4.4. Співробітництво України з нато у цивільній галузі

Співробітництво України з НАТО у цивільній сфері розпочалось у 1991 р. одразу після розпаду Радянського Союзу та набуття Україною незалежності, коли вона вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС), згодом перейменованої у Раду Євроатлантичного партнерства (РЄАП).

З 1997 p., коли була підписана Хартія про Особливе партнерство між НАТО та Україною і двостороння співпраця була переведена на інституційну основу, невійськове співробітництво стало одним із провідних напрямків відносин нашої держави з Альянсом. Згідно з Хартією про Особливе партнерство та Планом дій (2002 р.) Україна співпрацює з НАТО, зокрема з питань науки і техніки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, управління повітряним рухом, екологічної безпеки. Цю роботу координують спільні Робочі групи, створені у межах Комісії Україна - НАТО, яка здійснює загальне керівництво двостороннім співробітництвом, а також реалізовують через участь України у роботі відповідних структур НАТО.

Важливу роль у реалізації широкого кола завдань цивільної співпраці Україна - НАТО покладено на Міністерство освіти і науки України, без учас-

245

ті якого неможливо повною мірою здійснювати євроатлантичну інтеграцію. Науковим та освітнім співробітництвом з Альянсом від міністерства керує відділ європейської інтеграції. На сучасному етапі проводять такі заходи: підготовку цивільних фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, моніторинг навчальних закладів, що готують таких фахівців (у контексті завершення адміністративної реформи); удосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності відповідно дс> норм міжнародного права; упровадження прогресивних навчальних прогрзм з європейських мов для державних службовців; фінансування науково-технічних проектів за напрямами перероблення відходів, очищення води, системи індивідуального захисту тощо за участю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України.

Одним із найпотужніших проектів, що реалізується в Україні за допомогою НАТО, є проект зі створення найбільшої в державі комп'ютерної науково-освітньої мережі. За підтримки НАТО створено волоконно-оптичні науково-освітні мережі в Київському політехнічному інституті, Національному авіаційному університеті, Харківському політехнічному інституті, Національній академії державного управління, Київському національному економічному університеті, Київському національному університеті будівництва та архітектури, Національному педагогічному університеті, Одеському національному університеті ім. Мечникова, Одеському національному політехнічному університеті, Інституті біології південних морів ім. Ковалевського у Севастополі, Севастопольському національному технічному університеті, Одеській Національній морській академії, Одеській державній академії будівництва та архітектури, Південноукраїнському державному педагогічному університеті, Одеській національній академії зв'язку для їх приєднання до науково-освітніх мереж Європи.

Важливою є програма державної фінансової підтримки міжнародної науково-технічної співпраці Україна - НАТО. Останнім часом профінансовано багато проектів у галузі, хімії, фізики, техніки, біології, медицини, гідромеханіки, аграрних наук, електроніки, радіоелектроніки, екології тощо.

Україна приділяє значну увагу питанням поглиблення міжнародного співробітництва у галузі науки і технологій, зокрема розвитку відповідної співпраці з членами та партнерами Альянсу.

Україна бере активну участь у Науковій програмі НАТО та її підпрограмах, використовуючи традиційні і сучасніші механізми проведення спільних досліджень, посідаючи одне з провідних місць у переліку країн-партнерів у межах Наукової програми НАТО. Зараз науково-технологічне співробітництво України з НАТО розвивається за напрямками біотехнологій, нових комп'ютерних технологій, нових технологічних розробок та матеріалів, нових технологій в енергетиці і промисловості, досліджень у галузі охорони навколишнього середовища тощо.

