- •1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.2. Напрямки діяльності підприємств.
- •1.3. Правові основи функціонування підприємств.
- •1.4. Закон України „Про підприємства в Україні”. Господарський кодекс України.
- •1.5. Статут підприємства.
- •1.6. Колективний договір.
- •1.7. Класифікація підприємств.
- •2. Виробнича та загальна структура підприємства. Зовнішнє середовище господарювання.
- •2.3. Загальна структура підприємства.
- •2.4. Поняття організаційної структури та типи організаційних структур управління.
- •2.5. Вплив зовнішнього оточення на діяльність підприємств.
- •2.6. Мікро- та макросередовище та їхні чинники.
- •3. Виробнича програма та виробнича потужністі підприємства
- •3.2. Виробнича програма підприємства та порядок її розробки.
- •3.3. Основні показники плану виробництва продукції та методи їх визначення.
- •3.4. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.
- •3.5. Виробнича потужність підприємства: різновиди та визначення.
- •4. Основні виробничі фонди підприємства
- •4.2. Класифікація, склад та структура основних фондів.
- •4.3. Облік та планування основних виробничих фондів.
- •4.4. Види зносу основних фондів та порядок нарахування амортизації згідно діючого законодавства.
- •4.5. Показники використання основних виробничих фондів.
- •4.6. Основні напрямки поліпшення використання основних виробничих фондів.
- •5. Обігові кошти підприємства
- •5.2. Джерела формування обігових коштів підприємства.
- •5.3. Кругообіг обігових коштів.
- •5.4. Нормування обігових коштів.
- •5.5. Показники ефективності використання обігових коштів.
- •6. Нематеріальні ресурси та активи підприємств
- •6.2. Об’єкти промислової та інтелектуальної власності та інші види нематеріальних ресурсів.
- •6.3. Поняття та охорона права власності в Україні.
- •6.4. Оцінка та строки зносу нематеріальних активів.
- •Розділ 7. Інноваційні процеси на промисловому підприємстві. Капітальне будівництво
- •7.2. Вплив інновацій на виробничий процес.
- •7.3. Технічний розвиток підприємства та науково-технічний прогрес.
- •7.4. Організаційний прогрес, його сутність та напрямки.
- •7.5. Планування капітального будівництва та його значення для розвитку підприємства.
- •8. Персонал підприємства
- •8.2. Визначення чисельності персоналу.
- •8.3. Кадрова політика підприємства та її сучасні напрямки.
- •8.4. Прогресивні методи відбору кадрів.
- •8.5. Нормування праці.
- •8.6. Продуктивність праці та резерви її підвищення.
- •9. Мотивація та оплата праці
- •9.2. Сутність заробітної платні.
- •9.3. Політика оплати праці на підприємстві та державна політика оплати праці.
- •9.4. Форми та системи оплати праці.
- •9.5. Тарифна та безтарифна системи оплати праці.
- •9.6. Оплата праці через участь у прибутку.
- •10. Собівартість промислової продукції
- •10.2. Методи визначення собівартості продукції.
- •10.3. Класифікація витрат за економічними елементами.
- •10.4. Класифікація витрат за калькуляційними статтями.
- •10.5. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва.
- •10.6. Зарубіжний досвід визначення витрат виробництва.
- •10.7. Шляхи зниження витрат на виробництво продукції.
- •11. Фінансові результати діяльності підприємств
- •11.2. Дохід підприємства.
- •11.3. Прибуток та його використання.
- •11.4. Структура балансу підприємства.
- •11.5. Рентабельність та її різновиди.
- •11.6. Фактори, що впливають на підвищення рівня рентабельності.
- •11.7. Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства.
- •12. Якість продукції
- •12.2. Методи забезпечення та оцінки якості продукції.
- •12.3. Стандартизація продукції.
- •12.4. Державний нагляд за якістю продукції.
- •12.5. Внутрішньовиробничий технічний контроль якості.
- •13. Економічна та соціальна ефективність виробництва
- •13.2. Види ефективності виробництва.
