- •1. Спрощення у групах приголосних.
- •2. Подвоєння приголосних
- •3. Подвоєння приголосних перед я, ю, є, ї.
- •1. Ненаголошений о
- •2. Ненаголошені е, и
- •1. Ненаголошений о
- •2. Ненаголошені е, и
- •1. Вживання м’якого знака.
- •2. Вживання апострофа.
- •1. Правопис префіксів.
- •2. Правопис суфіксів.
- •1.Написання складних слів разом.
- •2.Написання складних слів через дефіс.
- •1. Вживання великої літери та лапок.
- •2. Правила переносу слів.
- •Лексика.
- •Однозначні, Багатозначні слова.
- •Синоніми, антоніми, омоніми.
- •1.Розповісти про систему частин мови, спільне і відмінне в них.
- •2. Які мають закінчення іменники II відміни чоловічого роду.
- •3. Які мають закінчення іменники II відміни у родовому відмінку однини, множини.
- •Правопис ступенів порівняння прикметників.
- •2. Правопис присвійних прикметників
- •3. Правопис прикметників жіночого роду в орудному відмінку однини. Правопис прикметників
- •Відмінювання кількісних числівників.
- •Відмінювання порядкових числівників.
- •Прислівник - самостійна невідмінювана частина мови.
- •Особливості написання прислівників
- •Граматичні форми дієслова.
- •2. Частина не з дієсловами,дієприкметниками і дієприслівниками.
- •Не з дієсловами
- •Синтаксис та пунктуація.
- •2. Словосполучення і речення.
- •Прості двоскладні та односкладні речення.
- •2. Тире між підметом і присудком.
- •3.Тире між підметом і присудком
- •Однорідні члени речення.
- •2. Розділові знаки при однорідних членах речення.
- •Відокремлені другорядні члени речення.
- •2. Розділові знаки при відокремлених додатках, означеннях, прикладках, обставинах.
- •1. Звертання, розділові знаки при звертанні.
- •2. Вставні слова, словосполучення і речення; розділові знаки при них.
- •1. Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- •1. Безсполучникові складні речення. Розділові знаки при них.
- •1. Пряма і непряма мова.
- •2. Розділові знаки при прямій мові.
- •Діалог.
- •Цитати. Розділові знаки при них.
- •Стилістика.
- •2. Стилі української мови.
Не з дієсловами
|
НЕ пишемо окремо |
НЕ пишемо разом |
|
Якщо не вживається для заперечення значення слова перед яким стоїть (тоді до цього слова є або може бути протиставлення): не високий (а низький), не довіра а підозра), не друг (а ворог). |
Якщо додаванням не творяться слова з новим (як правило протилежним ) значенням: невисокий (низький), недовіра (підозра), недруг (ворог). |
|
3 усіма формами дієслова (крім дієприкметника ): не відвідує, не писати, не працюють, не знаючи. |
Якщо слова без не у цьому значенні не вживаються: немовля, неозорий, нехтуючи, ненавидіти, нездужати (хворіти), але не здужати (не змогти). |
|
3 дієприкметником, якщо він • Має залежні слова: не виконане мною завдання; • Виступає присудком: картина не намальована. |
3 дієприкметником, якщо він є означенням і немає при собі пояснювальних слів: невиконане завдання. |
|
3 дієприслівником, якщо не вживається для заперечення: не пишучи, не маючи. |
Якщо без не не вживається: немовлячи, ненавидячи. |
Питання для самоконтролю:
-
Які ви знаєте граматичні форми дієслова.
2. Розповісти про правопис НЕ з дієсловами
Література:
1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998
2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк:
ТОВ ВКФ « БАО»,2002
3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994
Тема. Синтаксис та пунктуація. Словосполучення і речення.
План
-
Синтаксис та пунктуація.
2. Словосполучення і речення.
Синтаксисом називається розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень.
Пунктуація - розділ науки про мову, який вивчає вживання розділових знаків.