246

Для координації науково-технічного співробітництва Україна - НАТО у межах Наукової програми та Програми з викликів сучасному суспільству створено Спільну робочу групу Україна - НАТО зі співробітництва у сфері науки та довкілля (очолюють її перший заступник міністра освіти і науки України та помічник Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії). Крім того, для забезпечення оперативної взаємодії з НАТО з питань науки і техніки створено Український науково-технологічний центр, який сьогодні об'єднує більше 50 університетів і наукових установ в усіх регіонах України. Водночас співпраця України з НАТО не обмежується лише цими сферами: Україні запропоновано долучитися до ряду проектів та дослідницьких програм НАТО з проблем тероризму, повеней, наслідків Чорнобильської катастрофи, а також у галузі захисту інтелектуальної власності. Україна дедалі більше орієнтується на збільшення кількості спільних з НАТО науково-технологічних проектів.

У червні 2006 р. Науковий комітет НАТО об'єднався з Комітетом НАТО з викликів сучасному суспільству, що привело до появи нової структури -Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, який оптимізуватиме подальший розвиток співпраці, зокрема між Україною та НАТО, у галузях науки, сучасних технологій та охорони довкілля.

Реструктуризація Комітету НАТО не вплинула на динаміку співробітництва з Україною: робота триває у форматі Спільної робочої групи, засідання якої відбуваються щорічно у Брюсселі та Києві на рівні національних координаторів.

З березня 2005 р. дослідницький центр радіаційної медицини (за координуючої ролі МОЗ і НАН України та фінансової підтримки НАТО й Італії) ініціював пілотний проект "Вплив Чорнобильської катастрофи на довкілля", перший етап якого завершився у 2006 р. Керуючись результатами пілотного проекту, центр міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру ядерної безпеки за фінансової підтримки НАТО та США започаткував пілотний проект "Радіологічне виявлення: вплив на людський організм".

З 2006 р. інститут ім. Б. Патона (за координуючої ролі НАН України) ініціював проект "Розробка нових плазма-технологій для знищення пестицидів та інших синтетичних речовин, відходів промисловості", метою якого є створення інтегрованої технологічної системи управління та знищення пестицидів, хімічних та радіоактивних речовин. Проект, здійснюваний за напрямом "Екологічна безпека", розділ "пестициди" було розраховано на 24 місяці, партнери проекту - Нідерланди та Німеччина. Іон-лабораторією Національного технічного університету України "КШ" (за координуючої ролі НАН України) ініційовано спільний з Німеччиною та Норвегією дослідницький проект з виявлення та знешкодження іон-речовин з водних об'єктів.

Варто відзначити експериментальний проект "Очищення територій від пестицидів у Білорусі та Україні", затверджений НАТО у жовтні 2006 р., роз-

247

роблений "Ініціативою з безпеки та довкілля". Проект орієнтовано на підготовку загального аналізу та визначення теоретичних можливостей утилізації пестицидів у межах згаданого експериментального дослідження, є першою спробою віднайти оптимальні шляхи вирішення проблеми пестицидів та започаткувати процес їх знищення в Україні із залученням досвіду, фінансових ресурсів і технологічних розробок Альянсу. Проект також охоплює екологічний стан річки Тиса.

Серед інших напрямів гуманітарної діяльності Північноатлантичного альянсу в Україні потрібно відзначити низку освітніх проектів щодо українських військових, звільнених у запас: програми перекваліфікації на цивільні професії, курси вивчення іноземних мов, соціально-психологічна реабілітація звільнених військових, консультування та підтримка уряду у здійсненні інших заходів.

Ключову роль в упровадженні згаданих програм та процесі просування євроатлантичних ідей в Україні, забезпеченні населення повною та об'єктивною інформацією відіграє Центр інформації та документації НАТО в Україні.

Фінансуючи наукові дослідження та організовуючи різноманітні освітні заходи, представники НАТО в Україні приділяють значну увагу саме південно-східному регіону держави, зокрема провідним університетам Донецької області (передусім Донецькому національному університету) та АР Крим (передусім Таврійському національному університету ім. В. І. Вернадського), саме тут вони бачать велику зацікавленість у долученні до натовських програм. Освітяни та студенти ВНЗ регіону беруть активну участь у конференціях, семінарах, літніх школах з питань євроатлантичної інтеграції, приймають делегації представників НАТО, кращі з них їздять до Європи та Америки. Підсумки проведення таких заходів свідчать: більшість населення південно-східного регіону України відкрите до нових знань про Північноатлантичний альянс і позитивно ставиться до дослідження цієї теми та розповсюдження про неї об'єктивної інформації.

