3. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

Державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють у виконавчому комітеті міської, районної (в місті) Ради народних депутатів або в районній раді за місцезнаходженням керівного органу (правління, дирекції та ін.) чи місцем проживанням суб'єктів бізнесу.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи — необхідні такі установчі документи:

1) рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності. Таким рішенням за наявності двох і більше власників (або уповноважених ними органів) є засновницький договір;

2) статут (якщо це передбачено законодавством щодо створюваної організаційно-правової форми господарювання);

3) реєстраційна картка, заповнена у трьох примірниках (крім ідентифікаційного коду) і підписана заявником. Заповнена реєстраційна карта слугує водночас заявою про державну реєстрацію. У разі потреби орган державної реєстрації надає допомогу в заповненні картки;

4) документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору;

5) нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Цей документ подається тоді, коли власником (одним із власників) підприємницької діяльності є юридична особа.

Орган державної реєстрації не має права вимагати інших документів або оформлених за іншими вимогами.

За реєстрації приватного підприємства рішення власника не подається. Якщо власниками суб'єкта підприємницької діяльності є фізичні особи, їх підписи на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені.

На реєстрацію подають лише оригінали установчих документів, в яких не повинно бути положень, що суперечать чинному законодавству. За це несе відповідальність заявник.

Громадянин, який має намір займатися підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (заявник), подає до органу державної реєстрації реєстраційну картку і документ, що підтверджує сплату реєстраційної збору, а також пред'являє документ, який посвідчує його особу.

За наявності необхідних документів орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів з моменту їх надходження повинен провести державну реєстрацію і видати заявникові свідоцтво. Це дає право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, а також на виготовлення печаток і штампів, на яких повинен вказуватися номер свідоцтва про державну реєстрацію. Такий номер мусить відповідати ідентифікаційному коду, за яким суб'єкта підприємницької діяльності внесено до Державного реєстру звітних статистичних одиниць. Так, ідентифікаційний код індивідуального підприємства становить 100, приватного — 120, акціонерного товариства — 230, товариства з обмеженою відповідальністю — 240.

Після державної реєстрації відповідний орган у десятиденний термін подає по одному екземпляру реєстраційної картки до Державної податкової інспекції та до органу державної статистики.

Окремі філіали (відділення) або представництва, створені суб'єктом підприємницької діяльності, не потребують державної реєстрації. Водночас про їх відкриття слід повідомити органи державної реєстрації та внести відповідну інформацію до реєстраційної картки.

Скасування державної реєстрації здійснюється за особистою заявою суб'єкта підприємницької діяльності, а також на підставі рішення суду або арбітражного суду. Причиною такого рішення є визнання недійсними установчих документів чи їх неузгодженість (суперечність) із чинним законодавством, неповідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження (місця проживання).

Якщо така зміна відбулася, то суб'єкт підприємницької діяльності у семиденний термін повинен у письмовій формі повідомити орган державної реєстрації, внести відповідні зміни до реєстраційної картки, а також подати свідоцтво про державну реєстрацію для внесення аналогічних змін.

Як зазначалось вище, наявність свідоцтва про державну реєстрацію дає право на відкриття розрахункового рахунка у банку, Розглянемо механізм цієї операції.

З метою відкриття поточного рахунка підприємство повинно подати в банк такі документи:

1) заяву про відкриття рахунка встановленого зразка;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію;

3) копію зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально або реєструючим органом;

4) копію документа про взяття підприємства на податковий облік;

5) картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком;

6) копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Банк зобов'язаний відкрити банківський рахунок і в триденний термін повідомити про це податкову інспекцію, Позначка установи банку про відкриття рахунка ставиться на титульній сторінці кредитного договору.

ВИСНОВКИ

1. Основними засновницькими документами є статут і засновницький договір. Статут підприємства — зареєстрований і затверджений згідно з чинним законодавством документ, в якому міститься комплекс положень та правил діяльності юридичної особи, що визначають організаційно-правову форму підприємства, види його діяльності, права та зобов'язання, а також взаємовідносини з іншими особами (фізичними та юридичними) і державними органами.

2. Найважливішими розділами цього документа є найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності.

3. Засновницький договір — договір про добровільне об'єднання двох або кількох осіб, їхнього майна, в якому кожен з учасників бере на себе певні зобов'язання щодо інших учасників з метою привласнення прибутку. Найважливішими елементами цього документа є розділи про предмет і мету діяльності підприємства, його юридичний статус, статутний фонд, вклади учасників у цей фонд та їхні права й обов'язки, порядок нагромадження і розподілу прибутків, податки на прибуток та ін.

4. Статутний фонд — сукупність матеріальних та нематеріальних цінностей (у тому числі всі види майнових прав) та інтелектуальної власності, які є постійним вкладом його засновників-учасників у створене ними господарське товариство з метою забезпечення діяльності підприємства і привласнення на цій основі прибутку. Величина статутного фонду та порядок його створення неоднакові у різних господарських товариствах.

5. Для державної реєстрації більшості суб'єктів підприємницької діяльності необхідні рішення власника (власників) майна або уповноважених ним (ними) органів(якщо власників і уповноважених ним органів два і більше, то такими рішеннями є засновницький договір і статут); реєстраційна картка; документ про сплату реєстраційного збору; нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яка виступає власником (або одним із власників) підприємницької діяльності,

ЗАПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ

1. Чим відрізняється структура статуту від засновницького договору?

2. Які основні джерела формування майна підприємства?

3. У чому полягає сутність (в тому числі структура) статутного фонду?

4. Який механізм формування та збільшення статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю?

5. Який механізм збільшення та зменшення статутного фонду відкритого акціонерного товариства?

6. Які документи необхідні для державної реєстрації підприємства?