- •Передмова
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика.
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними.
- •Операції з поняттями
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями)
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення.
- •Основні закони (принципи) логіки:
- •3. Ознаки вірного мислення.
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики.
- •2. Дедуктивні умовиводи.
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6 доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення.
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Стереотипні задачі
- •Список методичної літератури Основна
- •Додаткова
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий перелік логічних символів
- •Післямова
Зразок оформлення титульного аркуша реферату
Донецький
національний університет
Кафедра філософії Тема
“______________________”
Виконав:_____________
студент групи_________
_____________________
Преревірив
___________
_____________________
Оцінка “___”,
“____”, “____”
м.
Донецьк 200__р.
Донецьк,
200_.
Реферат з курсу “Логіка”
Наукова стаття і виступ на конференції – передбачають ініціативність і достатньо високу академічну активність студента. При наявності у студента бажання висвітлити нові або недостатньо актуалізовані в навчальній програмі курсу питання, проблеми дійсності, які можуть бути досліджені засобами логіки, він може проконсультуватися з викладачем, чітко означити попередню назву статті. Крім цього, студентові потрібно познайомитися з формальними вимогами до наукових статей, висунені ВАК України.
Термін написання статті – до трьох тижнів. Як правило, ця робота проводиться після одного чи кількох виступів з рефератами або ґрунтовного опрацювання літератури за курсом. Після написання статті для її публікації у фахових виданнях, авторові (або авторам) необхідно отримати на неї рецензію, належними чином оформити і направити до редакції наукового видання. На всіх етапах підготовки статті необхідна консультативна допомога викладача студентові гарантується.
Стосовно студентів заочної форми навчання, то СРС для них є однозначно домінуючою формою навчання. Відсутність переважної кількості лекцій і семінарських занять робить необхідною підготовку ІЗ (рефератів), або тестову форму підсумкового контролю – тест (дивись нижче).
Тести для модульного і підсумкового контролю
Час виконання тестового завдання – 30 хвилин.
Читаючи питання, студент обирає вірну відповідь (одну або кілька) з переліку тих, які наведено нижче. Віні відповіді позначаються будь-яким зручним чином, після чого аркуш здається на перевірку викладачеві.
З системою оцінювання, зокрема, тестових завдань бажаючі можуть ознайомитися у Програмі курсу Вашого викладача.
Тест 1.
(Модульний контроль 1. Заліковий модуль 1.)
1. Логіка є філософська наука, що вивчає:
- процес людського мислення;
- закони і процеси пізнання;
- форми і закони правильного мислення;
- форми силогістики і доказу.
2. Засновником логіки як науки, побудованої на принципах дедукції, є:
- Сократ;
- Демокрит;
- Платон;
- Аристотель.
3. Формами абстрактного мислення є:
- сприйняття;
- уявлення;
- поняття;
- судження;
- умовивід.
4. Вкажіть форми практичного (чуттєвого) пізнання
- відчуття;
- сприйняття;
- уявлення;
- все вищевказане.
5. Яка з форм теоретичного пізнання є найпростішою?
- судження;
- поняття;
- умовивід;
- доказ;
- спростування.
6. Чи існують взаємовідносини між обсягом понять?
- існують між будь-якими;
- існують лише між порівнюваними і зводяться загалом до відносин сумісності та несумісності.
- існують лише між сумісними за обсягом поняттями;
7. Назвіть операції, які можна здійснювати з обсягом понять
- обмеження;
- узагальнення;
- поділ;
- визначення;
- доведення;
- абстрагування.
8. Поняття за обсягом бувають:
- пусті, одиничні і загальні;
- реєстровані та нереєстровані;
- універсальні та неуніверсальні;
- парні та непарні;
- множинні та немножинні.
9. При обмеження обсягу вихідне поняття перетворюється на:
- видове;
- родове.
10. Які з цих фраз є правилами визначення? Визначення повинне:
- бути пропорційним;
- містити логічний квадрат;
- не містити кола (тавтології);
- бути чітким та ясним;
- містити якомога більше синонімів та омонімів;
- повинне починатися з заперечення;
- не повинне починатися з заперечення.
11. Скільки різновидів понять існує за змістом? Наведіть назви.
три _________________________________________________________________;
чотири ______________________________________________________________;
не існує _____________________________________________________________;
вісім ________________________________________________________________;
два __________________________________________________________________.
12. Чим принципово відрізняється поділ поняття від його визначення?
- поділ – операція зі змістом поняття, а визначення – з його об’ємом;
- навпаки від попереднього;
- поділ слідує відразу після визначення;
- навпаки від попереднього.
13. Які з цих фраз є правилами поділу понять?
- поділ повинен бути пропорційним;
- поділ повинен бути непропорційним;
- поділ повинен проводитися за однією основою;
- поділ повинен проводитися за кількома основами одночасно;
- члени поділу повинні виключати один одного;
- поділ повинен містити синоніми;
- поділ повинен проводитися без стрибків.
14. Судження – складніше, ніж поняття, бо найпростіше судження:
- складається з двох понять (суб’єкту та предикату);
- складається з трьох понять (суб’єкту, предикату і медіуму);
- судження складається з умовиводів.
15. Крім S і P до структури простого категоричного судження обов’язково входять:
- зв’язка;
- квантор;
- медіум;
- модальний функтор;
- модальний оператор;
16. Скільки різновидів простих категоричних суджень існує? Їх назви?
- два – за видом зв’язки _________________________________________;
- три – за квантором ____________________________________________;
- шість – за обома критеріями___________________________________;
- жодного – різновидів простих суджень не існує.
17. Яким чином розподілені суб’єкт та предикат у загальних судженнях?
- так само, як і у часткових;
- так само, як і у одиничних;
- так само, я і у пустих.
