- •1.1 Мета і завдання роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Запитання для самоперевірки
- •1.5 Рекомендована література
- •2.1 Мета і завдання роботи
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Запитання для самоперевірки
- •2.5 Рекомендована література
- •3.1 Мета і завдання роботи
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.4 Запитання для самоперевірки
- •3.5 Рекомендована література
- •4.1 Мета і завдання роботи
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Запитання для самоперевірки
- •4.5 Рекомендована література
- •5.1 Мета і завдання роботи
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7 Побудова границь відбиття сейсмічних хвиль за даними годографів
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Геофізичні методи дослідження свердловин
- •8.3 Завдання та порядок виконання роботи
- •8.4 Запитання для самоперевірки
- •8.5 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9 Комплекс геофізичних методів при еколого-геологічних дослідженнях
- •9.1 Мета і завдання роботи
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Запитання для самоперевірки
- •9.5 Рекомендована література
1.4 Запитання для самоперевірки
1 Які фізичні властивості гірських порід вам відомі?
2 В яких одиницях вимірюється питомий електричний опір в системі СІ ?
3 В яких одиницях вимірюється швидкість пружних хвиль ?
4 В яких одиницях вимірюється магнітна сприйнятливість ?
5 В яких одиницях в системі СІ вимірюється щільність гірських порід ?
6 Що таке гістограма, як вона будується?
7 Наскільки відрізняється щільність осадових порід від магматичних ?
8 Які фізичні властивості найчастіше використовуються в екологічній геофізиці ? Чому ?
1.5 Рекомендована література
1 Степанюк В.П. Фізичні властивості гірських порід. Навчальний посібник, Івано-Франківськ: Факел, 2002. -217 с.
2 Адаменко О.М., Кв’ятковський Г.Й. Екологічна геофізика: Підручник для студентів екологічних спеціальностей. - Івано-Франківськ: Факел, 2000. - 501 с.
Лабораторна робота №2
Вивчення кореляційних залежностей між геофізичними параметрами
2.1 Мета і завдання роботи
Метою роботи є засвоєння методики статистичного аналізу фізичних властивостей гірських порід.
Завдання роботи – визначити коефіцієнт кореляції між двома петрофізичними групами порід та скласти рівняння регресії. За результатами розрахунків побудувати графік коре-ляційної залежності.
Тривалість лабораторної роботи – 4 год. (2 пари).
2.2 Короткі теоретичні відомості
При роз’язанні інженерно-екологічних задач виникає необхідність у визначенні зв’язку між геофізичними власти-востями порід (пористість, тріщинуватість, водонасиченість та інші). Теоретичні та експериментальні дослідження дозво-ляють встановити зв’язок між цими параметрами і фізичними властивостями порід.
За допомогою кореляційного аналізу оцінується ступінь близькості кореляційної залежності до функціональної, яка характеризується коефіцієнтом кореляції
, (2.1)
де - середнє значення параметра ; - середнє значення параметра ; - число вимірів; - середнє квадратичне відхилення відповідно параметра та .
Середнє квадратичне відхилення визначається за форму-лою
; . (2.2)
Коефіцієнт кореляції може змінюватись від –1 до +1. Якщо , то лінійний зв’язок між параметрами та відсутній. При зв’язок між параметрами та функціональний, тобто лінійний. При К=+1 зв’язок прямий, при К=-1 – обернений.
Шляхом кореляційного аналізу визначається характер зв’язку та рівняння регресії між вибраними параметрами
. (2.3)
Емпіричний розподіл двох фізичних величин може бути представлений лінією регресії. Як приклад, на рис.2.1 показано графік лінійної регресії між щільністю та швид-кістю, що визначені на одних і тих же взірцях гірських порід.
Vp(м/с)
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000 σ,(кг/м3)
2.6·103 2.7·103 2.8·103 2.9·103 3.0·103
Рисунок 2.1 – Лінія регресії між швидкістю та щільністю
Взагалі фізичні властивості гірських порід можуть бути пов’язані між собою не тільки лінійно, але й більш складною залежністю – в цьому випадку мова йде про нелінійну коре-ляцію (наприклад, ломана регресія, нелінійне рівняння кореляційного зв’язку).