- •13.3. Критерії і система показників ефективності виробництва.
- •13.4. Методи визначення ефективності нової техніки.
- •13.5. Оцінка соціальної ефективності виробництва.
- •14. Концентрація виробництва та розміри підприємства
- •14.2. Економічне значення концентрації виробництва.
- •14.3. Визначення оптимальних розмірів виробництва.
- •14.4. Показники рівня концентрації виробництва.
- •15. Спеціалізація та кооперування виробництва
- •15.2. Уніфікація продукції.
- •15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.
- •15.4. Кооперування виробництва.
- •15.5. Економічна ефективність спеціалізації.
1. Підприємство як суб’єкт господарювання
1.1. Поняття і цілі створення підприємства.
1.2. Напрямки діяльності підприємств.
1.3. Правові основи функціонування підприємств.
1.4. Закон України „Про підприємства в Україні”. Господарський кодекс України.
1.5. Статут підприємства.
1.6. Колективний договір.
1.7. Класифікація підприємств.
1.1. Поняття і цілі створення підприємства.
На всіх етапах розвитку економіки основним елементом було підприємство. Люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи ту місію (реалізують програму або мету) і діють на засаді певних правил і процедур. Проте мета й характер діяльності таких численних організацій різні.
За цією ознакою їх можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами.
Підприємство — це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (перепала) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).
Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву - завод, фабрика. шахта, електростанція, майстерня, ательє тощо; може включати кілька виробничих одиниць - заводів або фабрик (комбінат, виробниче об'єднання). Воно може здійснюювати господарську діяльність у галузях промисловості, будівництві, сільського господарства, транспорту, торгівлі тощо. Основна мета діяльності - одержання кінцевого фінансового результату — прибутку.
Кожне підприємство або фірма, що реєструється в державному реєстрі, є юридичною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою.
Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення та функціонування підприємства. Генеральну (головну) мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існування, у світовій економіці заведено називати місією. Здебільшого місією сучасного підприємства вважають виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.
На основі загальної місії підприємства формулюються і встановлюються загально фірмові цілі, які мають відповідати певним вимогам:
- цілі підприємства мають бути конкретними й піддаватися вимірюванню;
- цілі підприємства мають бути орієнтованими в час і, тобто мати конкретні горизонти прогнозування;
- цілі підприємства мають бути досяжними і забезпечувати підвищення ефективності його діяльності;
- цілі підприємства повинні бути взаємно підтримуючими, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не можуть перешкоджати реалізації інших цілей.
Ціль (мета) – це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких направлена її діяльність.
Значимість постановки цілей можна охарактеризувати такими їх рисами і якостями:
- цілі – це початкове положення планування діяльності організації;
- цілі визначають структуру організаційних відносин;
- на основі цілей розробляються і підтримується мотиваційна система, які використовується в організації;
- цілі впливають на систему контролю в організації.
Мета підприємства повинна чітко визначати майбутню позицію даного підприємства щодо таких аспектів, як:
- забезпечення отримання власниками високих прибутків;
- підтримання рентабельності підприємства;
- забезпечення фінансової ліквідності підприємства;
- гарантування безпеки праці та розвитку колективу підприємства.
Після формування головної мети відбувається її подальша деталізація, яка в кінцевому підсумку приводить до формування завдань, планів і бюджетів для окремих організаційних та функціональних підрозділів даного підприємства.
Кожне підприємство має не якусь одну вузьку мету, а цілу систему цілей, які визначаються його положенням у зовнішньому середовищі, внутрішнім потенціалом, структурою, функціями підприємства тощо. У сучасній теорії управління вирізняють такі основні сфери діяльності, у межах яких кожне підприємство визначає власну систему основних цілей:
- позиція підприємства на ринку;
- рівень продуктивності;
- доходи підприємства;
- фінансова стабільність;
- активна інноваційна діяльність, впровадження інновацій;
- робота з клієнтами;
- менеджмент;
- висока кваліфікація персоналу;
- потреби та добробут працівників;
- соціальна відповідальність.