Класифікація витрат за статтями

Кожне відомство регламентує свої статті витрат залежно від галузі, питомої ваги витрат. Класифікація витрат за статтями надає детальну інформацію по кожній статті витрат, які є в тому чи іншому готелі і вони є різні.

Класифікація витрат за елементами є єдина для всіх готелів, а класифікація витрат за статтями створюється кожним готелем самостійно.

Отже, всі вище перераховані витрати (прямі і непрямі) включаються до собівартості готельної послуги.

Але на підприємстві готельного і туристичного бізнесу є ще витрат, які пов’язані з операційною діяльністю готелю, але не включаються в собівартість готельних послуг, а відносяться прямо на зменшення фінансового результату.

Це адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться витрати на:

• Витрати на оплату праці адміністративного персоналу пов‘язаного з управлінням підприємства (директор, його заступники, їх апарат, економісти та інші)

• Відрахування від зарплати цих працівників на соціальні заходи, медичне страхування, витрати на їх службові відрядження.

• Оренда, амортизація та ремонт основних засобів, використання яких пов‘язано з загальногосподарським управлінням.

• Витрати на охорону готельного комплексу.

• Розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку.

• Аудиторські, юридичні та транспортні витрати.

• Поштово-телеграфні, канцелярські витрати.

До витрат на збут відносяться витрати на:

• Витрати, які пов’язані з реалізацією готельних послуг;

• Витрати на маркетинг, дослідження ринку та рекламу;

• Оплата праці та комісійні працівникам відділу збуту;

• Амортизація, ремонт та утримання основних засобів, нематеріальних активів, що використовуються для забезпечення збуту послуг.

До інші операційних витрат відносяться:

• Сума безнадійної дебіторської заборгованості;

• Втрати від знецінення запасів на суму уцінки;

• Нестачі і втрати від псування цінностей;

• Втрати від простою номерного фонду ;

• Штрафи, пені, неустойки та інші.

2. Особливості ціноутворення та калькулювання собівартості готельних послуг.

Відповідно до п. 3.4 Правил № 19 готель має право застосовувати вільні ціни, тарифи і систему знижок на всі надані послуги, за винятком тих, щодо яких здійснюється державна регуляція цін і тарифів.

Ціна номера (місця), вартість додаткових послуг установлюються готелем самостійно, а форма оплати обумовлюється договором між споживачем (замовником) і готелем. При цьому готелем установлюється перелік основних послуг, що входять до ціни номера (місця в номері).

Об’єктом калькуляції при наданні готельних послуг є собівартість використання одного ліжка на добу, або ліжко-доби.

Собівартість готельної послуги складається з двох основних частин:

• собівартості готельного номера;

• собівартості обслуговування.

Визначення ціни готельної послуги складається з таких етапів:

1. Визначення загальної кількості ліжко-діб – це добуток кількості місць в готелі на кількість календарних днів у році, які відпрацював готель;

2. Визначення виробничої собівартості однієї ліжко-доби – для цього розподіляють суму усіх витрат готелю, які включаються до собівартості готельної послуги, на кількість ліжко-діб;

3. Визначення прибутку підприємства – добуток відсотка прибутку від виробничої собівартості;

4. Визначення вільної ціни однієї ліжко-доби – підсумовуємо виробничу собівартість і прибуток;

5. Визначення ПДВ 20% - вільну ціну множимо на 20% ПДВ;

6. Визначення продажної ціни однієї ліжко-доби – підсумовуємо усі визначені показники.