Інфінітив (The Infinitive)

Інфінітив – це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?, що зробити?: to write писати, to read читати.

В англійській мові інфінітив має одну просту і п’ять складних форм. Інфінітив перехідних дієслів має форми часу й стану, а неперехідних – тільки часу.

Форми інфінітива	Active	Passive
Indefinite	to write to come	to be written
Continuous	to be writing to be coming
Perfect	to have written to have come	to have been written
Perfect Continuous	to have been writing to have been coming

Якщо дієслово не вживається в пасивному стані або в формі Continuous, то кількість форм інфінітива відповідно менша.

Ознакою інфінітива в англійській мові є частка to, але в багатьох випадках інфінітив вживається без частки to.

Частка not перед інфінітивом вказує на заперечну форму.

Значення і вживання форм інфінітива

Інфінітив у формі Indefinite вживається:

1) якщо дія, яку він виражає, одночасна з дією, вираженою дієсловом-присудком речення:

I was glad to see them. – Я був дуже радий бачити їх.

It is very interesting to read this story. – Дуже цікаво читати це оповідання.

2) з дієсловами, що виражають намір, надію, бажання і т.ін.

Indefinite Infinitive означає дію, майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком:

I hope to see you on Sunday. – Я сподіваюсь побачитися з тобою в неділю.

He wanted to talk to you. – Він хотів поговорити з вами.

3) з модальними дієсловами Indefinite Infinitive часто виражає майбутню дію:

They may come tomorrow. – Може, вони приїдуть завтра.

You should see a doctor. – Тобі слід звернутися до лікаря.

Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком:

They seemed to be reading. – Здавалося, що вони читають.

Perfect Infinitive виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком:

He was pleased to have written this letter. – Він був задоволений, що написав цього листа.

З модальними дієсловами should, ought, could, might у стверджувальній формі, а також після was/were в модальному значенні Perfect Infinitive показує, що дія не відбулася:

She should have stayed at work. – Їй слід було залишитися на роботі (але вона не залишилась).

I was to have done it. – Я мав це зробити (але не зробив).

Таке саме значення має Perfect Infinitive після минулого часу дієслів to expect сподіватися, чекати, to hope надіятися, to intend мати намір та ін.:

I hoped to have found him at home. – Я сподівався застати його вдома (але не застав).

Perfect Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувалася протягом певного часу перед дією, вираженою дієсловом-присудком:

I’m happy to have been studying at this University for 5 years. – Я щасливий, що 5 років вчився в цьому університеті.

Інфінітив вживається в активному стані, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає суб’єкт дії, вираженої інфінітивом:

They don’t want to find me. – Вони не хочуть знайти мене.

Інфінітив вживається в пасивному стані, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає об’єкт дії, вираженої інфінітивом.

I don’t want to be found. – Я не хочу, щоб мене знайшли.

Інфінітив у реченні найчастіше вживається як:

а) частина складеного дієслівного присудка після модальних дієслів:

She must go there at once. – Вона повинна піти туди одразу ж.

б) додаток до дієслів та прикметників:

Не promised to help us. – Він пообіцяв допомогти нам.

I am glad to see you. – Я радий тебе бачити.

в) обставина мети:

I went to the shop to buy some sugar. – Я пішов у крамницю, щоб купити цукор.

Об’єктний інфінітивний комплекс (The Objective Infinitive Complex)

В англійській мові широко вживається конструкція, яка складається з іменника в загальному відмінку або займенника в об'єктному відмінку та інфінітива і за своїм значенням відповідає підрядному додатковому реченню:

І saw him run to the river. – Я бачив, як він побіг до річки.

Конструкцію him run називають Objective Infinitive Construction. Українською мовою вона здебільшого перекладається підрядним додатковим реченням або складним додатком (Complex Object): Я бачив, як він біг до річки.

Об’єктний інфінітивний комплекс вживається не після будь-якого дієслова, а лише після певних груп дієслів.

1) Complex Object вживається після дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуттів: to see бачити; to hear чути; to feel почувати; to watch, to observe спостерігати; to notice помічати. Після цих дієслів інфінітив у об’єктному інфінітивному комплексі вживається без частки to:

He saw Helen cry. – Він побачив, що Хелен плаче.

2) Complex Object вживається після дієслів, які виражають бажання, намір почуття: to want хотіти; to wish, to desire бажати; to like любити подобатися; to dislike не любити; to hate ненавидіти; to intend мати намір; should (would) like, хотів би та ін.:

Не wanted me to come today. - Він хотів, щоб я прийшов сьогодні.

3) Complex Object вживається після дієслів, що виражають думку (погляд), припущення, сподівання: to consider, to believe вважати; to think думати; to find знаходити; to know знати; to expect сподіватися; to suppose припускати та ін. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:

We consider him to be the best pupil of our school. – Ми вважаємо його найкращим учнем нашої школи.

He expected her to return. – Він сподівався, що вона повернеться.

4) Complex Object вживається після дієслів, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти; to advise, to recommend радити, рекомендувати; to cause, to force, to make примушувати; to let веліти, дозволяти. Після дієслів to make і to let інфінітив вживається без частки to:

The teacher allowed us to use dictionaries. – Учитель дозволив нам користуватися словниками.