- •1.Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні методологічні принципи, джерела та значення його вивчення у вищій школі
- •2.Розкрийте суть основних історіософських концепцій щодо походження та часу виникнення українського народу. Яка з них, на вашу думку, найбільш достовірна? Аргументуйте.
- •3.Дайте визначення поняття "історико-етнографічний регіон" та виділіть основні етапи їх формування на території України
- •4.Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна"? Як в українській історіософії висвітлюються проблеми етнічного походження Київської Русі?
- •5. Назвіть етнополітичний аспект литовської експансії на українські землі. Чи можна вважати Велике князівство Литовсько-Руською державою?
- •7.Проаналізуйте процес обмеження та остаточної ліквідації царським урядом автономії України (друга половина XVII - XVIII ст.). Виділіть етнополітичний аспект цієї проблеми.
- •8.В чому проявлялося посилення національного гніту на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій?
- •9.Проаналізуйте процес обмеження національних прав українців у період остаточної втрати Україною державності в процесі створення срср. Чи мала Україна право вибору?
- •10.Проаналізуйте процес українізації на українських землях за часів формуваннярадянської системи. Які історичні наслідки вони мали?
- •12.Назвіть причини, етапи еміграції та міграції українців. Визначте внесок українців у політику, науку, культуру, господарське життя держав, де вонипроживають
- •13.Проаналізуйте витоки державотворчих процесів в Україні. Виділіть формуполітичного устрою та систему управління Скіфської держави, античних міст-полісів та Антського царства
- •14.Визначте особливості князівського періоду українського державотворення. Виділіть етапи розвитку, форму державного управління та феодальну ієрархію Київської Русі
- •15.Визначте особливості державного життя України за литовсько-польської доби
- •17.Дайте характеристику діяльності Української Центральної Ради у боротьбі за відродження української держави. Які Ви бачите досягнення та прорахунки нашляху державотворчих змагань?
- •18. Визначте історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництванезалежної української держави в 1917-1920 pp. Проаналізуйте еволюцію українського державотворення
- •19.Західноукраїнські землі у 1918-1920 pp. Боротьба за відродження Української держави
- •20.Проаналізуйте процес утворення срср та входження до нього України,виділіть основні етапи і історичні наслідки для подальшого державного життянашої країни
- •22.Охарактеризуйте плани і політику сусідніх держав щодо України напередодні та на початку Другої світової війни.
- •25.В чому ви вбачаєте здобутки та прорахунки української дипломатії у сучаснихгеополітичних перетвореннях?
- •26.Проаналізуйте проблеми взаємовідносин України і Росії в історичній ретроспективі і сьогодні
- •27.Аналізуючи документи та історичні матеріали визначте особливості сучасногодержавотворення українського суспільства та його перспективи.
- •28.3 Якою метою розпочався процес політичного реформування Українськоїдержави на початку XXI ст.? Які ви знаєте пропозиції щодо внесення змін додіючої Конституції України 1996 p.?
- •30.Висвітліть основні погляди вчених на причини та час виникнення українського козацтва. Доведіть, що Запорозька Січ, за висловом м.Костомарова, була козацькою демократичною республікою
- •31.Дайте характеристику польсько-литовським уніям та визначте їх значення для соціального розвитку України
- •32.Охарактеризуйте становище української соціальної структури в добу національної революції середини XVII ст.
- •33.Дайте характеристику соціальної модернізації України в складі Російської та Австрійської імперій в кінці XVIII - XIX ст.
- •36.Визначте соціальні перетворення в процесі радянізації українськогосуспільства
- •37.Визначте діяльність руху опору в роки Другої світової війни. В чомувідрізнялись стратегія і тактика дій радянських партизан і оун-упа?
- •38.Охарактеризуйте політико-ідеологічні процеси та соціальні зміни в Україні. Визначте суть та наслідки для України хрущовської "відлиги"
- •40.Назвіть основні причини активізації громадсько-політичних рухів в Україні зачасів перебудови. Які наслідки вони мали?
- •42.Дайте характеристику соціальної політики української держави в умовах ринкової економіки. Які існують проблеми, труднощі? Які ви бачите шляхи їхвирішення?
- •43.Охарактеризуйте розвиток освіти часів Київської Русі. Які національні,рисивона мала? Вкажіть на роль та значення братського руху для культурно-освітнього розвитку України.
- •45.Охарактеризуйте становлення та розвиток української науки у XIX – напочатку XX ст.
- •46.Проаналізуйте зміни у системі освіти у період Центральної Ради та ГетьманатуП.Скоропадського
- •47.Проаналізуйте розвиток української освіти у радянські часи. Яку рольвідігравало запровадження системи загальної середньої освіти у 70-х роках XX ст.?
- •48.Проаналізуйте становище та розвиток української науки у радянські часи. Визначте досягнення та недоліки науково-технічного розвитку срср, урср у 60-80-ті роки XX ст.
