але, з іншого боку, такий підхід може привести не тільки до зловживань, а і до прорахунків, що пов`язані з сильною суб`єктивізацією у підходах до організації розвіддіяльності через відсутність формального законодавства.
Інститут розвідки і спеціальних задач (Моссад) відповідає за операції за кордоном і підпорядковується прем`єр – міністру. Інформація добувається через агентурну мережу, збором даних з відкритих джерел і радіоелектронною розвідкою. До структури Моссад входять вісім відділів, але повна і точна інформація про діяльність всіх відділів відсутня.
В і д д і л з б о р у і н ф о р м а ц і ї відповідає за добування інформації офіцерами, які працюють як під дипломатичним, так і неофіційним прикриттям. Відділ працює по секціях, за якими закріплені відповідні географічні регіони, і керує роботою резидентів і їх агентурою.
В і д д і л з п о л і т и ч н и х а к ц і й і в з а є м о д і ї займається питаннями спільних політичних операцій і забезпечення взаємодії з розвідслужбами дружніх держав, а також з державами, з якими Ізраїль не має дипломатичних відношень. На крупних станціях Моссад створює під дипломатичним прикриттям дві резидентури – одна працює в інтересах відділу збору інформації, а друга – в інтересах відділу з політичних акцій і взаємодії.
В і д д і л с п е ц і а л ь н и х о п е р а ц і й займається найбільш секретними операціями, такими, як організація замахів на життя політичних діячів, диверсій, партизанських і психологічних операцій.
В і д д і л ЛАП відповідає за психологічну війну, пропаганду і дезінформацію.
Д о с л і д н и ц ь к и й в і д д і л займається аналізом інформації, що поступає від підрозділів добування інформації, та готує щоденні, щотижневі і щомісячні зведення і звіти по географічних регіонах.
Т е х н о л о г і ч н и й в і д д і л відповідає за розробку і впровадження передових технологій, які забезпечують операції Моссад.
Служба загальної безпеки (Шин Бет) займається контррозвідкою, підпорядкована безпосередньо прем`єр – міністру. Її основне завдання – виявлення арабських шпигунів і агентів іноземних розвідок, стеження за арабами, що проживають в країні, і боротьба з терористами.
Військова розвідка (Аман) відповідає за стратегічну і військову розвідку та радіоперехоплення. Вона підпорядковується начальнику генерального штабу Армії оборони Ізраїлю. Сфера її діяльності – збройні сили потенційних противників, перш за все оточуючих арабських країн, а також керівництво воєнними аташе Ізраїлю по всьому світу та військова цензура. У оперативному підпорядкуванні військової розвідки знаходяться частини ВПС і ВМС Ізраїлю, які здійснюють візуальну, радіоелектронну, в першу чергу радіотехнічну розвідку. Декілька станцій РЕР розташовано на Голанських висотах. Дані про структуру Аман практично відсутні, лише відомо, що вона складається з відділів, які керують службою воєнних аташе і забезпечують взаємодію з розвідслужбами інших держав тощо. Контррозвідкою і військовою розвідкою займається підрозділ оперативної розвідки генерального штабу.
Спецслужбам Ізраїлю надають допомогу Міністерство закордонних справ (збір науково – технічної інформації і політичне планування операцій), Міністерство внутрішніх справ (політичні розслідування і організація охорони кордонів), Міністерство фінансів (митний контроль), Міністерство туризму і інші державні установи і структури.
Слід відзначити, що з самого початку існування держави Ізраїль, її спецслужби, які знаходяться на передових рубежах боротьби за існування, що веде країна, є одними з найкращих у світі.
Таким чином, аналіз структури і завдань, які виконують розвідки провідних країн світу, дозволяє зробити висновок про те, що підрозділи технічної розвідки, особливо у сфері інформаційних технологій, відігравали і будуть відігравати у майбутньому не менш важливу роль, ніж підрозділи традиційної розвідки. Крім того, в деяких країнах такі підрозділи відокремлюються у самостійні служби (АНБ США, ШКУЗ Великобританії), бюджет яких часто значно перевищує бюджет підрозділів традиційної розвідки.
Але не слід переоцінювати можливості технічної розвідки, вона все ж таки не здатна замінити собою інші види розвідки, що в той же час не принижує її значимості. Враховуючи бурхливий розвиток інформаційних технологій, які все більше стають важливим елементом економіки і політики, зрозуміло, що жодна із спецслужб не стане згортати свої програми в області технічної розвідки.
В той же час розвиток інформаційних технологій з точки зору розвідки має і негативну сторону – великий об`єм інформації, що циркулює у лініях зв`язку і глобальній мережі "Інтернет", значно ускладнює завдання технічної розвідки з аналізу цього об`єму і знаходження дійсної інформації, в якій зацікавлена розвідка. В цьому відношенні технічна розвідка не тільки втратить своєї значимості, але й підніметься на якісно новий ступінь свого розвитку.