Іv. Мотивація навчальної діяльності

Завдання № 3. 1) Записати під диктовку вчителя текст, дати йому назву, з’ясувати чи є в ньому однорідні члени речення

Сині вечорові сутінки огортають і Дніпро, і кручі… Затихає поволі місто, спалахує вогнями ліхтарів.

А серед зелених бескеть дніпровських схилів заливаються, щебечуть невгамовні солов’ї.

Кленові, бузкові і калинові гущавини аж розлягаються від того співу.

Є щось загадкове і незбагненне в солов’їному співі, коли все спить в примарності ночі, а з місячних гаїв до неба летить солодке, млосне та якесь благальне тьохкання, що стверджує одвічність буття.

У таку пору ніч сповнена глибокого таїнства, під вічними зорями шепочуть, перемовляються недремні гаї і, здається, оживають ті, що застигли в кам’яній непорушності пам’ятників. (І. Цюпа)[2]

2) Визначити, як пов’язуються між собою однорідні члени речення у даному тексті. Порівняти свої спостереження з таблицею “Зв’язок між однорідними членами речення”

Безсполучниковий	Сполучниковий
Завжди ставимо кому	Протиставні сполучники	Єднальні або розділові
○, ○, ○…	Завжди ставимо кому: ○, а (але) ○…	Кома ставиться: І ○, і ○; Ні ○, ні ○; Або ○, або ○…	Кома не ставиться: ○ і ○

V. Опрацювання нового матеріалу

Завдання № 4. Написати твір-мініатюру “Ранок на морі” з використанням однорідних членів речення.

Для того, щоб написати запропонований твір необхідно:

1) підібрати слова, які означають предмети, що можуть оточувати людину на морі: море, хвилі, небо, птахи, берег, дерева, сонце тощо;

2) підібрати епітети до слів(ранок - сонячний, хмарний, світлий, казковий, замріяний, холодний, осінній, теплий тощо; море - синє, темне, сонне, таємниче тощо; хвилі - веселі, грайливі, білі, холодні тощо; небо - весіннє, осіннє, блакитне, хмарне, похмуре, сонячне тощо; берег (узбережжя) – пустий, жовтий, чистий, сяючий тощо, і так далі);

3) підібрати до кожного з предметів дієслова, які можуть пов’язуватися з даними предметами:

ранок – починається, охоплює, настає;

море – світліє, хвилюється, прокидається тощо;

небо – світліє, сяє тощо;

хвилі – грають, сяють, біліють тощо; і так далі.

VІ. Підсумок уроку

Питання:

• Які члени речення називаються однорідними?

• Яким зв’язком можуть поєднуватися однорідні члени речення?

VІІ. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал.[1, с. 150 – 151 ]

2. Вправа з підручника. [1, с. 151, № 2 ]

Розділові знаки при однорідних членах

Урок № 2

Тема. Розділові знаки при однорідних членах. Вживання однорідних членів.

Мета: повторити вивчене про речення з однорідними членами; виробляти вміння і навички розпізнавати однорідні речення; допомогти учням засвоїти правила вживання розділових знаків в реченнях з однорідними членами; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Використана література:

1. Ющук і.П. Рідна мова: Підручник для 8 кл. – к.: Арт- Освіта, 2004. – 256 с.

2. Шевчук с.В. Українська мова: Збірник диктантів: Навч. Посіб. Для учнів 10 – 11 кл. – 2-ге вид., допов. – к.: Вища шк., 2002. – 229 с. Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Один з учнів записує на дошці схеми безсполучникового і сполучникового зв’язку між однорідними членами речення та наводить приклади до кожної з схем; всі інші витають і перевіряють вправу, що була задана додому.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Завдання № 1. 1) Відредагувати речення, що заздалегідь записані вчителем на дошці; 2) Записати відредаговані речення до зошитів

1. У нашому садку ростуть кущі, дерева, яблуні, вишні, смородина, груші.

2. Мати купила солодкі апельсини і лимони.

3. На городі вже достигли картопля, морква, овочі, огірки, квасоля і горох.

4. Пожовкла і трава, і листя, і груші на деревах.

Відповісти на питання:

• Чому дані речення викликають комічний ефект?

ВИСНОВКИ (записати до зошитів-довідників):

Однорідні члени речення мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь природної чи уявної групи явищ, яка передбачається змістом висловлювання.

Однорідні члени речення повинні граматично однаково залежати від головного для них слова.

При вживанні однорідних членів речення не повинно виникати непорозумінь. [1]