3. Методи зниження ризику.

Розглянемо методи зниження ризиків, використовувані на інвестиційній фазі проекту. Серед них виділяють:

• розподіл ризику між учасниками проекту (передача частині ризику іншим виконавцям);

• страхування;

• резервування засобів на покриття непередбачених витрат;

• нейтралізація окремих ризиків;

• зниження ризиків у фінансуванні.

Розподіл ризику здійснюється в процесі підготовки плану проекту і контрактних документів. Слід пам'ятати, що ніж більший ступінь ризику учасники проекту припускають покласти на інвесторів, тим складніше буде привернути інвесторів до участі в проекті. Тому в процесі переговорів учасники проекту повинні виявити максимальну гнучкість щодо розподілу ризиків. Для кількісного розподілу ризиків в проектах можна використовувати модель, засновану на дереві рішень. Цю роботу виконують при створенні фінансового плану проекту і підготовці контрактних документів.

Страхування ризику – це передача певних ризиків страховій компанії, яка укладає договір майнового страхування і страхування від нещасних випадків.

Майнове страхування має такі форми:

• страхування ризику підрядного будівництва;

• страхування морських вантажів;

• страхування устаткування, що належить підрядчикові;

Страхування від нещасних випадків включає:

• страхування цивільної відповідальності;

• страхування професійної відповідальності.

Резервування засобів на покриття непередбачених витрат припускає встановлення певного співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і величиною витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проекту.

Першим і найбільш складним питанням є оцінка потенційних наслідків ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат. Далі визначають структуру резерву на покриття непередбачених витрат. Після визначають призначення встановленого резерву. Невикористана частина виділеного резерву може бути повернена в резерв проекту.

Нейтралізація окремих ризиків припускає реалізацію кроків в наступній послідовності:

• розглядають ризик, що має найбільшу важливість для проекту;

• визначають перевитрату засобів з урахуванням вірогідності настання несприятливої події;

• визначають перелік можливих заходів, направлених на зменшення важливості ризику (т.е. його вірогідність або небезпеки);

• визначають додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів;

• порівнюють витрати на реалізацію запропонованих заходів з можливою перевитратою засобів унаслідок настання ризикової події;

• ухвалюють рішення про ухвалення антиризикових заходів;

• аналіз ризику повторюють для наступного по ступеню важливості ризику.

Зниження ризиків у фінансуванні, а саме: ризиків нежиттєздатності проекту (додаткові гарантії), податкового ризику (гарантії, включені в контракти), ризику неоплати заборгованостей (формування резервних фондів), ризиків незавершення будівництва (гарантії своєчасного завершення проекту).

4. Управління ризиком.

Управління ризиком – сукупність методів аналізу і нейтралізації чинників ризиків, об'єднаних в систему планування, моніторингу і дій, що коректують.

Роботи, пов'язані з аналізом ризику, можуть виконуватися в такій послідовності:

• підбір досвідченої команди експертів;

• підготовка спеціального опитувальника;

• зустрічі з експертами;

• вибір техніки аналізу ризику;

• визначення і оцінка чинників ризику;

• створення моделі механізму дії ризиків;

• визначення взаємозв'язку між окремими ризиками і сукупним ефектом від їх впливу;

• розподіл ризиків між учасниками проекту;

• розгляд результатів аналізу ризику.