Розділ III Ринки виробничих ресурсів і загальна рівновага конкурентних ринків

Тема 10 рівновага на ринках ресурсів. Ринок праці.

1. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів.

2. Праця як ресурс. Вибір між роботою та відпочинком.

3. Розподіл доходів та крива Лоренца.

10.1 Особливості ціноутворення на ринку ресурсів.

На ринках факторів виробництва фірми ведуть себе як споживачі виробничих ресурсів, тоді як домогосподарства є продавцями на цьому ринку. Така зміна ролей призводить до того, що попит на ресурси формується на основі максимізації прибутку фірми, а пропозиція факторів виробництва – на основі максимізації функцій корисності власників ресурсів.

Особливістю формування попиту і пропозиції|речення| на цих ринках є те, що вони формуються під впливом ринків споживчих товарів і послуг. Тому попит на ресурси формується|вирушає| як похідний попит (derived demand), пропозиція|речення| ресурсів в кінцевому результаті теж залежить від пропозиції|речення| споживчих благ.

Єдиного ринку ресурсів немає, існує сукупність взаємопов’язаних ринків – ринку праці, ринку капіталу, ринку землі|грунту|, ринку підприємницьких здібностей (до цих основних ринків часто додають|добавляють| ринок інформації). Проте існують певні закономірності ціноутворення, які стосуються кожного з цих ринків. Зважаючи на похідний характер формування попиту на ресурси ціноутворення на цих ринках залежить не тільки від структури ринку ресурсів, але і від ринкової структури ринку товару, який виготовляється за допомогою даного ресурсу.

Можна виділити чотири основні ситуації, які можуть при цьому виникнути: досконала конкуренція як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів; досконала конкуренція на ринку ресурсів – недосконала конкуренція (монополія) на ринку товарів; недосконала конкуренція на ринку ресурсів (монопсонія) – досконала конкуренція на ринку товарів; недосконала конкуренція на обох ринках.

1. При досконалій конкуренції як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів попит на ресурс співпадає з графіком його граничної продуктивності у грошовому виразі, оскільки згідно правила максимізації прибутку кожен ресурс використовується у виробництві до тих пір поки його гранична продуктивність в грошовому виразі (marginal revenue product) не зрівняється з його ціною (D=MRP). При досконалій конкуренції на ринку ресурсів пропозиція ресурсу є абсолютно еластичною і співпадає з графіком граничних витрат (marginal resource cost), які є постійними і дорівнюють ціни ресурсу (S=MRC=P). Наприклад, для ринку праці це означатиме, що при даній заробітній платі P_L існує нескінченна (відносно можливостей підприємства) кількість працівників, що погоджуються працювати на цій роботі.

На рисунку 10.1 представлена рівновага на ринку праці за умов досконалої конкуренції як на ринку ресурсів так і на ринку товарів.

Подробиці

Графік попиту на ресурс має від’ємний нахил внаслідок дії закону спадної граничної продуктивності ресурсів. Графік попиту співпадає з графіком граничної продуктивності ресурсу до тих пір поки ціна пропозиції ресурсу перевищує його середню продуктивність. Якщо граничні витрати на ресурс перевищують його граничну продуктивність у грошовому виразі (MRC>MRP) використання ресурсу є недоцільним.

Рисунок 10.1 – Рівновага на конкурентному ринку праці.

2. За умов досконалої конкуренції на ринку ресурсів, але монополії на ринку товарів попит на ресурс зменшується. Це пояснюється тим, що за недосконалої конкуренції граничний дохід від продажу товару менше його ціни MR<P, оскільки, щоб продати більше товару необхідно знижувати ціну. Граничний продукт у грошовому виразі (MRP=MP×MR) буде зменшуватись не тільки за рахунок зменшення продуктивності, а і за рахунок зменшення граничного доходу.

Рівноважний обсяг використання ресурсу на цьому ринку буде меншим, ніж за умов досконалої конкуренції (рисунок 10.2).

