- •1Теорії походження держави і права
- •2 Поняття держави та її основні ознаки
- •3.Характеристика функцій держави
- •4. Поняття форми держави
- •5 Державний механізм
- •6 Характеристика держав, що існували на території сучасної України
- •7. Поняття права та його ознаки, принципи, функції.
- •8 Поняття ознаки і види норм права.
- •9 Структура правової норми
- •10 Норми права та інші соціальні норми
- •11.Поняття, систем джерел ( форм) права.
- •12Характеристика нормативних актів як джерел права, їхня система , межа дій.
- •14 Поняття системи права та її елементи
- •15 Характеристика основних галузей права
- •17 Поняття, види способи тлумачення права
- •20 Поняття законність, правопорядку та дисципліни.
8 Поняття ознаки і види норм права.
Норма права – це загальнообов’язкове , офіційно встановлене або санкціоноване державою , формально визначене правило поведінки, яке охороняється від порушень юридичними санкціями і спрямоване на врегулювання найважливіших суспільних відносин.
Ознаки норм права:
а)правило поведінки що регулює найважливіші відносини
б) правило поведінки загального характеру
в) правило поведінки, що встановлюється або санкціонується державою
г) формально визначене правило поведінки
д) правило поведінки, нормативність і загальнообов’язковість якому надається у чітко встановленому порядку
е) правило поведінки , яке може змінюватися або відмінятися тим державним органом , який надав йому форму правової норми.
є) правило поведінки, реалізація якого забезпечується державою
Класифікація правових норм
1 За функціональною роллю норми права поділяються:
а) відправні, первинні і похідні, серед яких виділяються: норми – начала, норми – принципи, норми – аксіоми, норми – призумції, норми – дефініції
б) норми – правила поведінки, між якими виділяються регулятивні і охоронні
в) загальні і спеціальні
2 За предметом правового регулювання правові норми поділяються на :
а) виходячи з найменування галузей прав
б) матеріальні і процесуальні
3 За методом правового регулювання правові норми поділяються на:
а) імперативні
б) диспозитивні
в) заохочувальні
г) рекомендуючі
4 За формою вираження припису норми поділяються на :
а) управомочні
б) зобов’язуючі
в) заборонні
5 За суб’єктами правотворчості норми є :
а) представницького органу
б)глави держави
в) органів державного управління
г) громадських об’єднань
д) трудових колективів
е) загальнонародних чи місцевих референдумів
6 За сферою дії у просторі та часі норми поділяються на:
а)загальнодержавні і локальні
б)постійні і тимчасові
7 За дією на коло суб’єктів норми поділяють на:
а ) загальні
б) спеціальні
в) виняткові
9 Структура правової норми
Норма права має внутрішню структуру, що виражається в її внутрішньому поділі на окремі елементи, зв'язані між собою: гіпотезу, диспозицію, санкцію.
Гіпотеза — це частина норми права, яка містить умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції.
Диспозиція — це частина норми, що містить суб'єктивні права та юридичні обов'язки, тобто само правило поведінки.
Санкція — це така частина норми права, в якій подано юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, зафіксованого в диспозиції. Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновними чи заохочувальними (позитивними).
Диспозиції, гіпотези і санкції за складом поділяються на прості, складні й альтернативні, а за ступенем визначеності змісту — на абсолютно чи відносно визначені.
10 Норми права та інші соціальні норми
Соціальні норми — це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені об'єктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціальні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні (громадських організацій, політичних партій, інших об'єднань громадян), звичаї чи традиції.
Залежно від сфери соціальних відносин, що регулюються нормами, їх поділяють на економічні, політичні, сімейні, релігійні, етики та естетики, організаційні, соціально-технічні. Юридичні (правові) норми — це загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах
Моральні норми — це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.
Корпоративні норми — це правила поведінки, що встановлюються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей.
Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворилися) на звичку людей.
Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем загальності правил поведінки. Традиції вважаються більш загальними правилами, ніж звичаї. Наприклад, святкування традиційних свят або звичай проводжати на службу до Збройних Сил.
Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.
Так, правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:
-
виникають разом із виникненням держави;
-
встановлюються чи санкціонуються державою;
-
виражають волю керівної частини суспільства;
-
утворюють внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (систему права);
-
існують у суспільстві як одна система норм;
-
формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;
-
є правилами поведінки, формально визначеними за змістом;
-
мають певні форми зовнішнього виразу;
-
мають точно визначені межі дії;
- забезпечуються державним примусом та іншими засобами. Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального
регулювання:
- існують у будь-якому суспільстві;
-
встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами;
-
виражають волю різноманітних частин населення;
-
можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими;
-
існують здебільшого у вигляді кількох відносно самостійних систем нормативного регулювання;
-
виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;
-
зазвичай позбавлені формальної визначеності;
-
можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах;
-завжди мають точно визначені межі дії;
-
забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами.
Отже, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямами впливу на суспільні відносини.