Продовження додатку а

Заходи щодо покращення умов праці відділу адміністрування програмних комплексів індивідуального бізнесу МФ ПриватБанку

Спеціальна частина з охорони праці

магістерської наукової роботи

„Інформаційно-аналітична система ведення реєстру акціонерів”

Спеціальність „Інтелектуальні системи прийняття рішень”

8.080404 – МНР.ДР.ПЗ.00 – 501с.123456

Студент ______________ Р.Ю. Павлуцький

Керівник ______________ М.В. Донченко

Консультант ___________ Ю.Г. Щербак

Зав. кафедрою __________ М.Т. Фісун

Миколаїв – 2011

Додаток б

Методичні матеріали щодо оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу (карта умов праці)

Таблиця 2.1. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу для робочого місця.......

№ з/п

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

Дата дослідження

Нормативне значення (ГДР та ГДК)

Фактичне значення

Клас умов праці

Тривалість дії фактора, % за зміну

Примітка

1 Оптимальний

2 Допустимий

3 Шкідливий

4 Небезпечний

3.1

3.2

3.3

3.4

1

Шкідливі хімічні речовини 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки

2

Вібрація Загальна локальна

3

Шум

4

Інфразвук

5

Ультразвук

6

Неіонізуючі випромінювання: − радіочастотний діапазон; − діапазон промислової частоти; − оптичний діапазон (лазерне випромінювання)

Продовження таблиці 2.1

7

Мікроклімат у приміщенні: − температура повітря, ° С; − відносна вологість, %; − швидкість руху повітря, м/с; − інфрачервоне випромінювання, Вт/м2

8

Іонний склад повітря: − позитивних іонів, шт./см3; − негативних іонів, шт./см3;

9

Виробниче освітлення: − природне, коефіцієнт природного освітлення − штучне, освітленість, лк

Напруженість праці

10

Увага: − тривалість зосередження (% часу зміни) − щільність сигналів у середньому за годину

До 50

51-75

>75

−

−

−

Закінчення таблиці 2.1

11

Напруженість аналізаторних функцій: − зір (категорії зорових ро- біт); − слух (при виробничій не-обхідності сприймання роз-мови чи диференційованих сигналів), розбірливість сигналів чи слів, %;

Груба та малоточна 100 − 90

Точна 90 − 70

Високоточна < 70

Особливо точна із зас-тосуванням оптичних приладів −

− −

− −

12

Емоційне та інтелектуальне напруження:

робота за індивідуальним планом

робота за встановленим гра- фіком з можливістю його ко- ригування в процесі діяль- ності

рішення склад- них завдань в умовах дефіциту часу та інфор- мації чи з підви- щеною відпові- дальністю

особистий ризик, небезпека, відповідаль- ність за без- пеку інших осіб

−

−

13

Монотонність: − кількість елементів в операціях, що багатократно повторюються; − тривалість виконання операцій, що повторюються, в секунду − час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій, % до тривалості зміни

>10 >100 До 80

10 − 4 100 − 20 81 − 95

3 − 2 19 − 2 96 та >

− − −

− − −

14

Змінність

Змінна робота без нічних змін

Одно-двозмінна робота з нічною зміною

Нерегулярна змінність з роботою у нічну зміну

Тризмінна робота

−

−

Додаток B

Методичні матеріали до перевірочного розрахунку природного освітлення

у виробничому приміщенні

Надалі наведено послідовність виконання можливого варіанта підрозділу 3 розділу „Охорона праці” дипломної (магістерської наукової) роботи.

3 Перевірочний розрахунок природного освітлення

у виробничому приміщенні

Основним завданням при проектуванні природного освітлення є вибір типу та визначення розміщення і сумарної площі світлових отворів (вікон), при яких у приміщеннях забезпечується необхідний світловий режим. Для функціонуючого приміщення доцільно виконати перевірочний розрахунок з метою визначення відповідності існуючого рівня освітленості (або площі світлових отворів) вимогам нормативних документів.