Рисунок 10.2 – Рівновага на конкурентному ринку ресурсів за умов монополізації ринку товарів.

3. За умов недосконалої конкуренції на ринку ресурсів і досконалої на ринку товарів ціна на ресурс встановлюється нижче її рівноважного рівня. Проілюструємо це на прикладі монопсонії (monopsony) на ринку праці.

Подробиці

Для більшості ринків ресурсів недосконала|незавершена| конкуренція є типовою структурою. Її крайній випадок представляє|уявляє| монопсонія (від гр. monos – один, psonio – купую) – ситуація коли на ринку присутній тільки один покупець. Така ситуація нерідко|незрідка| зустрічається в невеликих містах, де економіка міста майже повністю|цілком| залежить від однієї великої фірми|фірма-виготовлювача|, що надає роботу основній масі населення. Прикладом|зразок| монопсонії є також професійний спорт, де працевлаштуватися можливо тільки в рамках часто єдиної національної ліги.

Залучення додаткових працівників за умов монопсонії можливе тільки шляхом підвищення заробітної плати вище середньої, тому крива граничних витрат монопсонії MRC_L лежить вище за криву її пропозиції, що співпадає з графіком середніх витрат (S=AC_L).

Рівновага на монопсонічному ринку встановлюється за правилом MRP_L = MRC_L (MRP = MRC rule) (рисунок 10.3). Проте величину заробітної плати P_L монопсонія встановлює на рівні середніх витрат при даному обсязі використання трудових ресурсів. Таким чином, монопсонічна влада обумовлює зниження і масштабів зайнятості, і рівня заробітної плати і одночасно збільшує прибуток монопсонії на величину, рівну площі AHMP_LM.

Рисунок 10.3 – Модель монопсонії при конкурентному ринку товарів.

4. Ситуація рівноваги в умовах монопсонії на ринку праці та недосконалої конкуренції на ринку товарів (модель двосторонньої монополії (bilateral monopoly)) показана на рисунку 10.4.

Рисунок 10.4 – Модель двосторонньої монополії на ринку праці.

В умовах монопсонії-монополії відбувається подвійна недооцінка продуктивності ресурсу. У даному випадку праця експлуатується як за рахунок недосконалої конкуренції як на ринку товарів (різниця між вартістю граничного продукту на конкурентному і монополізованому ринках), так і на ринку ресурсів (різниця між рівноважним та дійсним рівнем заробітної плати).

Для захисту прав робітників на ринку праці створюються профспілки (labor union), завданням яких є зменшення економічної експлуатації трудових ресурсів, підвищення заробітної плати, поліпшення умов роботи, отримання працюючими додаткових пільг та ін.

На конкурентному ринку праці профспілки намагаються збільшити заробітну плату шляхом підвищення попиту на працю|. Якщо профспілка володіє монопольною владою на ринку, то для підвищення заробітної плати робітників вона в основному використовує методи обмеження пропозиції|речення| праці та встановлення мінімальної заробітної плати.

Подробиці

Підвищення попиту на працю досягається перш за все шляхом збільшення попиту на продукт (реклама, використання політичного лобі і т.д.). Підвищенню попиту на працю сприяє зростання ефективності і якості праці. Це забезпечується, зокрема, роботою кружків контролю якості, на яких працівники (нерідко спільно з адміністрацією) шукають способи підвищення продуктивності праці, кращого використання машин і устаткування, економії сировини і поліпшення якості продукції.

Обмеження пропозиції праці може бути результатом діяльності профспілки по включенню даної спеціальності в список ліцензованих професій. Практика ліцензування широко поширена в розвинених країнах. У США, наприклад, ліцензуванням охоплено більше ніж 500 видів професійної діяльності.

Згідно статистики заробітна плата членів профспілок в розвинених країнах, як правило, вище, ніж тих, хто|КТО| не бере участь в профспілковому русі.