12)Спробуйте визначити впливи культури Англії англосаксонської доби на на сучасну культуру англомовних країн

Основним культурним спадком англосаксонської доби є епічна поезія та латиномовна література. Поетичні твори були записані на класичному діалекті давньоанглійської мови - західно-саксонському діалекті Вессексу. Іншим культурним струменем було поширення християнської латиномовної літератури та ученості. Центрами християнської культури в Англії стали монастирі - Ліндісфарн і Джарроу на півночі та Кентербері на півдні. В монастирях активно використовувалась латинська релігійна, риторична та філософська література, яка також перекладалася на англосаксонську мову. Там таки утворилися школи й великі на той час бібліотеки. Суди в ширах і шерифах числяться серед найбільш значних вкладів англосаксів в систему управління пізніших часів Середньовіччя. Англосакси – нащадки народів, які проживали на території сучасної Німеччини. Тому англійська мова відноситься до германської мовної сім’ї. Сама назва мови походить від германської племені англів. До 410 Британія мала трояке самоуправління: на півночі це була суміш, яка включала як британців, так і англів; на заході – бриттів, ірландців й англів; на південному сході – в основному англів. Сакси, англи і юти завойовували південь і схід та утворили королівства, деякі назви яких

збереглися в сучасних адміністративних одиницях: Kent, Essex, Sussex, Northumberland. Англосакси дали назву Уельсу (на їхній мові welsh означало незнайомий). Закінчення -shire англосаксонського походження означало адміністративну одиницю і збереглося у багатьох сучасних їх назвах: Cambridgeshire, Staffordshire, Derbyshire. Від англосаксонського словосполучення shire reeve (королівський місцевий адміністратор) походить слово шериф.

13)Правління перших Стюартів. Причини Англійської революції

З 1640 по1660 рр. відбувалася Англійська буржуазна революція. Все це сталося за правління Карла 1 Стюарта, який своїми діями довів країну до такого стану. По-перше, Стюарди взагалі не сприймали англійських традицій та намагалися правити як французькі королі. У 1637 р він почав війну зі своїми шотландськими підданими. Восени 1640 шотландці вступають на територію Англії та захоплюють Ньюкасл. Король був змушений піти на поступки. Квітень-травень 1640 – Короткий парламент, король збирає парламент, щоб сформувати армію, проте парламент відмовляє. Народ перестає довіряти королю і настає криза. В цьому ж році майже всі без винятку члени Палати Громад висунули програму, згідно з якою король лишався тієї влади та тих повноважень, які дозволяли йому одноособово керувати країною. Парламент наполягав на тому, щоб йому було дозволено збиратися та вирішувати такі питання як: видання законів, виділення державних коштів та щоб він міг брати участь у прийнятті рішень. До 1653 р- діяльність Довгого парламенту. Періоди Англ. Бурж. Революції: 1640-1643 – мирний (конституційний період), 1642-1646 – 1-ша громадянська війна(переміг парламент, армія Нового Зразка перемогла роялістів), 1648-1649 – 2 громадянська війна – протест віддалених районів проти централізації та військового панування(закінчилася поразкою шотландців у Престоні);Січень 1649 року – король був страчений; Шотландія була повністю інтегрована в Британію, Ірландія – підкорена; 1648-1653 – Індепендентська республіка, 1653-1658 – протекторат Олівера Кромвеля, 1658-1665 – криза режиму протекторату, реставрація Стюардів. Під час революції відбулися радикальні перетворення, що призвели до знищення залишків феодальних відносин в економічному та політичному житті, прискоривши подальший розвиток країни на підставах капіталістичної, а не феодальної економіки та такої політичної системи, яка цьому сприяла. . Причинами революції були: політичні – порушення Стюардами конституційного ладу англійського королівства та намагання перетворити станово-представницьку монархію (влада короля та парламенту) на абсолютну монархію (необмежену владу короля); ідеологічні – ідеологія абсолютизму та державної англіканської церкви, обстоювана Стюардами, вступала в конфлікт з ідеями захисту. Після страти Карла I (1649) його син Карл II був проголошений шотландським пресвітеріанським парламентом королем Шотландії. У 1660 проголошений англійським королем. Його повернення до Лондона знаменувало реставрацію Стюартів в Англії. У Англії була відновлена монархія. Після смерті Олівера Кромвеля у вересні 1658 року генерал Джордж Монк почав переговори з Карлом II, що жив у вигнанні в Маренні (Нідерланди). Основою повернення монарха стала Бредськая декларація, в якій король погодився амністувати прибічники парламенту і визнати зміни, що сталися з 1649 року, в церковних і економічних справах демократичних свобод; соціально-економічні – конфлікт капіталістичних відносин, що розвивався в країні (вільне підприємництво та ринкова конкуренція) з економікою та політикою корони, яка шляхом архаїчної постанови та законів гальмувала їх розвиток.