Словосполучення - це смислово-граматичне об'єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку.
Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень, називається синтаксисом.
Словосполучення — смислово-граматичне об'єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного чи сурядного синтаксичного зв'язку: темна ніч, пахуче літо, сьогодні і завтра, день і ніч; працювати творчо, незважаючи ні на що.
Основними поняттями синтаксису визначено такі:
• система синтаксичних одиниць;
• синтаксичні відношення, зв'язки, засоби зв'язку ... слів у словосполученнях та реченнях різного типу;
• граматична семантика (змістовий бік мови, слів, частин слова, словосполучень).
Основна одиниця спілкування — речення, осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну? (М. Нагнибіда). Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, яку нас на Україні (О. Довженко).
|
Узгодження |
|
|
1. Залежне слово вживається в тому |
химерна сітка, осмислена відповідь, новий |
|
роді, числі й відміну, що й головне |
світ |
|
|
|
|
2. При неповному узгодженні залежне |
села Кулиничі (різний відмінок і число), |
|
слово має не всі граматичні ознаки |
учитель Петрова (різний рід) |
|
головного. |
|
|
|
|
|
Керування |
|
|
1. Залежне слово (з прийменником чи без прийменника) ставиться у відмінку, якого вимагає головне слово. Якщо залежне слово вживається без прийменника, таке керування називають безпосереднім, з прийменником — посереднім. 2. Керування має два види: сильне і слабке. При сильному керуванні головним словом є перехідне дієслово, а залежним — іменник у Зн. в. без прийменника, Р. в. без прийменника при заперечному перехідному дієслові, Р. в. частковості без прийменника. Слабке керування наявне у словосполученнях, де головним словом виступає дієслово або інша частина мови в будь-якій формі, а залежне стоїть у будь-якому непрямому відмінку без прийменника чи з прийменником. |
працювати без перерви писати без помилок
в’язати рукавички мити посуд не співати пісень відрізати тканини
говорити з сестрою перебуває в санаторії поїхати до матері зошит на столі
|
Речення є основною синтаксичною одиницею. Воно є засобом спілкування.
Речення виражає закінчену думку, яка повідомляється, як реальна або бажана чи можлива за певних обставин: У ньому виражаються також почуття й воля людини, прохання, наказ.
Речення складаються із граматично оформлених слів і словосполучень,
які становлять одне ціле висловлення:
|
а) за будовою |
прості складні |
Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й муку нестимуть мені (Леся Українка). Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав.. (Леся Українка). |
|
б) за складом граматичної основи |
двоскладні односкладні |
Трістан у недузі лежить... (Леся Українка). Не забудь, не забудь наших днів, днів весни (І. Франко). |
|
в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів |
непоширені поширені |
Гай уже красується. Каштани зазеленіли в нашому селі. |
|
г) за метою висловлювання |
розповідні питальні спонукальні |
Душа моя за океан полине (Леся Українка). Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? (Леся Українка). Хай згине все і сліду не лишиться (Леся Українка). |
|
д) за емоційним забарвленням |
неокличні окличні |
Я думав — дерево німе, та й годі (Леся Українка). Чому ж цього не можна запитати?! (Леся Українка). Не руш! Не ріж! Не убивай! (Леся Українка). |
Питання для самоперевірки:
1. Що вивчає синтаксис? Пунктуація?
2. Речення-це?
3. У чому полягають відмінності між словосполученням і реченням?
4. Які існують способи зв'язку слів у словосполученні?
5. Які є речення за метою висловлюванням (за призначенням)?
Література:
1. Козачук Г. (X Українська мова для абітурієнтів - К. «Вища школа», 1994
2. Олійник О.Б. Українська мова. Підручник 10-11 кл. - К. Альфа, 1995
3. Правопис української мови. - К., Наукова думка, 1993
4. Ющук О. Г. Українська мова - К. Освіта, 199
Тема. Прості двоскладні та односкладні речення. Тире між підметом і присудком.
План