15.Основні напрямки та центри ммрс

Можна виділити 5 напрямків міжнародної міграції робочої сили:1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;2) міграція в межах промислово розвинутих країн;3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;4) міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово розвинуті країни;5) міграція наукових працівників, кваліфікованих спеціалістів із промислово розвинутих країн у країни, що розвиваються.Для промислово розвинутих країн наявність іноземної робочої сили з країн, що розвиваються, означає забезпечення ряду галузей, інфраструктурних служб необхідними працівниками, без яких не можливий нормальний виробничий процес. Наприклад, у Франції емігранти становлять 25% усіх зайнятих у будівництві, третину — в автомобілебудуванні. У Бельгії вони становлять половину всіх шахтарів, у Швейцарії — 40% будівельних робітників. Серед найважливіших світових центрів тяжіння іноземної робочої сили, які визначають сучасні напрямки міжнародної трудової міграції, можна виділити такі: Північно- та Південноамериканський регіон, Західноєвропейський ринок, Південно-Східна та Західна Азія, Африканська ділянка переселенських рухів. В останній період щорічно з країни в країну переїжджають 20 млн. осіб.На досить високому рівні зберігається приплив іммігрантів до США та Канади, що історично були й залишаються районами масової імміграції населення та робочої сили.

16.Державне регулювання ммрс

До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:1.Адміністратино-правове регулювання, яке передбачає:а) встановлення правових норм;б) встановлення міграційних квот;в) встановлення рамок можливостей мігрування(кримінальні норми).2.Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:а)встановленні митних внесків чи бар”єрів;б)встановленні відповідних візових ставок;в)регулювання зарплати мігрантів;г)запровадження різного роду штрафних ставок.Рівні регулювання міжнародної міграції робочої сили:Національний рівень – заходи окремої держави по здійсненню міграційної політики у своїй країні.Міжнародний рівень – система заходів по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в рамках світового господарства.Інтеграційний рівень – заходи по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в рамках інтеграційного об’єднання.Система органів, на рівні яких здійснюється національна міграційна політика:міністерство праці;міністерство внутрішніх справ;міністерство юстиції;національні міграційні служби. На міжнародному рівні:міжнародна організація праці (МОП);міжнародна організація міграції (МОМ).Членами МОП є:уряди країн-учасниць;профспілки;організації підпрємцівРегулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні буваєОдностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.Багатостороннє регулювання міжнародними иіграційними процесами – базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин визначаються і контролюютьсяМіжнародною організацією праці – це міжнародна урядова організація створена в 1919році,яка з з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще не всі її положення підписала.Основні завдання міжнародної організації праці:захист інтересів і прав трудящих;підвищення життєвого рівня трудящих;покращення умов праці,захист від професійних захворювань;соціальний захист працівників-імігрантів;сприяння зайнятості імігрантів.