- •49.Охарактеризуйте розвиток Київського політехнічного інституту. Дайте оцінку науковим досягненням вчених кпі в умовах розгортання науково-технічної революції.
- •50.Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики України після проголошення її незалежності
- •Список використаної літератури
38.Охарактеризуйте політико-ідеологічні процеси та соціальні зміни в Україні. Визначте суть та наслідки для України хрущовської "відлиги"
Суспільно-політичне життя в СРСР, а отже й радянської України, у другій половині 50-х - першій половині 60-х pp. характеризувався частковим відходом від сталінізму, деякою демократизацією життя. Вона пов'язана з перебуванням на посаді першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова.
Новий відлік часу в житті радянського суспільства започаткував XX з'їзд КПРС, який відбувся 14-25 лютого 1956 року. 25 лютого 1956 р. під час закритого засідання XX з'їзду М.С.Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна. Перед делегатами постав нехрестоматійний, зате справжній Джугашвілі-Сталін - жорстокий, малокомпетентний тиран, який послідовно й цілеспрямовано створював власний культ, безжалісно винищуючи опонентів, учорашніх соратників і ймовірних суперників. Жорсткій критиці була піддана центральна постать тоталітарного режиму, ідол десятків мільйонів людей, символ єдності й могутності радянської системи.
Цей момент можна вважати початком десталінізації радянського суспільства Недаремно цей час, за влучним висловом російського літератора І.Еренбурга, дістав назву хрущовської «відлиги» або просто -«відлиги».
Однак засудження режиму було неповним, обмеженим. Зокрема, стверджувалося, що культ особи не змінив «глибоко демократичного, дійсно народного характеру радянського ладу».
Незважаючи на обмежену критику сталінізму, з'їзд започаткував важливі зміни у суспільстві. Боротьба за утвердження демократичних засад у всіх сферах життя, ліквідація жахливої спадщини сталінізму були оголошені стратегією політичного курсу партії.
Впродовж короткого часу в республіці були викинуті геть тисячі сталінських бюстів, демонтовані пам'ятники, ім'я Сталіна зникло з безлічі найменувань майданів, вулиць, заводів, колгоспів, установ тощо. За рішенням Президії Верховної Ради УРСР Ленінський і Сталінський райони Львова об'єднали в один - Ленінський. Преса вперше повідомила про реабілітацію українських письменників - жертв сталінських репресій. Розпочалася кампанія за реабілітацію таких видатних постатей національної культури, як драматург М.Куліш, режисер Л.Курбас, кінорежисер О.Довженко. Припинилися нападки влади на В.Сосюру та багатьох інших опальних літераторів[1, c. 457-458].
39.Проаналізуйте політичний і духовний розвиток українського суспільства вперіод загострення кризових явищ радянської системи. Яка роль належитьдисидентському рухові у боротьбі за демократизацію і відродження незалежноїУкраїнської держави?
У 1960—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав.
Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення “паралічу страху”, що було зроблено Хрущовим. Але обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.
Помітний вплив на формування інакодумства справляли зовнішні фактори. Передусім це стосується антикомуністичних виступів у країнах "соціалістичного табору", зокрема 1956 р. в Угорщині, потім Польщі, НДР, Чехословаччині, розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою ООН у 1948 та розповсюдженою в Україні з 1963 року "Загальною декларацією прав людини" (СРСР не голосував за неї).
Дисидентський рух плинув у СРСР трьома потоками, що часто зливалися. Завдяки легшому доступу до західних журналістів найбільш відомим був московський правозахисний, або демократичний, рух, що переважно складався з представників російської інтелігенції, серед провідників якої були такі світочі, як письменник Олександр Солженіцин та фізик-ядерник Андрій Сахаров. Іншою формою “антигромадської поведінки” був релігійний активізм. На Україні, як і в інших неросійських республіках, дисидентство викристалізовувалося у змаганнях за національні й громадянські права, а також за релігійну свободу.
Серед західних аналітиків українського дисидентського руху існує розбіжність щодо умов, котрі спонукали українців до відкритого протесту. Олександр Мотиль доводить, що до зародження дисидентства в Україні, як і в Радянському Союзі взагалі, спричинився насамперед політичний курс радянського керівництва, особливо хрущовська “відлига” й намагання Брежнєва покласти їй край. Відверто проукраїнська лінія Шелеста, поза всяким сумнівом, давала українській інтелігенції додаткову спонуку висловлювати невдоволення Москвою. Всеволод Ісаєв та Богдан Кравченко підкреслюють, що дисидентство було тісно пов’язане насамперед із соціально-економічною напруженістю. З огляду на організований Москвою величезний наплив на Україну росіян вони вважають, що конкуренція за вигідну роботу між привілейованими російськими прибульцями та амбіціозними українцями часто схиляла останніх до підтримки вимог дисидентів надати Україні більшої самостійності[5, c. 362-363].