Альянс регулярно проводить в Україні різноманітні конкурси, що дозволяє здібній молоді, передусім з провінції, виявити себе і набути нових знань. Українські школярі щороку беруть участь у проекті НАТО й Атлантичної ради України "Аліанте - Україна", який дає їм змогу відвідувати інші країни та ознайомлюватися з гуманними засадами функціонування Альянсу.

Альянс прагне бути відкритою й доступною організацією для всіх, приділяючи особливу увагу донесенню інформації про себе туди, де стереотипне сприйняття Альянсу найбільше укорінилося у свідомості людей, у формі відкритого діалогу та, що найголовніше, конкретних і загальнокорисних гуманітарних акцій.

Співробітництво України з НАТО на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Ураховуючи обсяги соціальної та фінансово-

248

економічної шкоди, що завдається цивільному населенню держав світу внаслідок техногенних катастроф, стихійних лих та терористичних актів, НАТО приділяє постійну увагу удосконаленню системи реагування на надзвичайні ситуації.

Основну роль у цій діяльності відіграє Головний комітет НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій (ГК ПВНС) - вищий дорадчий орган з відповідних питань при Північноатлантичній раді, який функціонує переважно у форматі РЄАП. До повноважень ГК ПВНС належить проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня готовності держав-членів РЄАП до ліквідації наслідків техногенних катастроф, стихійних лих, терористичних актів. До цієї роботи активно залучають представників національних органів у сфері ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, оборони, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я та інших.

Україну представляють у ГК ПВНС керівництво Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), а також (на робочому рівні) співробітники Місії України при НАТО. Крім того, у роботі планувальних комітетів і комісій, за необхідності, беруть участь інші українські представники - фахівці МНС, Мінтрансзв'язку, Мінагрополітики, Мінпромполітики, МОЗ, Держ-авіаслужби та інших.

Держави-члени РЄАП надавали Україні допомогу у зв'язку із аваріями, спричиненими повенями річок Уда та Донець на сході Україні, повенями в Закарпатті у 1998 та 2001 pp. та аварією українського військового літака у 2002 р.

Для поліпшення спроможностей України та НАТО у галузі готовності до катастроф у 1997 р. було укладено двосторонній Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях та готовності до катастроф, яким визначено основні сфери взаємного інтересу під час розвитку подальшої співпраці: оцінка ризиків, планування, аналіз наслідків, запобіжні заходи, взаємосумісність підрозділів з ліквідації наслідків катастроф; транспортна підтримка операцій; реагування на ядерні аварії, пошуково-рятувальні операції тощо. Значна увага також приділяється дослідженню досвіду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для виконання положень Меморандуму створено Спільну робочу групу (СРГ) Україна - НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, основними завданнями якої є планування та координація спільних заходів відповідно до сфер взаємного інтересу. Діяльність СРГ є невід'ємною частиною роботи ГК ПВНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП. Спільна робоча група засідає щорічно по черзі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі та Києві.

Україна також зробила вагомий внесок у міжнародні зусилля з ліквідації наслідків урагану "Катріна" в США та землетрусу в Пакистані.

249

Українська сторона надала допомогу у транспортуванні до зон стихійного лиха (літаками Ан-225 "Мрія" та Ан-124 "Руслан") інженерного обладнання, медикаментів, продуктів харчування, наметів; у Пакистані розгорнула рятувальний загін та мобільний шпиталь МНС України.

