16.2. Основні напрямки буддизму

Послідовники Будди утворили два основних напрямки: тхераваду – вчення старійшин (його ще називають хінаяна – мала колісниця) та махаяну (велика колісниця). З махаяни виокремилася ваджраяна (алмазна колісниця), згодом сформувалися ламаїзм (синтез махаяни, ваджраяни і тибетської релігії), а також дзен-буддизм (особливий китайський і японський напрямок махаяни).

Тхеравада (південний буддизм) – вузький шлях спасіння. Цей напрямок набув поширення в Таїланді, Лаосі, Шрі-Ланці, частково в Індії. Особисті зусилля самого індивіда визнаються вирішальною умовою порятунку, якого можуть досягти лише ченці.

Махаяна – північний буддизм – широкий шлях спасіння. Послідовники махаяни – буддисти Китаю, Тибету, Монголії, Кореї та Японії. Махаяна виходить з того, що врятуватися може не тільки чернець, але й мирянин. Особливе значення тут надається культу бодхісатв. Бодхісатві притаманні дві головних якості – прояснена мудрість і жалість, співчуття, що дозволяють йому одночасно прямувати до вищого знання і продовжувати трудитися на благо всіх живих істот.

Один з різновидів далекосхідного буддизму – дзен-буддизм – в останні десятиліття набув значної популярності серед освічених прошарків західного суспільства. Дзен виходить з можливості досягнення просвітлення і припинення перероджень безпосередньо в цьому, земному житті. У кожній людині є природа Будди, її необхідно осягти, що може бути здійснено інтуїтивно і миттєво. Головна перешкода на цьому шляху – логічне мислення, яке лише огрубляє дійсність.

16.2. Буддійський культ

Ченці та миряни в буддизмі користуються на своєму шляху спасіння певними духовними вправами та практиками. На противагу складній обрядовості брахманізму, пов’язаної з жертвоприношеннями, буддизм відрізняється простотою культу.

До ритуальних дій перших послідовників буддизму входили медитація, молитви і поклоніння ступам – культовим спорудам, пов’язаним з пам’яттю про земне життя Будди. Перші вісім ступ були споруджені в різних місцях над тілесними залишками Шакья-Муні після його кремації. Прочани звичайно обходять навколо великих ступ, залишаючи в спеціальних посудинах пожертвування.

Інша культова споруда – храм. На вівтарі, а також на внутрішніх поверхнях приміщення знаходяться живописні і скульптурні зображення Будди й інших персонажів пантеону. Часто використовується мандала – своєрідна графічна діаграма Всесвіту, насичена магічними знаками і символами. Віруючі запалюють свічки і кладуть перед зображенням Будди квіти.

Широке поширення в північному буддизмі набула практика багаторазового повторення імені того чи іншого Будди. Розвитком цієї магічної практики стало використання в ламаїзмі спеціальних молитовних барабанів хурде. Обертаючи барабан, ламаїсти вірять, що кожен оборот рівнозначний прочитанню всіх текстів, що у нього вкладені, а також написані на його стінках. Таке ж значення має і багаторазове проголошення магічної формули-заклинання: «Ом мані падме хум!".

Найбільші свята буддійського календаря відзначаються в тра­вні, вони присвячені народженню Будди, його просвітленню та переходу до нірвани.

Місця народження, смерті, першої та останньої проповідей Будди відвідуються і шануються буддистами всього світу, як і храм Зуба Будди на острові Шрі-Ланка. Ще одне з місць паломництва буддизму – Лхаса, релігійний центр Тибету. Серед визначних пам’я­ток буддійської культури варто назвати й Боробудур – храмовий комплекс VIII ст. н. е. на о. Ява (Індонезія) з кількома сотнями статуй будд і бодхісатв.