- •Розділ іі: розрахунок економічної ефективності верстатів з чпу, пр і ртк
- •2.1 Розрахунок кількості устаткування
- •2.2 Чисельність виробничих робітників розраховують:
- •Можливість застосування багатоверстатного обслуговування
- •2.3 Чисельність допоміжних робітників
- •2.4 Розрахунок капітальних витрат при обробці деталей по варіантах
- •Розрахунок витрат на технологічне устаткування (Коб)
- •2.5 Розрахунок собівартості продукції по статтях витрат, що змінюються
- •2.5.2 Амортизація технологічного устаткування.
- •2.5.3 Витрати, пов'язані з погашенням вартості і ремонтом оснащення
- •2.5.4 Витрати, зв'язані з утриманням виробничого приміщення
- •2.5.5 Витрати на підготовку керуючих програм
- •2.6 Розрахунок річного економічного ефекту від упровадження пр і Робототехнічних Комплексів
- •2.6.1 Визначення додаткового соціально - економічного ефекту
- •2.7 Визначення річного економічного ефекту
- •Термін окупності додаткових капвкладень:
- •Техніко-економічні показники і висновки
- •Техніко-економічні показники
2.6 Розрахунок річного економічного ефекту від упровадження пр і Робототехнічних Комплексів
Одним з найважливіших шляхів підвищення економічної ефективності застосування верстатів з ЧПУ є застосування роботів (ПР) і Робототехнічних Комплексів. Звичайний верстат з ЧПУ працює з напівавтоматичним циклом, завантаження верстата залишається ручний, і це знижує ефективність обробки. Застосування ПР і НТК зменшує трудомісткість продукції унаслідок скорочення часу за рахунок автоматизації допоміжних процесів на транспортування, контрольні операції, установку і зняття деталі; збільшує ефективний фонд часу роботи устаткування унаслідок усунення втрат, пов'язаних з участю людини у виробництві, а також підвищує коефіцієнт змінності.
Всі показники розрахувалися по формулах, запропонованих даною методикою, необхідно тільки до складу капітальних вкладень ввести наступні статті витрат: капітальні вкладення в устаткування Робототехнічного Комплексу, транспортно-завантажувальний пристрій, що забезпечує роботи заготовками, оснащенням, системою стружко-видаления.
Визначення річного економічного ефекту від упровадження промислових роботів і робототехнічних комплексів на підприємствах проводиться за формулою 2.20 :
Е = (С1+Ен*К1) - (С2+Ен*К2) + Ес.д (2.20)
Де С1, С2 - собівартість річного випуску продукції до і після впровадження робототехнічних комплексів, грн.;
К1, К2 - капітальні вкладення в виробничі фонди до і після впровадження робототехнічних комплексів, грн.;
Ес.д - додатковий річний соціально-економічний ефект, що отримують в результаті використання ПР, грн.
2.6.1 Визначення додаткового соціально - економічного ефекту
При економічній оцінці впровадження промислових роботів у виробництво необхідно враховувати крім економічного ефекту, отриманого за рахунок зниження витрат по основній діяльності підприємства, економію, одержувану підприємством, з таких джерелах, як зменшення витрат за рахунок зниження захворюваності, виробничого травматизму, плинності кадрів і інших чинників соціального характеру.
Загальний додатковий соціально-економічний ефект (Ес.д) визначається як сума наступних складових:
Ес.д = Еплин. + Езо + Еоф (2.21)
Ес.д=11,94+13+430,81=456
де Еплин. - економія унаслідок зменшення плинності кадрів;
Езо - економія за рахунок витрат з охорони праці і техніці безпеки;
Еоф - економія суспільних фондів;
Евипл - економія внаслідок зниження захворюваності і травматизму після впровадження ПР.
Економія внаслідок зменшення плинності кадрів (Еплин.) утворюється за рахунок скорочення втрат продуктивності робітників, пов'язаних із звільненням, прийомом на роботу, зміною (набуттям) спеціальності, (Епот) і економії за рахунок скорочення витрат, з підготовці, кадрів (Епідг).
Етек = Епот + Еподг (2.22)
Етек=7,58+3,66=11,24
Епот = Но · γпот · Рв (2.23)
Епот=23,69·0,02·16=7,58
Епідг = 3500 · Рв · Кпп · Ен (2.24)
де Но - середньорічна заробітна платня зі всіма відрахуваннями, грн.
γпот - коефіцієнт втрат виробітку на одного робітника у зв'язку з плинністю кадрів;
Згідно досліджень НДІ праці втрати продуктивності робітників (γпот) складають до 3% річної фонду заробітної плати для робочих заготівельних цехів машинобудівних підприємств і до 1,5 -2% - для робочих механічних цехів.
Рв - кількість умовно вивільнених робітників, осіб;
Кпп - коефіцієнт, визначаючий відсоток робочих від числа умовно вивільняються, що проходять перепідготовку у зв'язку із зміною професій, Кпп = 0,3 - 0,5.
Одноразові витрати на підготовку кадрів, складають в середньому 3500 грн. на одного робітника.
Економія витрат з охорони праці і техніці безпеки (Езо) визначається виходячи з їхніх величин і умовного вивільняється чисельності робітників за формулою:
Езо = (Зохр1*Ро1) - (Зохр2*Р02) (2.25)
Езо=(932·22)-(932·8)=13,98
Зохр1, Зохр2- витрати з охорони праці і техніці безпеки на одного робітника до і після впровадження ПР.
По прямих витратах розрахувалися: спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні пристосування, а також вартість молока, жирів і інших нейтралізуючих речовин, одержуваних за рахунок підприємства.
Наприклад, Якщо Зохр1 = Зохр2 = 700 грн., а Ро1, Р02 відповідно 6 і 2, То Езо = (700*6) - (700*2) = 2800 грн.
Економія суспільних фондів споживання (Еоф) визначається за формулою:
Еоф = Езп * 0,375 (2.26)
Еоф=1230,91·0,375=430,81
де Езп - економія основної і додаткової заробітної плати у зв'язку з впровадженням ПР, грн.