2.4.3. Об’єкт та предмет дослідження.

Об'єкт дослідження – це середовище, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження – це тенденція, спрямування або залежність, яку дослідник визначає у межах об’єкту дослідження і ґрунтовно вивчає.

Ці дві категорії наукового аналізу співвідносні між собою як загальне та часткове, оскільки саме у межах об’єкту виділяється якась частина, що, власне, і є предметом дослідження.

Наприклад: об’єкт дослідження – фінансова система України, предмет дослідження – дефіцит фінансових ресурсів.

2.4.4. Методи дослідження.

Методи дослідження – це інструментарій, за допомогою якого проводиться дослідження.

В курсовій роботі можуть бути використані такі методи дослідження: абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення, систематизації, періодизації, порівняння, історичний, логічний, проблемно-орієнтований, системний, комплексний, структурний, функціональний, графічний, статистичний, зокрема групування, статистичного порівняння середніх і відносних величин, експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу, прогнозування, економіко-математичного моделювання, зокрема максимізації, оптимізації та інші.

Перераховувати методи дослідження треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, які завдання дослідження були виконані тим чи іншим методом.

Наприклад: «В основу курсової роботи покладено загальнонаукові методи пізнання: діалектики й історизму  при виявленні закономірностей еволюції вчення про фінанси та фінансову систему; системного підходу  при визначенні засад структуризації й основ функціонування фінансової системи, встановленні характеру взаємозв’язків та взаємозалежностей між її окремими сферами і ланками; аналогії і кількісного та якісного порівняння  при оцінюванні фінансових систем, заснованих на різних моделях фінансових відносин у суспільстві; аналізу і синтезу та графічних методів дослідження  у процесі аналізу ефективності фінансової системи України».

2.5. Основна частина

Основна частина передбачає глибоке та всебічне розкриття змісту обраної теми і повинна складатися з 3 розділів (теоретичного, аналітичного та розрахункового).

Текст основної частини необхідно викладати стисло, логічно і аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Необхідно намагатись точно і в той же час просто будувати фрази і формулювання. Стиль викладення матеріалу повинен бути науковим, а не популярним (розмовним, журналістським, літературним).

Всі частини курсової роботи повинні бути викладені в суворій логічній послідовності і взаємозв’язку.

В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Слід пам’ятати, що курсова робота відрізняється від реферату тим, що надає студенту можливість не просто узагальнити і структурно викласти написане іншими авторами, а виконати власні розробки, застосовуючи при цьому творчий підхід, нестандартність мислення, вміння викласти у науковому стилі власні думки.