- •Аналітичних груп. Виконання аналітичних реацій.
- •Задача №1: відкриття катіонів 1-ої, 2-ї та 3-ї аналітичних групу досліджуваному розчині.
- •4.3. Катіони феруму(іі).
- •4.4. Катіони феруму(ііі).
- •5.4. Катіони хрому(ііі).
- •Задача №2. Відкриття катіонів четвертої, п’ятої та шостої аналітичних груп у досліджуваному розчині.
- •Лабораторна робота №3
- •7. Аналітичні реакції аніонів
- •7.1.Перша аналітична група аніонів
- •7.1.1. Аніони сульфату so42-.
- •7.1.2. Аніони сульфіту so32-
- •7.1.3. Аніони карбонату сo32-
- •7.1.4. Аніони фосфату ро43-.
- •7.2.Друга аналітична група аніонів Cl- , Br-, j-.
- •7.3. Третя аналітична група аніонів: ch3coo-, no2-, no3-.
- •7.3.1. Аніони ацетату ch3coo-
- •7.3.2. Аніони нітриту nо2-.
- •7.3.3. Аніони нітрату no3-
7.2.Друга аналітична група аніонів Cl- , Br-, j-.
1. Груповим реактивом , який осаджує усі аніони другої аналітичної групи, є катіони срібла у вигляді AgNO3: Cl- + Ag+ = AgCl білий
Br- + Ag+ = AgBr блідо-жовтий J- + Ag+ = AgJ світло-жовтий
Осади є солями сильних галогеноводневих кислот і тому вони не розчиняються у сильних кислотах (для випробування береться 2н. розчин HNO3) Аніони інших аналітичних груп утворюють з AgNO3 білі осади Ag2SO3, AgNO2, Ag2СO3, або жовтий Ag3РO4. Але ці осади є солями слабких кислот і розчиняються у сильній НNO3.
Виконання: у три чисті пробіркі внести по 3-4 краплі розчину NаCl, NаBr і КJ, додати 1-2 краплі AgNO3, перемішати і спотерігати утворення осадів відповідного кольору. Додати у кожну пробірку 5-10 крапель 2 н. розчину НNO3, бовтувати деякий час і упевнитися, що осади не розчиняються.
2. Розчин амоніаку NH4OH зовсім не розчиняє осад AgJ, частково розчиняє AgBr і повностю розчиняє AgCl: AgCl + 2 NH4OH = Ag(NH3)2+ + Cl- +2H2O
Утворюється безбарвний розчин, який знов мутніє, якщо нейтралізувати амоніак азотною килотою: Ag(NH3)2+ + Cl- + 2H+ = AgCl + 2NH4+
Виконання: у чисту пробірку внести 1-2 краплі розчину NаCl, додати краплю розчину Ag NO3, перемішати і спостерігати утворення білого осаду AgCl. Додавати краплями 2 н. розчин NH4OH і збовтувати, поки осад не розчиниться. Утворюється безбарвний прозорий розчин. Додавати до нього 2 н. розчин НNO3, поки знову не утвориться осад AgCl.
2.Хлорна вода (вільний хлор Cl2 у водному розчині ) не реагує з хлоридами, а броміди і йодиди окиснює до вільних брому і йоду: 2Cl- + Cl2 = не реагує
2Br- + Cl2 = 2Cl- + Br2 жовто-бурий
2J- + Cl2 = 2Cl- + J2 червоно-фіолетовий
У водному середовищі розчини брому і йоду мають жовто-бурий колір, тому проводять екстракцію хлороформом (або бензолом) і одержують жовто-бурий (Br2) і червоно-фіолетовий (J2) екстракти. Таким чином за кольором екстракту можна впевнено визначати аніон другої аналітичної групи: жовто-бурий екстракт дає бромід, а червоно-фіолетовий – йодид. Безбарвний екстракт (або забарвлений вільним хлором у дуже слабкий жовто-зелений колір) утворюється у випадку хлориду або аніону іншої групи, який не взаємодіє з хлорною водою.
Виконання: у три чисті пробіркі внести по 3-4 краплі розчину NаCl, NаBr і КJ (або невідомий розчин), додати у кожну 1-2 краплі 2 н. розчину НCl або H2SO4, 2-3 краплі хлорної води (або розчину хлораміну) і 3-4 краплі хлороформу. Закрити кожну пробірку і інтенсивно збовтати. Залишити у штативі до повного розшарування води і хлороформу. Хлороформ важчий за воду і утворює нижній шар, колір якого вказує на аніон, який реагував з хлорною водою: жовто-бурий – бромід, червоно-фіолетовий – йодид.
4. Нітрит KNO2 (або NaNO2) у кислому середовищі окиснює йодид на відміну від броміду і хлориду: 2J- + 2 NO2- + 4H+ = 2NO + J2 + 2H2O
Виконання: проводиться як попередня реакція, тільки замість хлорної води додається розчин KNO2 (або NaNO2). Хлороформ забарвлюється у червоно-фіолетовий колір у присутності йодиду.