22. Суспільно-політичний розвиток Англії у XV ст. Війна Троянд.

В англійському суспільстві відбувалися зміни. Зростав інтерес до торгівлі, особливо заморської, у зв'язку з чим бурхливо розвивалося кораблебудування. Багато дворян уже не вважали підприємництво чимось ганебним, вчилися господарювати по-новому і дедалі більше ставали схожим на буржуазію міст. Але були й такі дворяни, що погано пристосовувалися до нових умов, по-старому жили за рахунок королівського двору та війни, здавали свою землю в оренду підприємливим людям.Водночас скрутно жилося багатьом селянам. Хоча кріпацтво в Англії набуло менших розмірів, ніж у Франції, проте англійських селян доймали чиновницькі зловживання, воєнний розор, феодальний розбій, податки. Зростала кількість тих, хто жив у безпросвітній нужді. У1381 р. в Англії спалахнуло потужне народне повстання. Очолили його сільський покрівельник Уот Тайлер, священик Джон Болл і дрібний рицар Джек Строу. Особливу ненависть повстанці виявляли до юристів. Вони вбивали всіх, хто носив на поясі перо й чорнильницю, вважаючи, що "якщо грамотний, то юрист". Повстанці з допомогою міської бідноти захопили Лондон. Вони запевняли, що люблять короля, але ненавидять його "поганих радників". Король розпочав переговори з їх керівниками, підступно розправився з ними, а потім легко розгромив повстанські загони.Проте народний виступ дечому навчив феодалів Анг-лії. Було скасовано найжорстокіші закони, зменшено податки. Лорди почали переводити селян з панщини на грошовий чинш. Через сотню років після повстання У ота Тайлера кріпаків у країні майже не залишилося, селя-нам стало вільніше дихати.У 1455--1485 рр. Англія була втягнута у громадянсь-ку війну. Два впливові дворянські роди -- Иоркський і Ланкастерський, до якого належав король Генріх VI, були її основними винуватцями. Герб Йорків прикраша-ла біла троянда, герб Ланкастерів -- червона, тому війна отримала назву війни Червоної і Білої троянд.Генріх VI був психічно хворим, державою керувала його дружина Маргарита Анжуйська, француженка за походженням. У цій ситуації герцог Річард Иорксь-кий зробив спробу заволодіти троном, створюючи вра-ження, що він рятує Англію від засилля французів. Ланкастери, зрозуміло, не мали наміру поступатися владою. Першими загинули Річард Иоркський та його соратники, потім дісталося й Ланкастерам. Королем став представник партії Білої троянди Едуард IV (1461-- 1483), а Маргарита Анжуйська із сином втекла у Фран-цію. Воєнна перевага була то на одному, то на другому боці. Нарешті, в Англію з військом повернулася Мар-гарита Анжуйська. Йоркісти розгромили її військо в лічені хвилини. Маргариту взяли в полон, її сина вбили. В живих не залишили нікого, переможених не рятува-ли навіть монастирські стіни. Едуард IV повернувся в Лондон, Генріха VI вбили (народу повідомили, що він помер "від меланхолії"). Уцілілі ланкастерці втекли, зок-рема і граф Генріх Тюдор -- майбутній англійський король.Країна полегшено зітхнула. Але випробування для Англії на цьому не закінчилися. Після смерті Едуарда IV трон узурпував його брат -- король Річард НІ (1483-- 1485). Це стало приводом для нового спалаху боротьби за владу.Влітку 1485 р. в Англії з військом висадився Генріх Тюдор. Оточення Річарда III зрадило його, солдати розбігалися. Короною відразу, на полі бою, увінчали голо-ву Генріха Тюдора -- відтепер короля Генріха VII (1485--1503). Засновнику династії Тюдорів і судилося своїм правлінням завершити англійське середньовіччя. Щоб заспокоїти йоркістів, Генріх VII одружився з пред-ставницею роду Йорків і об'єднав у своєму гербі червону та білу троянди.