Поділ простих суджень за кількістю і якістю

З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти обсягу суб’єкту (його кількістю) поділяються на:

• загальні (базове кванторне слово – «Всі») – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – «Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів», «Всі справжні викладачі ДонНУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості», «Всі правознавці не є адвокатами»;

• часткові (базове кванторне слово – «Деякі») – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини обсягу суб’єкта – «Деякі студенти є відмінниками», «Лише деякі люди можуть вважатися особистостями»;

• одиничні (базове кванторне слово – «цей») – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття. Наприклад, «Ш.Холмс – відомий літературний персонаж».

Зазначимо, що базові кванторні поняття у мовленні виражаються по-різному. Скажімо, «Всі» можна виразити словами «Ніхто», «Жоден», «Будь-який», «Кожен» тощо.

Як ми вказували вище, за якістю зв’язки судження поділяються на :

• стверджувальні (зв’язка «є») - говориться, що певна ознака визнається як присутня у суб’єкта;

• заперечувальні (зв’язка «не є») – певна ознака заперечується.

Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю складається з чотирьох основних різновидів:

1. загальностверджувальні – («Всі S є Р») - позначаються літерою «А» (від «affirmо» – лат. «стверджую»);

2. загальнозаперечувальні – («Жодне S не є Р») – судження типу «Е» (від першої голосної лат. «nego» – «заперечую»);

3. частковостверджувальні – («Деякі S є Р») - «І» (від другої голосної «affirmо»);

4. частковозаперечувальні – («Деякі S не є Р») - «О» (від другої голосної «nego»).

Одиничностверджувальні («Цей S є Р») і одиничнозаперечувальні судження («Цей S не є Р») існують, але не вважаються базовими різновидами, бо є, власне, загальними або частковими – у першому випадку S – одиничне за обсягом поняття, а у другому - S – представник загального обсягу (частка частки).

Розподіл термінів у простому судженні

У судженні, якщо розглянути його на рівні кіл Ейлера, говориться про відношення між базовими поняттями (термінами).

Термін S або Р вважається розподіленим, якщо об’єм одного терміну повністю входить до обсягу іншого терміну або повністю виключається з нього.

Розглянемо такі варіанти розподіленості термінів у базових різновидах ПКС (дивися таблицю нижче):

1. Загальностверджувальні (А):

• варіант 1.1. «Всі люди смертні» – суб’єкт є розподіленим, бо повністю входить до обсягу предикату, а предикат не розподілений, бо ширше за обсягом, ніж суб’єкт (смертними є не лише люди);

• варіант 1.2. «Всі квадрати – прямокутні ромби» – і суб’єкт і предикат розподілені (бо S і Р – тотожні поняття);

2. Загальнозаперечувальні (Е) – «Жодна з жінок до ХХ сторіччя не була видатним філософом». Тут S і Р розподілені, бо їх обсяги непорівнювані.

3. Частковостверджувальні (І) – «Деякі викладачі є спортсменами» – S і Р не розподілені, бо є поняттями, які перетинаються;

4. Частковозаперечувальні (О):

• варіант 4.1. «Деякі люди не мають вищої освіти». У цьому випадку суб’єкт не розподілений, а предикат – розподілений;

• варіант 4.2. «Деякі студенти – не спортсмени». Суб’єкт не розподілений, бо обсяги понять перетинаються. Стосовно розподіленості предикату існує дві позиції – що він розподілений (вона артикулюється у деяких підручниках з логіки). Проте цілком зрозумілою є точка зору, що предикат не розподілений – з-за перетину обсягів термінів.

Щодо розподіленості термінів у одиничних судженнях, то легко пересвідчитися, що варіанти будуть такі самі, які і у загальних.

Таблиця. Варіанти розподіленості термінів у ПКС

Вид судження за кількістю та якістю	Позначення	Формула судження	Розподіл термінів		Схема відношення S і Р
			S	Р
Загально-стверджувальні	А	Всі S є Р	+	– або +	Р S
Частково-стверджувальні	І	Деякі S є Р	–	– або +	S
Загально-заперечувальні	Е	Жодне S не є Р	+	+
Частково-заперечувальні	О	Деякі S не є Р	–	+