Питання для самоконтролю

1. Коли і для яких суб’єктів були запроваджені в Україні спеціальні податкові режими?

2. Які спеціальні податкові режими впроваджені в Україні чинним податковим законодавством?

3. Які особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку для юридичних і фізичних осіб?

4. Назвіть, від сплати яких видів податків і зборів звільняються платники єдиного податку?

5. Нагадайте порядок оформлення документів для переходу на спрощену систему оподаткування.

6. На яких суб’єктів не поширюється спрощена система оподаткування, обліку і звітності?

7. В чому полягає сутність фіксованого сільськогосподарського податку та які його елементи?

8. Назвіть елементи збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками.

9. Назвіть елементи збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Бібліографічний список до теми

2, 8, 11 – 25

Змістовий модуль 5. Інші податки, збори та неподаткові платежі

Тема 13. Плата за ресурси та послуги

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо порядку обчислення і сплати: рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плати за користування надрами; збору за користування радіочастотним ресурсом України; збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

План вивчення теми

1. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

3. Плата за користування надрами.

4. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

5. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Методичні рекомендації

Вивчення питань теми передбачає з’ясування таких видів плати за ресурси та послуги: збору за першу реєстрацію транспортного засобу; . екологічного податку; плати за землю; збору за спеціальне використання води; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плати за користування надрами; плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; збору за користування радіочастотним ресурсом України; збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Зазначені види платежів визначаються та сплачуються згідно із Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. При цьому необхідно звернути увагу на те, що платежі за ресурси, які стягуються в Україні, включають кілька видів. Стягнення цих платежів обумовлюється тим, що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання вона стягує певну плату, основне призначення якої – покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо. Як і податки, стягнення плати за ресурси та послуги має обов'язковий характер. Але, на відміну від податкових методів формування доходів, плата за ресурси та послуги передбачає певну еквівалентність. Проте суттєвого бюджетного значення ці платежі не відіграють.

У першому питанні потрібно здійснити, відповідно до розділу ІХ, ст.251 – 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, детальну теоретичну проробку елементів, порядку обчислення і сплати рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, що видобуваються в Україні.

Видами рентної плати є: плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу; плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами; плата за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами; плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності магістрального трубопровідного транспорту визначені: Законом України від 15.05.1996 р. № 192 “Про трубопровідний транспорт”; Законом України від 12.07.2001 р. № 2665-III “Про нафту і газ”.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Податковим кодексом суттєвих змін у справлянні рентної плати не передбачено. Передбачається, що ставки рентної плати встановлюватимуться на рівні діючих ставок. А у разі зміни тарифів на транспортування магістральними трубопроводами до ставок рентної плати застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, який обчислюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При вивченні другого питання необхідно з’ясувати складові елементи рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні відповідно до розділу Х, ст. 256 – 261 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. В основу розділу Кодексу покладено діючий порядок оподаткування рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат, а також те, що об’єкт оподаткування природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу.

Правові, економічні та організаційні засади рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні визначені у: Кодексі України про надра; Законі України вiд 12.07.2001 р. № 2665-III “Про нафту і газ”; Законі України „Про засади функціонування ринку природного газу”; Постанові Кабінету Міністрів України від 30.09.09р. № 1098 „Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях”.

У третьому питанні потрібно розглянути елементи та порядок справляння плати за користування надрами.

Плата за користування надрами  загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Регламентування цього платежу здійснюються відповідно до розділу ХІ, ст. 262 – 264 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Крім того, інші правові, економічні та організаційні засади визначені: у Кодексі України про надра; Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Законі України «Про державну геологічну службу України»; Постанові №1014 КМУ „Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин”; Державному фонді родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 107/370; переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від № 827; класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05. 1997 р. № 432.

При вивченні четвертого питання слід керуватися розділом ХV, ст. 318 – 322 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та розглянути елементи, порядок обчислення та сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України.

При цьому слід запам’ятати, що платниками цього збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

• ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

• ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

• дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Кодексом також встановлені базові ставки збору за користування радіочастотним ресурсом, з щорічною індексацію їх наростаючим підсумком на індекс споживчих цін.

При вивченні сьомого питання слід звернутися до розділу ХVІІ, ст. 329 – 334 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та розглянути елементи, порядок обчислення, перерахунку та сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів. При цьому необхідно звернути увагу на те, що порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів приведено у відповідність із прийнятою новою редакцією Лісового кодексу, а також передбачено щорічну індексацію ставок збору, наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції.

Основним призначенням збору за спеціальне використання лісових ресурсів є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів.

До спеціального використання лісових ресурсів належить:

• заготівля деревини під час рубок головного користування;

• заготівля деревини під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років  рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів  суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

• заготівля другорядних лісових матеріалів (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

• побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

• використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати ситуаційні завдання, індивідуальну роботу, які наведено нижче.