Передмова

Необхідність формування раціональних параметрів мислення студентів актуалізується реаліями вітчизняного суспільства, вектор розвитку якого зокрема спрямований на інтеграцію до цивілізованої ринкової економіки, для чого необхідною є поява відповідної висококультурної особистості, мислення якої є розвиненим, багатим, гнучким і дисциплінованим.

Навчальний курс “Філософія” надає студентам можливість засвоїти систему філософських знань відповідно до сучасного рівня збагнення дійсності, а також можливість застосування отриманих знань у науково-теоретичній і практичній діяльності, при аналізі всіх актуальних проблем сьогодення.

Зміст навчального курсу “Філософія” розраховано на засвоєння студентами базових принципів філософського знання й відповідно до цього - формування в них філософської культури мислення.

В результаті вивчення курсу “Філософія” студенти повинні

а) знати:

• сутність і специфіку філософії як форми суспільної свідомості;

• основні етапи розвитку філософії, характер і зміст її основних теорій і течій;

• історичні умови виникнення і теоретичні джерела вітчизняної філософії;

• сучасні філософське і природничонаукове розуміння буття, особливості сучасного виробництва та науково-технологічної революції в умовах інформаційного суспільства;

• основні принципи людської свідомості та пізнання, їх структури і закономірностей розвитку;

• зміст та ідеологічну спрямованість сучасних концепцій людини;

• світоглядні та методологічні засади соціального і духовного буття людини, філософські основи соціального управління, глобальні проблеми сучасності.

б) вміти:

• самостійно осягати суть філософських творів, з’ясовувати їх методологічні настанови та соціальні наслідки;

• проводити методологічний аналіз різноманітних концепцій суспільного розвитку;

- застосовувати філософські знання в пізнавальній і практичній діяльності, зокрема при розв’язанні тих чи інших економічних проблем тощо.

Місце дисципліни у навчальному процесі: дисципліна є висхідною, міжпредметні зв’язки - з логікою, релігієзнавством, історією України, культурологією.

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською кредитно-трансферною системою (ЄCTS).

Структура залікового кредиту дисципліни

Назва змістового модулю	Кількість годин							Форма контролю
	Всього	із них
		Лекції	Семінар. заняття			СРС	Індивід. робота
Заліковий модуль І. ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ								Усне опиту-вання, доповіді, тестуван-ня
ЗМ 1 Філософія як універсальний тип знань.	6	2	2		4		8
ЗМ 2 Історико-філософський процес	12	2	6		6
Разом за модулем 1	30	4	8		10		8	Тестуван-ня
Заліковий модуль ІІ. ОСНОВНІ РОЗДІЛИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ: ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ, ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ, АКСІОЛОГІЯ, СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
ЗМ 3 Онтологія. Філософське розуміння світу.	7	2	4		1		10	Усне опиту-вання, доповіді
ЗМ 4 Філософія свідомості.	3		2		1
ЗМ 5 Гносеологія. Філософська теорія пізнання.	5	2	2		1
ЗМ 6 Діалектика як універсальна методологія розвитку. Форми та методи наукового пізнання.	4		2		2
ЗМ 7 Філософська антропологія. Філософія людини.	7	2	4		1
ЗМ 8. Аксіологія Філософія цінностей	3		2		1
ЗМ 9 Філософія суспільства.	5	2	2		1
Разом за модулем 2	44	8	18		8		10	Контроль-на робота, тестуван-ня
Заліковий модуль ІІІ. ГАЛУЗЕВА ФІЛОСОФІЯ. ФІЛОСОФІЯ УПРАВЛІННЯ.
ЗМ 10. Філософія історії	6	2	2	2			9
ЗМ 11 Філософія культури	4		2	2
ЗМ 12 Філософія цивілізації	8	2	4	2
ЗМ 13 Філософія управління	7	2	2	3
Разом за модулем 3	34	6	10	9			9	Контроль-на робота
Разом:	108	18	36	27			27	Іспит

Методи навчання: за джерелом інформації – вербальні, герменевтичний та феноменологічний методи, історичний метод, наочні, логічні, практичні; за рівнем включення у пізнавальну самостійну діяльність – пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький; за компонентами навчальної діяльності – організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання, мотивації навчальної діяльності, контролю, аналізу, оцінювання навчальної діяльності.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної роботи, виконання індивідуально-дослідницьких завдань, ілюстративні матеріали.

Методи контролю: усна, письмова і практична перевірка знань.

Форми контролю:

Поточний контроль:

опитування під час семінарських занять, оцінка якості доповідей, співдоповідей та рефератів, індивідуально-контрольні співбесіди, тестування, оцінка виконання модульних та проектних завдань.

Модульний контроль:

Модульна контрольна робота,тестування

Виконання і захист ІНДЗ

Надання опублікованої статті, тез доповіді тощо.

Підсумковий контроль – іспит.

Якість засвоєння модулів оцінюється за бально-рейтинговою шкалою (національною і шкалою ECTS)

Оцінка за шкалою ECTS	Визначення	За шкалою
		національною	бально-рейтинговою
A	Відмінно – відмінне виконання роботи або відповідь без помилок	5 (відмінно)	90-100
B	Дуже добро – виконання роботи з незначними помилками (до 5%)	4 (добре)	82-89
C	Добре – взагалі правильна робота, відповідь з кількома незначними помилками (до 10%)		75-81
D	Задовільно – непогано, але з певною кількістю помилок, які не заважають достатньо повному висвітленню питання, відповіді (до 25%)	3 (задовільно)	69-74
E	Достатньо – виконання робіт задовольняє мінімальні критерії для позитивної оцінки (до 40 %)		60-68
FX	Незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної роботи	2 (незадовільно)	35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота для отримання позитивної оцінки		1-34