11

ЛЕКЦІЯ 6. ІНФЛЯЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ

Анотація

Сутність та види інфляції. Темп інфляції та методи його обчислення. Види інфляції залежно від її темпів: помірна, галопуюча, гіперінфляція. Інфляція попиту, інфляція витрат та їх графічна інтерпретація. Очікувана і неочікувана інфляція. Очікувана інфляція за теорією адаптивних очікувань. Очікувана інфляція за теорією раціональних очікувань.

Причини та наслідки інфляції. Кейнсіанська теорія щодо причини інфляції та її недоліки. Роль грошей в інфляційному механізмі: монетаристський підхід та позиція кейнсіанців. Чинники інфляції попиту. Чинники інфляції витрат. Інфляційні очікування. Основні наслідки високої інфляції.

Інфляція і безробіття. Ранній варіант кривої Філіпса. Сучасна крива Філіпса та її відмінність від раннього варіанту. Рівняння кривої Філіпса та сутність її складових. Інфляція повної зайнятості та переміщення кривої Філіпса. Крива Філіпса як аналітичний засіб стабілізаційної політики. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.

План

1. Сутність та види інфляції.

2. Причини та наслідки інфляції.

3. Інфляція і безробіття.

Питання для самостійного ознайомлення:

1. Стагфляція: сутність та причини виникнення.

2. Інструменти державного регулювання інфляційних процесів.

3. Антиінфляційна політика України.

1. Сутність та види інфляції

Інфляція («inflation» - італ. «inflatio» - «здуття») – це стійка тенденція зростання загального рівня цін.

Стійка – означає, що це тривалий процес. Тому інфляцію слід відрізняти від стрибка цін.

Загальний рівень цін. Інфляція не означає зростання цін на абсолютно всі товари та послуги. Ціни на окремі товари можуть підвищуватися, знижуватися, залишатися без зміни. Важливо, щоб збільшився загальний рівень цін, тобто дефлятор ВВП.

Протилежний процес - дефляція (deflation) - це стійка тенденція зниження загального рівня цін.

Дезінфляція (disinflation) – зниження темпів інфляції.

Головний показник інфляції - темп (або рівень) інфляції, який розраховується як процентне відношення різниці рівнів цін поточного і попереднього року до рівня цін попереднього року:

де Pt - загальний рівень цін (дефлятор ВВП) поточного року,

P_{t – 1} - загальний рівень цін (дефлятор ВВП) попереднього року.

Тобто показник темпу інфляції характеризує темп приросту загального рівня цін.

За методом “величини 70” можна приблизно визначити період подвоєння загального рівня цін:

T=

де T - період, за який рівень цін зростає удвічі (місяці, роки);

 – темп приросту цін за одиницю часу (за місяць або рік, %).

В аналітичній економіці існують різні класифікації інфляції.

Класифікація інфляції:

1. За формою прояву:

• Відкрита: зростання цін, девальвація валюти, знецінення заощаджень.

• Прихована: зростання товарного дефіциту; нормований розподіл життєвих благ; порушення в сфері роздрібної торгівлі.

2. За темпами знецінення грошей:

• Повзуча: до 10 % в рік; характеристика: надмірна інфляція, накопичення грошей в каналах обігу, незначне зростання цін, інфляційне фінансування.

• Галопуюча: 10 – 100 % в рік; характеристика: розбалансування економіки, гарячі гроші (М1) провокують інфляційний мультиплікатор, грошовий голод (платіжна криза), якщо грошовий голод задовольняється емісією – емісійний шок, гроші втрачають функції засобу накопичення, платежу та обігу.

• Гіперінфляція: більше 100% в рік; характеристика: за місяць ціни зростають на 50 %, несправедливість, нееквівалентність перерозподілу доходів суспільства, «втеча» від грошей, інфляція розідає вартість активів, спекуляція, не грошові відносини, тіньова економіка.

3. За рівнем збалансованості:

• Збалансована: спостерігається при рівномірному зростанні цін на різні групи товарів і послуг.

• Незбалансована: означає різношвидкісний рух цін по різних товарних групах.

4. За причинами виникнення:

• Інфляція попиту (Кейнс). Основною причиною зростання цін є зростання сукупного попиту швидше, ніж зростає обсяг виробництва (монетаризм, марксизм). Збільшення сукупного попиту на фазі пожвавлення або економічного піднесення, що не супроводжується зростанням пропозиції, приводить до підвищення цін, до інфляції. Такого роду інфляцію може спровокувати будь-який неціновий чинник сукупного попиту(наприклад: збільшення грошової пропозиції понад необхідний рівень) (рис. 1).

Рис. 1. Інфляція попиту

Інфляція витрат (Монетаристи) – це зростання цін, викликане збільшенням витрат виробництва, тобто відносним подорожчанням факторних послуг. Інфляція витрат у моделі AD –AS ілюструється зсувом лінії сукупної пропозиції вліво. Спровокувати подібний зсув можуть нецінові чинники сукупної пропозиції та від’ємні шоки сукупної пропозиції (рис.2).

• 

Рис.2. Інфляція пропозиції

• Інфляція як багатофакторне явище, термін зявився в 60 рр. ХХ ст.. інфляція як комплексне явище.

В результаті поєднання інфляції попиту та інфляції витрат виникає інфляційна спіраль. рисунок

Дана модель ґрунтується на наступних передумовах:

1. якщо інфляція виникає в результаті зростаючого попиту, то, найймовірніше, уряд почне обмежувати інфляцію шляхом обмеження сукупного попиту.

2. в моделі враховано інерцію виробників у їх ставленні до цін. Проіснувавши певний час в умовах інфляції, навіть, якщо відбувається реальне обмеження сукупного попиту, люди очікуватимуть зростання цін.

Рис.3. Інфляційна спіраль

Механізм виникнення інфляційної спіралі. Припустимо, центральний банк MS  AD (із AD1 до AD2)  Р (з Р1 до Р2).

Оскільки ставки зарплати залишаються без змін  реальні доходи падають. Робітники вимагають підвищення ставки заробітної платні пропорційно зростанню рівня цін.

Це збільшує витрати фірм і призводить до AS ( від SRAS1 до SRAS2)  Р до Р3. Реальні доходи знизяться. Робітники знову почнуть вимагати підвищення номінальної заробітної платні. Її зростання спочатку буде сприйнято як підвищення реальної зарплати, тому робітники збільшать споживчі витрати  AD (до AD3)  P (до Р4). Зростуть витрати фірм  AS (до SRAS3)  P (до Р5).

5. За ступенем передбачення:

• Очікувана. Інфляційні очікування: у моделі AD –AS інфляційні очікування відбиваються зсувом кривої AD вправо(AD збільшується), а AS вліво (AS зменшується).

• Неочікувана.

6. За розповсюдженням інфляційних процесів:

• Локальна

• Світова

У економічній теорії, що виходить із циклічного розвитку економіки, простежується зв’язок між інфляцією та безробіттям, рівень інфляції певним чином пов’язані із нормою безробіття, що існує в суспільстві. Безробіття і інфляція відповідно до кейнсіанської теорії є альтернативними формами макроекономічної нестабільності і одночасно можуть виникнути тільки у випадку надзвичайних обставин.