Перевірочний розрахунок природного освітлення виконується у такій послідовності:

3.1 Нормований коефіцієнт природного освітлення для III поясу світлового клімату , %.

Визначається відповідно до СНиП-II-4-79 [2, табл. 3.1] в залежності від розряду зорової роботи, який залежить від найменшого розміру об’єкта розпізнавання. Для користувачів персональних комп’ютерів це зазвичай:

• зорові роботи малої точності (V розряд); при цьому = 1...5 мм і = 1 % ;

• зорові роботи середньої точності (IV розряд); при цьому = 0,5...1 мм і = 1,5 % .

3.2 Коефіцієнт світлового клімату .

Залежить від світлового поясу, в якому розташовано робоче місце [2].

Наприклад, для Миколаївської області, що належить до IV поясу світлового клімату, = 0,9.

3.3 Коефіцієнт сонячності клімату .

Залежить від поясу світлового клімату, розташування світлових отворів та орієнтації за сторонами світу (азимут, град) [2, табл. 3.3]. Наприклад, для світлових отворів (вікон) в зовнішніх стінах будівлі, розташовані у четвертому поясі світлового клімату та зорієнтованих за азимутом в діапазоні 136...225 град.

= 0,7.

3.4 Нормований коефіцієнт природного освітлення для розглянутих умов праці , %.

.

3.5 Коефіцієнт запасу, що приймається при розрахунках природного освітлення .

Відповідно до рекомендацій [2] = 1,3...3,5.

3.6 Геометричні співвідношення, що характеризують виробниче приміщення та розташування робочого місця в ньому: .

3.7 Світлова характеристика вікна .

Визначається згідно [2, табл. 3.4]. Враховуючи, що , в ряді випадків слід виконати двомірну лінійну інтерполяцію.

3.8 Коефіцієнт світлопропускання матеріалу .

Визначається згідно до рекомендацій [2, табл. 3.6] в залежності від виду світлопропускаючого матеріалу.

3.9 Коефіцієнт, що враховує втрату світла у віконних рамах .

Визначається в залежності від виду рами згідно рекомендацій [2, табл. 3.6].

10. Коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, .

При боковому освітленні =1; в інших випадках відповідно до рекомендацій [2, табл. 3.6].

10. Коефіцієнт, що враховує втрату світла у сонцезахисних пристроях .

Для регульованих сонцезахисних пристроїв (штори, жалюзі і т.н.) = 1; в інших варіантах відповідно до рекомендацій [2, табл. 3.6].

10. Загальний коефіцієнт світлопропускання τ_заг.

3.13 Коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь виробничого приміщення: стелі , стін , підлоги _, %_.

Визначається відповідно до рекомендацій [2, табл. 3.8 – 3.10] в залежності від поверхні, їх стану та кольору пофарбованої поверхні.

3.14 Площі внутрішніх поверхонь приміщень: стелі , стін , підлоги, , %.

,

,

.

3.15 Осереднене значення коефіцієнта відбиття внутрішніх поверхонь виробничого приміщення .

_.

3.16 Коефіцієнт, що враховує підвищення коефіцієнта природного освітлення за рахунок світла, яке відбивається від внутрішніх поверхонь приміщення r₁.

Згідно з даними [2, табл. 3.7] . При цьому вибір здійснюється за найближчими із наведених у табл. 3.7 значеннями , , .

3.17 Відношення відстані між протилежними будівлями до висоти карнизу

протилежного будинку над підвіконням .

3.18 Коефіцієнт, що враховує вплив протилежної будівлі на освітленість у виробничому приміщенні .

Визначається як шляхом лінійної інтерполяції даних [2, табл. 3.5].

3.19 Площа вікон, що необхідна для забезпечення нормованої природної освітленості у виробничому приміщенні , м².

_..

Наприкінці розрахунку виконується порівняння необхідної площі вікон із дійсною площею вікон, влаштованих у виробничому приміщенні, і робиться висновок відносно її відповідності санітарно-гігієнічним вимогам щодо забезпечення нормованого значення природного освітлення () для розглянутого приміщення.