1. Поняття «особистість».

Терміном «особистість» користувалися ще з часів Давній Греції та Риму. Це поняття спочатку мало відношення до театральної маски, якою актор грецької драми керувався на сцені. Пізніше особистістю називався безпосередньо актор, який виконував певну роль. І тільки потім цим терміном став називатися вільний громадянин.

Процес становлення людини як носія соціальних цінностей давно цікавив філософів та вчених, зокрема Платона, Шекспіра.

У наш час є актуальними рольові теорії особистості ( Я.Морено), які відстоюють значення рольової поведінки в процесі формування особистості. Ці теорії пояснюють доцільність різної поведінки людей, які належать до різних соціальних груп, але виконують певні функції.

Визначено, що людина народжується представником тваринного світу виду Нomo Sapiens («людина розумна»). Як і тварина, людина як індивід є носієм конкретного генотипу. Тому індивід - це і доросла людина, і народжена дитина, і хвора, і здорова.

Існує багато наукових теорій особистості:

1. Прагматична теорія особистості ( була народжена в 20-х р.р. ХХ ст., автор - У.Джеймс). Представники цієї теорії акцентують увагу на значенні майнового стану людини, що живе в суспільстві, та визначають цей фактор для статусу «особистість» головуючим. Тому, згідно цієї теорії, особистістю вважається лише та людина, яка має певний капітал.

2. Біологізаторська теорія ( автор - З.Фрейд). Її представники доводять, що сутність поняття «особистість» треба шукати ні в свідомому відношенні особи до дійсності, а в її підсвідомості.

3. Гуманістична теорія ( розповсюджені в США у 50 – 70-ти роки нашого століття, автори - К.Роджерс, А.Маслоу). Представники цієї теорії доводять значення в процесі формування особистості таких характеристики особи, духовність, моральність, творчість, суспільна активність, цілеспрямованість, інше.

4. Вітчизняні теорії особистості ( представники: К.Платонов, А.Г.Ковальов, А.Н.Леонтьев та інші). Вчені, що стоять на позиціях цієї теорії, аргументують значущість в процесі формування особистості її соціальних якостей, а також її зв’язок з суспільством.

В межах наукової психології доводиться, що «людина» - це поняття видове, а «особистість» - людина, що є соціалізованою, а також розвиненою, в першу чергу, психічно. Вчені доводять органічну єдність особистості та суспільства, оскільки поза суспільства та мовного середовища людини не може формуватися як особистість. Лише при умові забезпечення мовного середовища у дитини на підставі сприйняття слів як звукових сигналів поступове формується свідомий рівень психіки, розвивається мислення, дитина починає оволодівати мовою.

Індивідуальність - це неповторна сукупність властивостей конкретної особи. Одні з властивостей надаються людині від народження. Інші – набуваються в процесі соціалізації, виховання та трудової діяльності. В якості прикладу можна навести належні кожному з нас форму та кольорі очей, волосся, зріст, вигляд обличчя, певні здібності, якості, індивідуальні риси характеру, інше. Тому явище «особистість» поєднує в собі і соціальне, і біологічне. Передбачається, що особистість повинна бути активною, оскільки вона є суб’єктом пізнання та активної перебудови соціального та природного середовища.

Вчені пояснюють закономірності прояву активності людини в межах закону буття, закону циклічності та закону вдосконалення.

Активність людини - емоційна, вольова, фізична, - проявляється у її діяльності, яка, як правило, спрямована на задоволення певних потреб. Вчені визначають види діяльності, зокрема фізичну, естетичну, трудову, моральну. Сучасна психологія стверджує, що поза діяльністю немає повноцінного розвитку і формування особистості (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, А.Н.Леонтьев, А.Р.Лурія, А.В.Запорожець, П.Я.Гальперін та інші). В психології визначаються основні фактори активності людини, зокрема потреби, інтерес, переконання, психологічні установки, погляди, ідеали.

Тому сучасний моряк повинен звертати увагу на проблему удосконалення своєї особистості як професіонала. Йому необхідно ознайомитися з класичною структурою особистості. Так, вчений К.К.Платонов доводить , що структуру особистості складає два основних рівня. Перший (основний) охоплює чотири основних підструктурних елемента:

• соціально зумовлена підструктура спрямованості особистості;

• підструктура досвіду;

- підструктура психічних пізнавальних процесів;

- підструктура біопсихічних властивостей особистості.

До другого рівня мають відношення характер та здібності.

В межах проблеми формування особистості моряка є необхідним розібратися в сутності та значенні кожного підструктурного компонента явища «особистість».

П. Проблема формування особистості моряка.

Забезпечення фахівцем любої галузі професійних знань, набуття їм досвіду, умінь та навичок, нажаль, не гарантує високої ефективності його праці. Наприклад, професіонал - моряк повинен бути також і здоровим, добре розвиненим фізично, мати високий рівень емоційно-вольової стійкості, творчого самопочуття та працездатності тощо. Також він повинен вільно володіти усіма особистісними психічними пізнавальними процесами, зокрема мисленням, сприйняттям, пам’я­ттю, уявою, мати професійні та індивідуальні здібності, доцільні для професії моряка риси характеру, уміти враховувати специфіку типу свого темпераменту тощо.

Робота працівника морського та річкового обумовлюється наступними факторами: тривалий час знаходження в морі та розлуки з рідними людьми; наявність екстремальних ситуацій; щоденна робота в межах однієї команди; виконання професійних обов’язків поряд з членами екіпажу - представниками інших національностей, інших культур та віросповідній тощо. Все це та інше часто веде до перенапруження психофізіологічного та фізичного стану моряка, перевантаження його центральної нервової системи, психіки, порушень стану здоров’я, до поступового з’явлення в структурі особистості елементів психологічної професійної деформації тощо. Тобто існують об’єктивні протиріччя між вимогами професії моряка та реальними можливостями його психіки і фізичного стану.

З метою подолання цього протиріччя є необхідним впроваджувати в практику професійної психологічної підготовки кадрів для системи водного транспорту новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки. Тому кожен курсант вищого морського навчального закладу повинен ознайомитися із факторами формування та удосконалення його особистості. ( Табл. 11)

Таблиця 11.