- •11. Військова топографія Загальні положення
- •Орієнтування на місцевості
- •Поправочні коефіцієнти топографічних карт
- •Орієнтування на місцевості без карти не втратило свого практичного значення для кожного військовослужбовця.
- •Просіки у великих лісах, як правило, прорубують завжди по лінії північ-південь та схід-захід.
- •Дані для руху за азимутами
11. Військова топографія Загальні положення
Військова топографія дає знання про місцевість, вивчає способи орієнтування на ній, вмілого використання топографічних карт при виконанні різних завдань, а також вчить засобам роботи з картою на місцевості і складати графічні документи.
Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих якостей, як спостережливість і точність, вміння аналізувати результати спостережень і робити висновки про вплив місцевості на виконання бойових завдань.
Головними питаннями, що відпрацьовуються у топографічній підготовці сержантів інженерних військ, є орієнтування на місцевості і рух за азимутами, які проводяться тільки практично на незнайомій місцевості.
Орієнтування на місцевості
Сутність орієнтування на місцевості полягає у розпізнаванні місцевості за її характерними ознаками й орієнтирами, визначенні свого місцезнаходження і необхідних об’єктів відносно сторін горизонту, місцевих предметів (орієнтирів), розташування своїх військ і військ противника, а також у знаходженні і визначенні потрібного напрямку руху чи дії.
Уміння орієнтуватися необхідне, наприклад, на марші, в бою, у розвідці для дотримання напрямку руху, цілевказівок, нанесення на карту (схему місцевості) орієнтирів, цілей та інших об’єктів, для управління підрозділом і вогнем.
Орієнтуватися на місцевості можна за допомогою топографічної карти та без неї, з використанням навігаційної апаратури тощо.
Орієнтування на місцевості за картою є основним способом орієнтування на місцевості. За допомогою топографічної карти можна точно визначати своє місцезнаходження і впевнено дотримуватися вказаного або запланованого маршруту руху, швидко орієнтувати підлеглих на місцевості.
Орієнтування на місцевості за допомогою топографічної карти полягає у: орієнтуванні карти; визначенні точки стояння; розпізнаванні орієнтирів; звіренні карти з місцевістю.
Топографічною картою називається докладне та точне зображення місцевості у зменшеному вигляді. Топографічні карти в нашій державі складаються в масштабах 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000 та 1:1000000.
По карті можливо вивчити і оцінити місцевість, визначити координати цілей, проводити цілевказівки та виконувати інші завдання.
Вміння визначати відстань по карті потрібно сержантам при підготовці до маршу, орієнтуванні на місцевості, нанесенні цілей на карту та в інших випадках. Щоб визначити відстань між точками місцевості, необхідно по карті виміряти циркулем, курвіметром або лінійкою відстань між цими точками в сантиметрах, і користуючись масштабом карти, визначити дійсну відстань на місцевості. Масштабом карти називається відношення, яке показує в скільки разів зменшені всі лінії місцевості при зображенні їх на картах. При визначенні протяжності маршруту по карті необхідно вносити поправки, щодо рельєфу (підйом і спуск) та хвилястості доріг (табл. 44). Наприклад: по карті масштабу 1:50000 виміряна відстань між точками 150 км, місцевість гірська. Дійсна відстань буде дорівнювати 150 × 1,15 = 172,5 км.
Таблиця 44