2.3 Побудова повздовжніх профілів трубопроводів

В курсовому проекті будуємо повздовжній профіль зрошувального трубопроводу 1.8Кр та розподільчого 1Кр.

Порядок побудови профілю:

1. Траса трубопроводу розбивається на пікети і будується профіль поверхні землі.

2. Виділяємо ділянки з однаковим похилом, і визначаємо цей похил.

3. Приймаємо відмітку осі трубопроводу на пікеті 0.

, м

З врахуванням проектного похилу визначаємо відмітку осі на кожному пікеті.

4. Визначаємо відмітку верха трубопроводу і дна траншеї:

, м

, м

5. глибина виїмки або глибина траншеї

, м

6. заповнюємо всі графи, розставляємо споруди і пристрої, малюємо поперечний переріз.

2.4 Проектування споруд і арматури на закритій зрошувальній мережі

Для надійної роботи закритої зрошувальної мережі на ній влаштовують комплекс споруд, арматури та пристроїв.

За своїм призначенням арматура поділяється на запірну, регулюючу, аераційну та запобіжну, яка як правило встановлюється в залізобетонних колодязях.

Запірна арматура представлена засувками та затворами, яка монтується в регулюючих колодязях КР-1, на початку кожного зрошувального трубопроводу та розподільчому трубопроводі через 1,5-2,0 км.

Регулююча арматура складається з регуляторів тиску РД і РДУ, і призначені для регулювання тиску. Встановлюються в комплексних вузлах підключення ДМ, на початку трубопроводів.

До аераційної арматури відносять:

• вантузи ВМ-50, ВМ-100, призначені для випуску повітря під час роботи трубопроводів, встановлюються в найбільш високих точках і на перегинах трубопроводів, їх бажано суміщати з гідрантами. На розподільчому трубопроводі вантузи розміщають разом з клапанами.

• Клапани впуску і випуску повітря КВВВ, призначені для впуску і випуску повітря з трубопроводів при їх спорожнені і заповнені. Встановлюються в найбільш високій точці розподільчого трубопроводу.

• Клапани впуску і защемлення повітря КВЗВ, встановлюються в кінцевій частині розподільчого трубопроводу, якщо він йде на підйом.

Запобіжна арматура призначена для автоматичного запобігання виникнення гідравлічного удару. До них відносять:

• гасник гідравлічного удару «ГУМ», встановлюється на початку розподільчого трубопроводу.

• Клапан захисний гідравлічний КЗГ-120 та запобіжний пристрій ПСУ-100 встановлюється в кінці кожного поливного трубопроводу, перед останнім гідрантом.

Для підключення дощувальної машини до трубопроводу проектують гідранти.

Для з’єднання пристроїв і арматури з трубопроводом використовують фасонні частини: фланці, патрубки, трійники, хрести, відводи.

Скид води з трубопроводів відбувається в скидних колодязях КС-1, які встановлюються в понижених місцях трубопроводів.

Розділ 3. Проектування і розрахунок водосховища.

Джерелом води на зрошувальній системі є водосховище з використанням поверхневого стоку. Водосховище проектуємо в пониженій місцевості, неподалік від зрошувальної території. Розрахунком визначаємо повний об’єм водосховища:

,

де V_м.о.- мертвий об’єм водосховища, визначений з графіка;

V_кор – корисний об’єм водосховища, що визначається за формулою:

,

де V_зр – об’єм води на зрошення;

де А^бр_сів – загальна площа системи з плану, га;

η_з.с. – к.к.д. зрошувальної системи (0,8…0,9);

V_f, V_E – втрати води з водосховища , відповідно на фільтрацію з його ложа, і випарування з водної поверхні.

, м³

де ω_ср – середня площа ложа водосховища, га;

ω_м.о., ω_нпр – площа ложа водосховища при мертвому об’ємі та нормальному підпірному рівні, га;

h_f – шар фільтрації за рік, мм/га.

Виходячи з того, що ложе водосховища складають водонепроникні ґрунти, замулені протягом багаторічної експлуатації, приймаємо втрати води на фільтрацію з ложа рівною 10 – 15% від об’єму на зрошення.

Втрати на випарування з водної поверхні:

, м³

де E_роз – розрахункове випарування з водної поверхні

де Е_о, Р – відповідно випарування і опади за рік, мм/га

В курсовому проекті приймаємо:

, м³

Визначаємо об’єм водосховища, його площу між горизонталями та загальну площу. Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Гідравлічний розрахунок водосховища

Відмітка поверхні води (горизонталь), Н, м	Площа водного дзеркала ω, га	Глибина шару води, h, м	Об’єм води між горизонталями	Об’єм води від дна до заданої горизонталі зростаючим підсумком ∑V,
52	0			0
		1,0	32,5
53	9,75			32,5
		1,0	282,5
54	46,75			315
		1,0	723,75
55	98,00			1038,8
		1,0	1355,0
56	173,00			2393,8
		1,0	2037,0
57	234,4			4430,8

За даними таблиці 3.1 будуємо графік залежності V = f (H) i ω = f (H), рис 3.2. З графіка визначаємо мертвий об’єм при глибині Н=2 м, визначаємо V_пов , відмітку НПР і площу водосховища. Біля водосховища проектуємо НС 1-го підйому для подачі води на зрошувальну систему.