Укоопспілка
Черкаський кооперативний економіко правовий коледж
РЕФЕРАТ
на тему:
«Заготівля сільськогосподарської продукції»
Виконала: студентка групи Ф-21
Горя Вікторія
Науковий керівник:
Хохлова Л. М.
Черкаси 2011
План:
-
Порядок закупівель сільськогосподарської продукції та сировини.
-
Органи управління заготівельної діяльності.
-
Особливості заготівельної діяльності споживчої кооперації.
-
Організація державних закупівель і переробки сільськогосподарської продукції та сировини.
-
Використана література.
Порядок закупівель сільськогосподарської продукції та сировини
За своєю економічною природою закупівлі є оптовим або дрібнооптовим товарообігом, здійснюваним торговельними підприємствами з метою подальшого перепродажу куплених товарів.
При плануванні та проведенні закупівель товарів необхідно:
1) враховувати купівельний попит на товари, що купуються;
2) враховувати пропозицію виробників і продавців на ці товари;
3) орієнтуватися на ціну товару, що відповідає діючій ринковій кон’юнктурі;
4) впливати на виробників і оптових продавців товару у напрямі кращого обліку ними купівельного попиту;
5) враховувати інтереси торговельного підприємства щодо організації прибуткової торгівлі;
6) враховувати необхідність формування торгового асортименту товарів;
7) діяти відповідно до розробленої стратегії комерції.
Виходячи з перерахованих вимог, закупівельна діяльність має проводитися з дотриманням наступних обов’язкових умов:
1) конкуренції постачальників;
2) свободи вибору постачальника;
3) свободи вибору ціни;
4) рівноправності партнерів щодо операції купівлі-продажу незалежно від форм власності, державної приналежності, форми підприємств;
5) матеріальної і моральної відповідальності партнерів по операції один перед одним.
Діяльність торговельного підприємства щодо закупівлі товарів поділяється на наступні етапи:
1) дослідження і прогнозування купівельного попиту;
2) пошук і вивчення основних постачальників, встановлення пов’язаної з ними пропозиції товарів;
3) налагодження тісних зв’язків з постачальниками;
4) оформлення попередніх заявок і замовлень постачальникам;
5)підготовка й укладення договорів постачання товарів;
6) здійснення закупівлі товарів у їх виробників, посередників, оптових продавців та інших можливих постачальників;
7) контроль, облік та аналіз закупівельної діяльності
Розглянемо зміст кожного з етапів закупівельної діяльності.
1. Дослідження і прогнозування купівельного попиту — це поле діяльності маркетингу. Оптові закупівлі слід починати з вивчення потреб покупців на товари, купівельних намірів та інших чинників, що формують попит. Торговельні підприємства, обслуговуючи певні територіально-економічні райони і конкретних покупців, вивчають як обсяг купівельного попиту на ті чи інші види (групи) товарів, так і асортиментну структуру попиту. Для цього вони застосовують різні методи вивчення і прогнозування попиту. До них належать:
1) оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період;
2) вивчення й узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів;
3) облік і аналіз незадоволеного попиту покупців;
4) проведення асортиментних і кон’юнктурних нарад з покупцями;
5) економіко-математичні методи прогнозування попиту та ін.
2. Пошук і вивчення постачальників і встановлення пропозиції ними товарів здійснюється шляхом постійного моніторингу (спостереження) виробників товарів, створення у них зацікавленості в роботі з підприємством, що здійснює закупівлі.
Для оцінки реальних і потенційних можливостей постачальників можна використовувати наступні критерії:
1) характер діяльності і можливості постачальника;
2) конкурентне становище постачальника на ринку закупівель товарів;
3) процедура і порядок виконання комерційних операцій;
4) вірогідність отримання необхідного переліку номенклатури й обсягу продукції;
5) умови, що гарантують якість товару, що купується;
6) адекватне поєднання ціни і споживчих властивостей товару;
7) умови постачання товару - стабільність, періодичність, терміни;
8) форма платежу, що передбачається, і способи розрахунків.
Аналіз постачальників за наведеними критеріями дозволяє встановити вимоги до закупівлі товарів. Дослідження показують наступне:
• покупці не готові міняти постачальників, якщо різниця цін не перевищує 10%;
• товари, що купуються, за своїми параметрами часто перекривають (перевищують) реальні ціни покупців;
• гарантованим постачанням надається перевага над швидкими постачаннями.
Залежно від типів постачальників виділяють наступні стратегії їх вибору для здійснення закупівель товарів:
1) вибір одиничних постачальників;
2) вибір великої кількості постачальників.
• Стратегія вибору одиничних постачальників означає свідому відмову від одночасної співпраці з багатьма постачальниками - постачання певних товарів тривалий час здійснюється силами єдиного постачальника. Скорочення числа постачальників звичайно здійснюється з метою зниження витрат щодо закупівлі та логістики. Вибираються звичайно конкурентоспроможні великі та спеціалізовані постачальники.
Проте у цієї стратегії є чимало недоліків, загроз для торговельного підприємства, а саме:
1) ринкова позиція торговельного підприємства повинна бути значно сильніша за позицію постачальника, щоб останній погодився на значні цінові поступки порівняно з іншими своїми клієнтами;
2) ціни продажу через певний час можуть перестати бути конкурентоспроможними;
3) збільшується ризик перебоїв у постачаннях;
4) росте залежність від можливостей єдиного постачальника, особливо якщо частка товарів, що поставляються ним, дорівнює або перевищує 20% в загальному обсязі закупівель фірмою.
• Стратегія вибору великої кількості постачальників припускає, що контакти з багатьма постачальниками дозволяють торговельному підприємству мати краще уявлення про ринок, істотно розширюються асортиментні можливості закупівель і знижується ризик втрати постачальника. Але при цьому невеликі обсяги замовлень погіршують умови закупівель товарів.