1. [Ред.] Перевірка типів

Процес перевірки та впровадження обмежень типів даних — перевірка типів — може відбуватись під час компіляції (статична типізація) або під час виконання програми (динамічна типізація). Якщо мова програмування вимагає точного зіставлення типів даних (тобто, дозволяючи лише такі операції автоматичного приведення типів, які не призводять до втрати інформації), така мова програмування має сильну типізацію, в іншому випадку, слабку.

Тип даних — характеристика, яку явно чи неявно присвоєно об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

2. [ред.] Прості типи даних

Мови програмування представляють деякі прості типи даних, як базові блоки для програм та більш спеціалізованих складних типів даних. Зазвичай прості типи даних включають цілі та дійсні числа та рядки.

3. [ред.] Складні типи даних

Вони можуть включати у себе (залежно від мови програмування):

1. [ред.] Цілі числа

Цілі числа (англ. integer) не можуть містити у собі дріб. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Неможна використовувати кому у введені такого числа, бо інакше буде викликана синтаксична помилка. Приклади цілих чисел:

• 42

• 10000

• −233000

• −100

2. [ред.] Дійсні числа

Дійсні числа можуть містити у собі як цілі, так і дробові значення з точкою відокремлення від цілої частини. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Приклади дійсних чисел:

• 20.0005

• 99.9

• −5000.12

• −9999.9991

3. [ред.] Рядки

Рядки (англ. string) — нечисловий тип даних, та використовується для збереження букв та слів. Усі рядки складаються з символів. Рядки можуть містити цифри та числа, але все одно будуть оброблятися як текст. Приклади рядків:

• «A»

• «Hello World»

• «Телефон»

• «Мені 99 років»

• «1.2.3.4.5.6.7.8.9»

У деяких мовах програмування кількість символів у рядку може бути обмежена, у інших довжина рядка може обмежуватись лише кількістю пам'яьті у комп'ютері. Можуть бути також порожні рядки.

4. [Ред.] Діапазон числових типів даних

Кожне числовий тип даних має мінімальне та максимальне значення, яке називають діапазн значень. Важливо знати діапазон значень, особливо, коли працюєш з «маленькими» типами даних, оскільки у них можна зберігати лише значення у вузькому діапазоні. Спроба внести число, більше за доступний діапазон може призвести до помилок періоду компіляції/виконання, або до неправильних підрахунків (через відкидання) залежно від мови програмування, яка використовується.

Діапазон змінних оснований на кількості байтів відведених для збереження значення. Цілі типи даних зазвичай ^[1] здатні зберігати 2ⁿ значень (де n — це кількість байтів, що еквівалентно до 2⁸n бітів). Для інших типів даних (напр. дійсних чисел) діапазон більш заплутаний, та залежить від методу зберігання інформації у ньому. Існують також типи даних, які не викоритовують весь байт, напр. булеві, яким потрібен лише один біт, і представляє собою двійкове значення (хоча на практиці використовується весь байт, то 7 бітів залишаються невикористаними).

Таблиця показує набір загальновживаних числових типів даних та їхніх діапазонів^[2]:

Тип даних	Розмір	Діапазон
Цілі типи
Булеві	1 біт (хоча зазвичай зберігається як 1 байт)	0 до 1
Байт	8 бітів	0 до 255
Слово	2 байти	0 до 65535
Подвійне слово	4 байти	0 до 4,294,967,295
Ціле число	4 байта	−2,147,483,648 до 2,147,483,647
Подвійне ціле	8 байтів	−9,223,372,036,854,775,808 до 9,223,372,036,854,775,807
Дійсні типи
Дійсне	4 байти	1E-37 до 1E+37 (6 десятичних цифр)
Подвійної точності	8 байтів	1E-307 до 1E+308 (15 десятичних цифр)