Протягом останніх десятиліть Закарпатська область України чотири рази потерпала від сильних повеней, що спричинили жертви серед місцевого населення та завдали значних матеріальних збитків. З кожним роком наслідки повеней, які спричиняли зсуви грунту та селеві потоки, ставали дедалі катаст-рофічнішими. Прагнучи розв'язати цю серйозну проблему, що виникала знову і знову, український уряд запропонував започаткувати пілотний проект щодо запобігання та ліквідації наслідків повеней в Україні. Оскільки планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовність до катастроф є одним із ключових напрямів співробітництва, окреслених Хартією про Особливе партнерство між Україною та НАТО, Альянс взяв на себе фінансування та координацію першого етапу проекту. Захід не лише приніс Україні безпосередню практичну користь, але й відіграв важливу роль в удосконаленні та розширенні відносин Україна - НАТО.

За допомогою НАТО проводиться моніторинг у реальному часі за річками Дністер і Прут, що є життєво важливими для трьох країн - Молдови, Румунії та України. Однак у цьому регіоні часто бувають посухи, що провокують проблеми для здоров'я людей та довкілля, а також повені, що призводять до загибелі людей та пошкодження власності. Протягом тривалого часу не існувало точної інформації про кількість та якість водних ресурсів у будь-якій з трьох країн, однак 25 вересня 2005 р. офіційно були введені в експлуатацію чотири автоматичні станції зі спостереження за водними ресурсами річок Дністер і Прут, профінансовані НАТО. Наступним кроком цього проекту стане збір і поширення інформації для Молдови, Румунії та України.

Україна бере активну участь у здійснюваних НАТО міжнародних навчаннях з реагування на катастрофи. Так, у 2000 р. Україна спільно з Альянсом провела на своїй території міжнародні навчання з ліквідації наслідків повеней "Trans-Carpathia - 2000"

У жовтні 2005 р. Україна проводила основне навчання "Спільна допомога - 2005" із симуляцією умовних терористичних дій на підприємстві хімічної промисловості. Відповідно до задуму навчання відбувся викид у навколишнє середовище великої кількості хлору. Працівники підприємства, низка сусідніх помешкань, а також рятівники, які першими прибули на місце катастрофи, зазнали ураження від хімічної речовини. Керівництво України звернулося за допомогою до міжнародної спільноти та закликало Організацію із заборони використання хімічної зброї провести розслідування цієї трагедії. Навчання дозволило українським фахівцям і групам з Управління наслідками катастроф з 11 країн-членів НАТО та країн-партнерів провести хімічну роз-

250

відку та заходи із знезараження, тимчасово евакуювати місцеве населення, організувати життєзабезпечення та надати медичну допомогу постраждалим.

Крім того, у травні 2007 р. під час навчань з питань захисту критичної інфраструктури у Хорватії Україна була представлена силами МНС України і працювала спільно з казахською командою у групі з виявлення і дезінфекції хімічних та радіобактеріологічних речовин.

У червні 2008 р. загін МНС брав участь у міжнародних польових навчаннях НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, спричинених повенями із загрозою аварії на об'єкті хімічної промисловості. Україна брала участь у цих навчаннях відповідно до Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО у межах програми "Партнерство заради миру" та на запрошення Центру з врегулювання кризових ситуацій Фінляндської Республіки. Участь у навчаннях брали 38 команд чисельністю 540 осіб і 40 національних представників у складі Координаційного штабу навчань з Австрії, Азербайджану, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Вірменії, Хорватії, Естонії, США, Фінляндії, Грузії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Португалії, Росії, Швеції та Великої Британії. Україну представляв зведений аварійно-рятувальний загін МНС: група радіаційної та хімічної розвідки (5 осіб та 1 од. техніки), група пошуково-рятувальних операцій (9 осіб та 2 од. техніки), мобільний польовий шпиталь (26 осіб і 4 од. техніки). За сценарієм на південному узбережжі Фінляндії, яке "постраждало" внаслідок підвищення рівня води у Балтійському морі через сильні дощі та шторми, сталося затоплення місцевості, включаючи житлові будинки, місцеву інфраструктуру та об'єкт хімічної промисловості. Активна фаза навчань пройшла у тунелі метро, промисловому порту, на електростанції, комплексі очисних споруд і нафтовому терміналі.

