- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Гігієнічна оцінка розкладу занять
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •2. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •3. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
- •4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •Вимоги до шкільних підручників
- •Ситуаційні задачі
- •1. Перерахуйте основні методи та засоби цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму у вільний час:
- •2. Назвіть основні класифікації вікових груп дітей і підлітків, що використовуються у ході оцінки стану здоров’я і фізичного розвитку:
- •3. Назвіть провідні принципи складання розкладу занять у школі:
- •4. Укажіть провідні принципи складання режиму дня дітей і підлітків:
- •5. Назвіть провідні принципи гігієнічної оцінки уроку в загальноосвітній школі:
- •6. Перерахуйте основні показники гігієнічної оцінки шкільних підручників:
- •1. Назвіть провідні методи визначення розумової працездатності дітей і підлітків:
- •2. Назвіть провідні методи визначення фізичної працездатності дітей і підлітків:
- •3. Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:
- •4. Назвіть провідні компоненти концептуальної моделі ефективного використання вільного часу дітей та підлітків:
- •5. Назвіть основні структурні елементи уроку в загальноосвітній школі:
- •6. Укажіть основні методики визначення ступеня складності предметів у середній школі:
- •7. Папір для шкільного підручника не повинен знижувати рівень зорової функції за:
- •8. Укажіть методи експрес-оцінки функціональної готовності дитини до вступу до школи:
- •9. Укажіть методи поглиблення психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення функціональної готовності до вступу до школи.
- •9. При складанні режиму дня необхідно врахувати:
- •10. Перерахуйте кількість груп здоров’я дітей.
4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
Гігієнічна оцінка шкільних підручників проводиться відповідно до "Санітарних правил оформлення шкільних підручників" № 1405-76 і Держстандарту 7.21-80 "Підручники та навчальні посібники для І-Х класів загальноосвітньої школи. Видавниче оформлення І поліграфічне виконання" і полягає у встановленні якості оформлення підручника, тобто відповідності основних елементів оформлення підручників гігієнічним вимогам, які у значній мірі зумовлені насамперед віковими особливостями розвитку дітей. При цьому надзвичайно важливого значення надається якості підручників для дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з віковими особливостями зорового аналізатора і недостатнім розвитком у них навичок читання.
Якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника (якість обкладинки, використання шорсткого, шпаруватого не проклеєного паперу, який легко вбирає вологу, що призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і створює епідемічну небезпеку).
Обкладинка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально забруднюється. Для підручників використовують тверді обкладинки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м'які обкладинки на паперовій або нетканій основі. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.
Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати 300 г. Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення вантажів на віддаль до З км учнями І-Ш класів від 1,5 до 2 кг, IV-V - від 2 до 2,5 кг, УІ-УП - від 3 до 3,5 кг, УШ-Х(ХІ) - від 4 до 4,5 кг.
Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від:
-
умов видимості тексту;
-
легкості для читання. Видимість тексту визначається:
-
якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю). Папір має бути білого або ледь жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, гладеньким, не просвічуваним і не глянцевим. Просвічуваність паперу визначають за різницею коефіцієнтів відбиття до і після підкладання під сторінку чорної пластинки. Ці вимоги найбільше задовольняє папір друкарський № 1 і офсетний № 1 та № 2. Допускається застосовувати друкарський папір № 2, забороняється - друкарський папір № 3 і газетний.
-
якістю друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби).
Легкість для читання визначається:
-
характером шрифту (гарнітурою, кеглем);
-
форматом смуги;
-
довжиною рядків;
-
інтерліньяжем;
-
апрошем.
Гарнітура - це вигляд або малюнок шрифту. Він повинен мати прості обриси з прямим накресленням літер, бути чітким, виразним, що досягається за певних співвідношень ширини літер до їх висоти, а також товщини основних (вертикальних) і з'єднувальних (горизонтальних і нахилених) штрихів.
Кегль - це розміри шрифту і набору, що включає висоту літери та вільних просторів над і під літерою й вимірюється у друкарських пунктах (пункт дорівнює 0,376 мм).
Він повинен відповідати віковим особливостям зорового сприйняття та ступеню розвитку навичок читання. Зокрема, підручники для 1 класу (в т.ч. букварі та ін.) повинні набиратися гарнітурами великих кеглів з обрисами, що наближаються до квадрата, і невеликою різницею у товщині основних і з’єднувальних штрихів, без зарубок на кінцях літер, що значно полегшує читання і найбільше відповідає особливостям зорового сприйняття дітей, які вчаться читати. У букварі весь текст набирається однією гарнітурою. Заміна малюнка шрифту в букварі недопустима. Нові літери у букварях виконуються не намальованими, а друкованими.
У II класі діти переходять від впізнавання окремих літер до вільного читання. Тоді найлегше сприймається шрифт із зарубками на кінцях, які ведуть погляд дитини від літери до літери. У підручниках для середнього і старшого шкільного віку поступово переходять від великих кеглів до менших зі співвідношенням ширини літер і їх висоти 1 : 1,5-1 : 1,75 і співвідношенням товщини основних і з'єднувальних штрихів 2:1-3:1.
У ІІІ-Х(ХІ) класах додаткові тексти (примітки, пояснення, покажчики, словники тощо) допускається друкувати шрифтом прямого або курсивного, нормального чи напівжирного накреслення, а також курсивом із кеглем не нижче 8. Слова і фрази в тексті рекомендується виділяти прямим напівжирним або жирним шрифтом, розбивка допускається лише для окремих слів.
Правильне поєднання вимог до друку і набору вказане у таблиці „Вимоги до шкільних підручників
Таблиця 5