- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
2.3.4 Товаророзпорядчі документи
При вживанні правил ІНКОТЕРМС використовуються певні транспортні документи, основними з яких є коносамент і складська накладна.
Традиційно бортовий коносамент – єдиний допустимий документ, що надається продавцем за умов CFR і CIF. Коносамент (bill of lading – транспортна накладна) виконує три важливі функції, а саме:
-
доказує, що здійснена доставка товару на борт судна;
-
доказує, що укладений договір перевезення;
-
є засобом переходу прав на транзитний вантаж шляхом передачі документів на папері іншій стороні.
Той факт, що для того, щоб отримати товари від перевізника в місці призначення потрібне володіння коносаментом, заважає заміні цього засобами електронного зв’язку (EDI).
Загальноприйнятим є видання коносаментів у декількох оригіналах. Для покупця або банку, діючого за його інструкцією відносно оплати товару продавцю, важливо переконатися, що всі оригінали були передані продавцем (так званий «повний набір» – «full set»). Це є також вимогою Правил Міжнародної торговельної палати (ICC) для документарних акредитивів (так звані Уніфіковані звичаї і практика – Uniform Customs and Practice (UCP); публікація ICC № 400).
Транспортний документ також повинен довести:
-
доставку товару перевізнику;
-
те, що товари, наскільки це міг встановити перевізник, були отримані в належному стані;
-
будь-які вказівки на транспортному документі про те, що товари не були в належному стані, зроблять документ «нечистим» (unclean), і, таким чином, роблять його неприйнятним по UCP;
Останніми роками значно спрощено ведення транспортних документів. Коносаменти часто замінюються необоротними документами (non-negotiable transport documents), подібними до тих, що використовувалися для не морських видів транспорту.
Такі документи називаються:
-
«морська накладна» (sea waybill);
-
«лінійна накладна» (liner waybill);
-
«фрахтова розписка» (freight receipt);
-
або інші варіанти таких документів.
Це необоротні документи абсолютно достатні для використання, за винятком тих випадків, коли покупець бажає продати транзитний вантаж, передаючи документи на папері новому покупцю.
Покупець, що оплачує товар за «С»-умовою, повинен мати гарантії, що продавець після оплати не зможе розпоряджатися товарами за допомогою нових інструкцій перевізнику. Деякі транспортні документи, що використовуються для окремих видів транспорту (повітряного, автомобільного і залізничного), надають договірним сторонам можливість позбавити продавця права давати нові інструкції перевізнику, забезпечуючи покупця єдиним оригіналом або дублікатом накладної. Такі накладні повинні мати пункт «про не розпорядження» (no-disposal).
Міжнародним Морським Комітетом розробляються «Уніфіковані правила для морських накладних». Проте поки ця робота не була здійснена і правила не увійшли до практики, покупець повинен уникати сплати проти цих необоротних документів кожен раз, коли він має будь-яку причину для недовіри до продавця.
Складські накладні – документи, що видаються виключно товарним складом на підтвердження прийняття товару на зберігання. Видана таким чином складська накладна може бути предметом купівлі-продажу, застави, що зумовлює собою відповідно передавання прав на товар, який зберігається на товарному складі.
Складська накладна може бути двох видів:
-
проста – складається у вигляді єдиного документа, підтверджує знаходження товару на товарному складі і служить підставою для його отримання зі складу;
-
подвійним – складається з двох частин:
-
складського свідоцтва;
-
варранта – заставного свідоцтва.
Товар, що знаходиться на складі, може бути закладений – і відповідно заставне свідоцтво – варрант – передається заставодержателю.
Отримати товар на товарному складі, у випадку якщо товарним складом була видана подвійна накладна, можна лише при наданні обох частин подвійного свідоцтва або складського свідоцтва і документа, що підтверджує розрахунок по заставі замість варранта.
У складській накладній (як в простому, так і в подвійному – в обох його частинах) повинні бути обов’язково вказані:
-
найменування і місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;
-
поточний номер складської накладної по реєстру складу;
-
найменування юридичної особи або ім'я громадянина, від якого був прийнятий товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товаровласника;
-
найменування і кількість прийнятого на зберігання товару – число одиниць і (або) товарних місць і (або) міра (вага, обсяг) товару;
-
термін, на який товар прийнятий на зберігання (якщо такий термін встановлюється), або вказівка, що товар був прийнятий до запитання;
-
розмір винагороди за зберігання або тарифи, на підставі яких він обчислюється, і порядок оплати зберігання;
-
дата видачі складської накладної.
Обидві частини складського свідоцтва повинні мати ідентичні підписи уповноваженої особи і печатки товарного складу.
У разі відсутності яких-небудь вищезгаданих реквізитів документ не визнається складською накладною.