Спитфайер
Трапецієвидне крило (рис. 2.29, в та г) з подовженням λ = 10–15 і звуженням η = 1–3 широко використовується на не швидкісних літаках.
Ан – 22
L- 39 “Альбатрос”
На швидкісних літаках використовується пряме трапецієвидне крило (передня кромка крила стрілоподібна, а задня кромка пряма).
Пряме трапецієвидне крило має високий коефіцієнт піднімальної сили Сy, що дозволяє збільшити питоме навантаження на крило. Хороші злітно-посадочні характеристики літака забезпечуються при цьому ще і тим, що на прямому крилі можна розмістити ефективну механізацію, яка розширює діапазон експлуатаційних швидкостей.
При надзвукових швидкостях польоту різко збільшується коефіцієнт лобового опору Сx прямого крила. Ситуацію погіршує і те, що при переході через швидкість звуку у літаків з прямим крилом спостерігається значна зміна положення центра тиску, а значить і зміна балансування. Деякого поліпшення характеристик можна домогтися при використанні крила з невеликим подовженням і тонким надзвуковим профілем. Найважливішою перевагою прямого крила з малим подовженням в порівнянні зі стрілоподібним і трикутним (при такій же відносній товщині та подовженні) є кращі аеродинамічні характеристики (Сy і Сx) при приземленні.
МіГ – 29 (пряме трапецієвидне крило невеликого подовження)
Більшість сучасних реактивних літаків мають стрілоподібні крила (рис. 2.29, д та е), що пояснюється їх високими аеродинамічними характеристиками. Застосування стрілоподібного крила дозволило відносно просто перевершити швидкість звуку і здійснювати польоти з надзвуковими швидкостями.
На деяких літаках використовуються крила зі зламом передньої або задньої кромки. Фактично такі крила являють собою комбінацію двох крил різної стрілоподібності з малим подовженням (комбіноване крило). Використання змінної стрілоподібності дозволило при малій відносній товщині профілю отримати більшу будівельну висоту крила в кореневому перетині (біля фюзеляжу), де можна розмістити канали повітряних забірників, ніші основних опор шасі, паливні баки, а також напливи перед крилом. Наявність напливу в кореневій частині крила зменшує зсув аеродинамічного фокусу назад при переході від дозвукової швидкості до надзвукової. Це приводить до зменшення втрат на балансування і забезпечує збереження необхідної стійкості. Ефективність крила з напливом значно зростає при оснащенні його носком, що відхиляється (або щитком), і висувними закрилками.
На швидкісних літаках широко використовуються стрілоподібні крила з кутом стрілоподібності χ > 30°, подовженням λ = 6–12, звуженням η = 2–4.
Боїнг – 777-300
Ан – 148
Ту – 22
МіГ - 29М (наплив в кореневій частині крила)
Су – 37 (зворотна стрілоподібність)
Ще одним типом крила, широко застосовуваним на надзвукових літаках, є трикутне крило (рис. 2.29, ж та з) (може мати задню кромку з невеликий позитивної або негативної стрілоподібністю). Маючи практично однакові аеродинамічні характеристики зі стрілоподібним крилом, трикутне крило має конструктивні та міцнісні переваги. Завдяки великій хорді в кореневому перетині, можливе використання профілів з відносно малою товщиною. Переваги трикутного крила найкраще проявляються при великих швидкостях польоту. Однак, трикутне крило має меншу аеродинамічну якість, що затрудняє досягнення великої висоти та дальності польоту. Для зменшення цих недоліків у трикутних крилах використовується:
– передня кромка зі зламом або з кутом стрілоподібності, що плавно змінюється уздовж розмаху – так зване ожівальне крило (рис. 2.29, и);
– носок, що відгинається;
– застосування стабілізатора або переднього горизонтального оперення (ПГО).
МіГ – 21
“Рафаль” (носок, що відгинається и ПГО)
EF – 2000 “Еврофайтер”( носок, що відгинається и ПГО)
PSAURORA (ожівальна форма крила)
Конкорд (ожівальна форма крила)
З ростом швидкостей польоту літаків росли труднощі з забезпеченням задовільних злітно-посадочних характеристик і дальності польоту. Це привело до необхідності створення літака зі змінюваної в польоті стрілоподібністю крила: при прямому куті стрілоподібності досягалася максимальна піднімальна сила (хороші злітно-посадочні характеристики), а при стрілоподібному – максимальна швидкість.
Ту – 160
Ту – 22м