Однією із важливих складових співробітництва з НАТО є освіта та професійна підготовка. Протягом останніх років представники МНС мали змогу безкоштовно навчатися на курсах з надзвичайного цивільного планування та військово-цивільного співробітництва, з проведення операцій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, а також курсах з мовної підготовки.

Сфера планування на випадок надзвичайних ситуацій, безумовно, специфічна, водночас не політизована і зорієнтована переважно на практичні напрямки співробітництва - організацію авіатранспортних, морських та внутрішніх континентальних перевезень, цивільний захист та цивільний зв'язок, медичну допомогу постраждалим внаслідок стихійного лиха тощо.

Предметний діалог України з НАТО спрямований, у першу чергу, на демонстрацію авіатранспортних спроможностей України, можливе використання транспортної авіації України в інтересах Альянсу для підтримання цивільних операцій, залучення пошуково-рятувальних бригад МНС України до ліквідації наслідків повеней тощо.

251

Практична цінність ПВНС полягає у використанні досвіду, напрацьованого державами-членами та країнами-партнерами НАТО протягом останніх років. Запозичення такого досвіду Україною корисне для подальшої розбудови української національної системи реагування на надзвичайні ситуації, планування та управління телекомунікаційними мережами в умовах кризових ситуацій, створення сучасних систем оперативного обміну інформацією, реалізації наукових досліджень з розроблення та впровадження інформаційно-аналітичної системи співробітництва України з НАТО в галузі телекомунікаційних та інформаційних систем, підготовки персоналу для проведення пошуково-рятувальних операцій тощо. У співробітництві країн-членів Альянсу з Україною перспективними напрямками могли б стати проекти, спрямовані на очищення та відновлення радіаційно заражених ґрунтів Чорнобильської зони та хімічно забруднених колишніх військових об'єктів (меланжем, оливою та хімікатами).

Таким чином, в умовах глобалізації значна кількість міжнародних організацій, створених ще в роки холодної війни, поступово розширює свої функції, включаючи у власні програми проблеми охорони навколишнього середовища і наукових досліджень. З появою нових глобальних проблем посилюються ті функції НАТО, що раніше були в латентному стані, зокрема, це стосується невоєнних програм НАТО. Швидше за все, у перспективі питома вага військового компонента в НАТО зменшиться, поступившись пріоритетними позиціями невоєнному співробітництву, оскільки більшість глобальних проблем у сучасному світі не може бути вирішена за допомогою застосування збройних сил. У цих умовах співробітництво України з НАТО в невоєнній сфері набуває важливого значення.

Запитання для перевірки знань

1. У яких цивільних галузях Україна співпрацює з НАТО?

2. У чому полягає науково-технічне співробітництво України з НАТО?

3. Як відбувається співробітництво України з НАТО на випадок надзвичайних

s Список літератури -^

1. Безпека та довкілля. - Брюссель : НАТО, 2005. - 8 с.

2. Вода - ключовий компонент безпеки. - Брюссель : НАТО, 2005. - 8 с.

3. Гайдуков Л. НАТО без погонів / Л. Гайдуков, С. Терешко // Політика і час, 2006.-№6.-С. 12-19.

4. Довідник НАТО. - Брюссель, 2006.

5. Запобігання повеням в Україні. - Брюссель : НАТО, 2001. - 8 с.

6. Качалова Т. Г. Невоенные аспекты деятельности НАТО / Т. Г. Качалова. - М. : Изд-во Дип. акад. МИД России, 2003. - 102 с.

7. Роль НАТО у цивільному плануванні на випадок надзвичайних ситуацій. -Брюссель : НАТО, 2006. - 10 с.

8. Сайт Міністерства закордонних справ України. - http://www.mfa.gov.ua.

252