Конкорд

Vulkan

Ламінізіровані профілі 6 мають велике значення абсциси Х_с, за рахунок чого подовжується ламінарна частина межового шару. Вони застосовуються на швидкісних дозвукових літаках.

А – 300-100

Як - 130

Всі профілі з гострими кромками – чечевіцеобразні 7, ромбовидні 8 і дельтовидні 9 – використовуються на надзвукових літаках.

Су - 30

F – 16

F - 111

2.8.2. Вид крила в плані

Вид крила в плані являє собою проекцію крила на базову площину, що проходить через центральну хорду перпендикулярно площини симетрії крила. Форми крила в плані представлені на рис. 2.29.

Рис. 2.29. Форми крила в плані.

Форма крила в плані може бути прямокутною (а), еліпсоїдною (б), трапецієподібною (в, г), стрілоподібною (д, е), трикутною (ж, з), ожівальною (и).

Форма крила в плані визначається розмахом l, площею S, подовженням λ, звуженням η і кутом стрілоподібності χ.

Розмах крила l – це найбільша відстань між кінцями крила, заміряна перпендикулярно до площини симетрії літака. Розмах крила залежить від призначення літака і зазвичай коливається від (8–10) м у легких літаків і до 50 м і більше у важких літаків. Наприклад, у літака Ан-148 розмах крила дорівнює 28,91 м, у літака Як-40 l = 25 м, у літака Ту-154 l = 37,5 м.

Площа крила S – це площа його проекції на площину хорд, в яку включається і частина площі, вписаної в фюзеляж літака та визначається за формулою S = l∙b_ср. Площа крила виміряється в квадратних метрах. У сучасних літаків площа крила коливається від 12 до 400 м². Наприклад, у літака Ан-148 площа крила дорівнює 87,32 м², у літака Ту-154 S = 201 м², у літака Як-40 S = 70 м². Скорочення площі крила зменшує його геометричні розміри, що знижує лобовий опір крила.

Подовження крила λ – це відношення квадрата розмаху крила до його площі λ = l² / S. В окремому випадку (для прямокутного крила) подовження – це відношення розмаху крила до довжини хорди: λ = l / b. Подовження характеризується витягностю крила уздовж розмаху. У сучасних літаків подовження має значення від 2 до 15. Крило дозвукових літаків має λ = (6–9), надзвукових λ = (2–5). Так, у літака Ан-148 λ = 9,58, а у літака Іл-62 λ = 6,4. Подовження крила впливає на його аеродинамічну якість.

Звуження крила η – це відношення довжини кореневої хорди до довжини кінцевої хорди (рис. 2.29, е): η = b_кор / b_кінц.

Звуження крила може мінятися від 1 (пряме) до ∞ (трикутне). Крило літака Ан-148 має звуження η = 4,05, а у крила літака Іл-62 – η = 4,1.

Стрілоподібність крила χ – це кут між лінією фокусів (лінією, що з'єднує точки, що лежать на 1/4 хорд від передньої кромки крила) і лінією, перпендикулярної до осі літака (рис. 2.29, е). Іноді стрілоподібність рахують по передній кромці крила літака. Стрілоподібність впливає на аеродинамічну якість при польотах на великих швидкостях. Кут стрілоподібності крила сучасних літаків змінюється від 0° (дозвукове – прямокутне) до 80° (надзвукове – трикутне). На військових літаках застосовується крило зі стрілоподібністю, що змінюється під час польоту. Крило літака Ан-148 має стрілоподібність 25°.

Форми крила в плані сучасних літаків багатообразні (рис. 2.29).

Крило прямокутної форми в плані (рис. 2.29, а) є найпростішим по конструкції, має великий коефіцієнт піднімальної сили С_y і застосовується на літаках з малими швидкостями польоту. Літаки з прямокутним крилом мають хороші злітно-посадочні характеристики, але зі збільшенням швидкості польоту в них різко збільшується коефіцієнт лобового опору С_x. На сучасних літаках прямокутне крило застосовується вкрай рідко через аеродинамічну недосконалість.

Ил-4

Найбільш аеродинамічне довершеною формою крила для не швидкісних літаків вважається еліпсоїдне крило (рис. 2.29, б), але через складність виробництва на сучасних літаках воно майже не застосовується.