- •Передмова
- •1. Вступ
- •1.1. Концепція розвитку науки і практики "безпека життєдіяльності"
- •1.2. Мета, завдання і структура посібника
- •1.3. Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності
- •2. Теоретичні основи дисципліни "безпека життєдіяльності
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Базові уявлення дисципліни
- •2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
- •2.2. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "безпека життєдіяльності
- •2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
- •2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
- •2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
- •2.2.3.1. Закони та їх зміст
- •2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
- •2.2.3.3. Правила та їх зміст
- •2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
- •2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
- •2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
- •2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності
- •3. Людина як об'єкт, який потребує захисту в умовах середовища, що оточує сільськогосподарські виробництва
- •3.1. Стан людини та середовища, де реалізується її діяльність
- •3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
- •3.1.2. Людина як об'єкт середовища
- •3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
- •3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
- •3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
- •3.2. Передумови, що створюють напрями захисту людини
- •3.2.1. Працездатність людини
- •3.2.2. Антропометричні характеристики людини
- •3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
- •3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
- •3.3. Вплив небезпечних факторів на людину
- •3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища
- •3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
- •3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
- •3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
- •3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
- •3.3.1.5. Нюховий аналізатор
- •3.3.1.6. Смаковий аналізатор
- •3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину
- •3.3.3. Небезпечні речовини
- •3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання
- •3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
- •3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
- •3.3.7. Негативні дії електричного струму
- •4. Діяльність людини як джерело небезпек, що діють в середовищі життєдіяльності
- •4.1. Техногенні небезпеки
- •4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів
- •4.1.2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів
1. Вступ
1.1. Концепція розвитку науки і практики "безпека життєдіяльності"
Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає:
— визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності;
— розробку теоретичних основ науки;
— формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;
— відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоплюючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності;
— формування науково-методичного й інформаційного забезпечення;
— забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визначеним рівнем професіоналізму та компетенції;
— участь у міжнародному співробітництві.
Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:
— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шляхом соціально-економічного розвитку держави;
— надання першочергового значення питанням забезпечення безпеки людини в процесі її життєдіяльності;
— регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;
— запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;
— встановлення регіональної безпеки, що містить у собі функцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку негараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;
— уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;
— розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економічної збалансованості;
— безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.
1.2. Мета, завдання і структура посібника
Метою Дисципліни "Безпека життєдіяльності" є вивчення діяльності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.
Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії з навколишнім середовищем.
Середовище існування — оточуюче людину середовище, яке обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів — природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їх здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та нащадків. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосереднім, побічним, негайним чи віддаленим.
Метою вивчення дисципліни є:
— підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;
— формування загальних системних уявлень;
— формування знань з питань методичного забезпечення в галузі обґрунтування рішень безпеки і їх здійснення в практиці сільськогосподарського виробництва.
Об'єктом вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є людина. Основними її потребами е:
1) фізіологічні;
2) особиста безпека;
3) соціальні;
4) престиж;
5) духовні.
Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби з потребами суспільства і держави. Досягнення гармонізації на базі загальної безпеки дає змогу скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від загроз, створених навколишнім середовищем.
Безпека діяльності людини — це сукупність [26]:
— властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності;
— якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.
Виходячи з визначеної сукупності, основним завданням дисципліни є розробка системи, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.
Структура посібника пов'язана з логікою встановлення безпеки. В основу системи встановлення безпеки кладуться теоретичні основи дисципліни, які в посібнику сформовані у вигляді відповідних елементів, та передумови, які сформовані у вигляді теоретичних основ (чи їх елементів). Цей розділ забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем в безпеці життєдіяльності, в питаннях наявності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.
Виходячи з того, що людина є центральним об'єктом, в посібнику всі інші розділи подані в плані бачення її ролі як ланки, що систематизує зміст посібника.