Взаємодія видів транспорту

1) Б.І.Шафиркин «Единая транспортная система СССР и взаимодействие различных видов транспорта.»М.Вища школа. 1983 р.

2) Семен Моисеевич Резер «Взаимодействие транспортних систем.» М.Наука. 1985г.

3) И.И.Белоусов, А.В.Комаров «Проблема взаимодействия разных видов транспорта.»вид.АН СССР

4) Вл.Вас.Повороженко «Взаимодействие различных видов транспорта и контейнерные перевозки»

5)Навчальний посібник “Взаємодія видів транспорту”. Київ УТУ 1999р.

6) Н.В.Правдин, В.Я.Негрей, В.А.Подкопаев « взаимодействие различных видов транспорта.» М.Транспорт 1989г.

7) Беляев В.М. Терминальные системи перевозок грузов автомобильным транспортом. - М.: Транспорт, 1987.

Вступ

Призначення транспорту є надання послуг пов'язаних з переміщенням вантажів та пасажирів у просторі та часі.

Для реалізації свого призначення транспорт має розвинену інфраструктуру, яка складається з специфічних інфраструктур окремих видів транспорту. При цьому кожний вид транспорту виділяє окремі види сполучень (магістральні, місцеві, тощо), які забезпечуються відповідним рухомим складом і транспортними технологіями. У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажи­рів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.

1. Транспорт у системі суспільного виробництва

1. Історія розвитку та взаємодії видів транспорту

З сивої давнини відомі трубопровідний, водний та гужевий види транспорту. Перші згадки про трубопроводи із бамбуку, для зрошування полів у Китаї, відносяться до V тисячоліття до нашої ери (н.е). Знахідки археологів свідчать, що людство почало використовувати колеса та вози в кінці IV та на початку III тисячоліть до н.е.

За дві тисячі років до н.е. на зміну веслярам прийшло вітрило, що дозволило збільшити вантажопідйомність, швидкість і дальність перевезень за рахунок скорочення кількості веслярів та запасу провіанту.

Процес формування стародавніх держав таких як Єгипет, Персія, Рим, Візантія та Київська Русь супроводжувався розвитком транспорту, який підтримував не тільки їх господарську цілісність, а і територіальну єдність. Організація транспорту у кожній з цих держав враховувала особливості господарства та своєрідність природних умов.

Так, наприклад, у Київській Русі всю зиму до Києва надходили валки з товаром, які доставляли кіньми та волами. Товари накопичували і зберігали у складах на Подолі. Весною будували човни, на яких товар під охороною доставляли в інші держави. Перетин дніпровських порогів відбувався суходолом. Отже, на той час вже була відома технологія суміжної роботи різних видів транспорту (суходільного і водного), рухомий склад яких значно відрізнявся вантажопідйомністю. Ця технологія доставки вантажів, що передбачала операції накопичення, сортування, зберігання та супроводження, за змістом відповідає сучасним способам доставки то­варів.

У середні віки прискорення економічного розвитку різних країн пов'язано з удосконаленням морського і річкового судноплавства..

XVI століття ознаменовано не тільки розвитком водного транспорту, а і використанням першого штучного конвеєра та рейкової колії в гірничій справі.

У XVIII столітті починається бурхливий розвиток прототипів сучасних видів транспорту. В 1769 році відбувся іспит першого прообразу автомобіля. 1783 рік ознаменувався польотом на повітряній кулі. В 1803 році пройшли з успіхом іспити потягу. В 1810 році пропонується ідея переміщення вантажів в трубному просторі з використанням енергії повітря, а вже в 1843 році діяло перше пневмоконтейнерне сполучення. В 30-х роках XIX століття на золотих копальнях Сибіру та Уралу почали транспортувати тверді матеріали по трубах (гідротранспорт). З середини XIX століття отримує широке розповсюдження будівництво залізниць у всіх країнах світу. В 1852 році відбувається перший політ дирижабля. Між тим розвиток автомобільного та повітряного видів транспорту стримувався відсутністю потужного і легкого двигуна. Тільки у 1885 році з винаходом двигуна внутрішнього згоряння склались сприятливі умови для розвитку цих видів транспорту. Кінець XIX століття ознаменувався широким впровадженням в господарство залізничного транспорту, який різко зменшив вар­тість суходільних перевезень Разом з водним залізничний транспорт склав основу транспортної системи світу.

В 30-х роках XX століття були сформульовані окремі принципи взаємодії залізничного, річкового та автомобільного видів транспорту. Вперше була розроблена система загальнотранспортних показників, обґрунтована доцільність впровадження контактних графіків роботи. Запропонована методика вибору транспортних засобів, вивчені, особливості техніки і організації змішаних перевезень.

У 60-і роки найбільша увага приділялась координації перевалочної роботи та визначенню допустимих термінів розбіжності прибуття рухомого складу в пункти перевалки взаємодіючих видів транспорту.

У 70-х роках найбільш значними подіями у розвитку транспорту були розробка системи безперервного планування роботи транспортного вузла та становлення системи контейнерних перевезень.

У 80-х роках велика увага приділялась розробці проблеми міжгалузевих транспортних комплексів. Впроваджуються різноманітні транспортно-технологічні системи (ТТС), централізоване транспортно-експедиційне обслуговування транспортних вузлів, швидкими темпами розвивається новий напрямок – транспортна ЛОГІСТИКА