18. Скільки існує різновидів складних суджень? Назвіть їх.
- один ________________________________________________________________;
- два ___________________________________________________________________;
- чотири ________________________________________________________________;
- п’ять__________________________________________________________________;
- сім ___________________________________________________________________
19. Знаки-образи (іконічні) – це:
- використовуються для вираження певного абстрагованого змісту;
- знаки, що відтворюють позначуваний предмет у більш-менш подібній до нього формі;
- знаки, пов'язані з уявними предметами як наслідок з причиною;
- знаки, представлені в алфавіті, деякі знаки, театральні маски і т.п.
20. Назвіть особу, яка є фундатором формальної логіки:
- Аристотель;
- Стагірит;
- Деміург;
- Платон;
- Ваш варіант____________________________________________
21. Що позначають літерами І, О, Е та А?
- А - ____________________________________________;
- І - ____________________________________________;
- Е - ____________________________________________;
- О - ____________________________________________;
22. Матеріальний, чуттєво сприйманий об'єкт, що символічно, умовно представляє і відсилає до позначеного ним предмета, явища, властивості і сигналізує про них – це:
- будь-яка подія;
- знак;
- наше сприйняття;
- явище природи.
23. Слово або словосполучення, що має визначений зміст і позначає будь-який предмет називається
- знаком;
- предикатом;
- десигнатом;
- ім'ям
24. Тотожність обсягів понять – це те ж саме, що й:
- часткове співпадіння;
- перетин;
- рівнозначність;
- підпорядкованість.
25. Поняття „син” і „чоловік” (у значенні „мужчина”) мають відношення:
- перетину;
- підпорядкування;
- тотожності;
- несумісності.
Тест 2.
(Модульний контроль 2. Заліковий модуль 2.)
1. Скільки існує базових законів логіки? Наведіть їх назви
-
чотири_____________________________________________________________;
-
один_______________________________________________________________;
-
два________________________________________________________________;
-
три________________________________________________________________.
2. Скільки існує ознак вірного мислення, як вони називаються?:
-
одна _____________________________________________________________;
-
дві_______________________________________________________________;
-
три ______________________________________________________________;
-
чотири____________________________________________________________.
3. Які існують різновиди умовиводів за напрямком думки?
-
дедуктивні;
-
традуктивні (за аналогією);
-
індуктивні;
-
абстрактні;
-
безкінечні;
4. Чим відрізняються безпосередні умовиводи?
-
вони мають один засновок;
-
вони взагалі не мають засновків;
-
вони мають кілька висновків.
5. Які з наведених назв позначають різновиди дедуктивних умовиводів?
-
силогізми;
-
протосилогізми;
-
умовні умовиводи;
-
полісилогізми;
-
моносилогізми;
-
псевдосилогізми;
-
ентимеми;
-
розділові умовиводи.
-
умовно-розділові умовиводи
6. Індуктивний умовивід даватиме достовірний висновок, коли:
-
індукція буде повною;
-
індукція буде популярною;
-
індукція буде науковою.
7. Які умови повинні бути виконані, щоб висновок був істинним?
-
всі засновки повинні бути істинними;
-
принаймні один з засновків повинен бути істинним;
-
висновок повинен бути істинним;
-
базові поняття умовиводу повинні бути сумісними;
8. До структури доказу входять такі складові:
-
теза;
-
антитеза;
-
аргументи;
-
демонстрація.
9. Доказ потрібен для доведення істинності:
-
аргументів;
-
тези;
-
демонстрації.
-
фікції
10. Спростування необхідне для демонстрації хибності:
-
аргументів;
-
тези спростування;
-
аргументації.
11. Скільки аргументів повинно бути у доказі?
-
один, але головний;
-
декілька;
-
стільки, скільки потрібно, але всі вони повинні бути необхідними.
12. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці необхідно:
- вводити поступово, щоб опонент їх не виявив;
- повсякчас вживати – це прискорить обґрунтування власної позиції;
- відслідковувати у опонента і наполягати на неприпустимості вживання у дискусії;
13. Середній термін у силогізмі повинен бути:
-
розподілений принаймні у одному з засновків;
-
розподілений у висновку;
-
не розподілений у висновку.
14. Найпростішим різновидом дедуктивних умовиводів є:
-
квазісилогізм;
-
дескрипція;
-
силогізм;
-
індукція
15. Вірно вкажіть базові різновиди доведення:
-
пряме;
-
побічне;
-
непряме;
-
кругове.
16. Закон достатньої підстави сформульований:
- Ф. Беконом;
- Дж. Ст. Міллем;
- Р. Декартом;
- Г. Лейбніцем
17. Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна самій собі. Це формулювання закону:
- закону комутативності;
- закону достатньої підстави;
- закону транзитивності;
- закону тотожності;
- закону непритиріччя
18. Форма мислення, у якій щось стверджується або заперечується про існування предметів і явищ, зв'язок предмета з його ознакою або відношення між предметами, називається
- поняттям;
- судженням;
- силогізмом;
- умовиводом;
- епіхейремою.
19. Судження, у яких стверджується або заперечується належність предметові певних властивостей, станів, видів діяльності, називаються
- категоричними;
- атрибутивними;
- екзистенціальними;
- релятивними.
20. «Всі S суть P» - це структура ……………судження
- загального;
- одиничного;
- часткового;
- виключного.
Якщо студент навчається на заочній формі навчання, то проведення модульних контролів є неможливим. Після присутності на запланованих аудиторних заняттях його знання може бути оцінено за якістю підготовки двох ІЗ (рефератів) – згідно модулів дисципліни.
Якщо реферативні роботи не виконано, то підсумковий контроль буде полягати у тестуванні за комплексним тестом, утвореним з двох наведених вище.