- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
Функції та дисфункції
Функціоналісти звертають особливу увагу на те, які функції виконуються складовими соціальної системи, тобто цінностями, нормами, інститутами та групами.
Функції - це процеси у системі, які мають позитивне значення для її існування, слугують збереженню її цілісності, її адаптації або упорядкуванню. Якщо такі процеси не здійснюються, система руйнується та гине.
Наприклад, щоб забезпечити людей засобами до існування, ці засоби та засоби їх виробництва мають вироблятися та розподілятися. Для того, щоб люди були захищеними у повсякденному житті, вони повинні організувати соціальний контроль.
Для підтримання життя суспільства необхідно народжувати дітей, виховувати їх, захищати, надавати їм певної соціальної позиції.
Повинна забезпечуватись також соціальна згода та солідарність, здоров'я та добробут, багато інших потреб. Головні структури, що організовують, контролюють виконання та спрямовують результат цих завдань, це соціальні інститути. Кожен інститут потрібен для нормативного вирішення ряду проблем.
Але інститути та інші складові суспільства можуть не тільки підтримувати цілісність соціальної системи, але й, навпаки, порушувати її.
Процесам, які зменшують адаптивні можливості системи або її упорядкованість, відомий американський соціолог Роберт Мертон дав назву дисфункцій.
Наприклад, процеси відтворення населення можуть бути дисфункціональними, коли економіка не може забезпечити засобами до існування швидко зростаючу кількість населення, як це відбувається у найменш розвинутих країнах світу.
Іноді певний компонент соціальної системи може бути одночасно функціональним та дисфункціональним. Американські соціологи вважають, наприклад, що їхня промисловість функціональна, бо вона забезпечує людей товарами, від яких залежить життя суспільства, але водночас дисфункціональна, бо забруднює навколишнє середовище.
Інший приклад - це значення для суспільства такого явища, як бідність. Деякі американські соціологи (наприклад, Герберт Ганс), аналізуючи роль бідності у американському житті, прийшли до висновку, що бідність забезпечує виконання деяких життєво важливих функцій в суспільстві. Перш за все, виконання того, що у суспільстві розцінюється як „чорна робота” - мається на увазі робота, яка фізично є брудною, тимчасовою, тупиковою, малооплачуваною або лакейською. Дослідження показали також, що армія мирного часу може існувати як професійна саме завдяки тому, що бідні люди виявляють бажання нести військову службу – служити в армії.
Але значна кількість бідних людей для суспільства є дисфункцінальним фактором. Бідність загострює багато соціальних проблем, пов'язаних із здоров'ям, освітою, злочинністю та схильністю до наркотиків. Крім того, бідні часто відчувають відчуженість від суспільства та відмовляються бути відданими існуючій соціальній системі.
Явні та латентні функції
Роберт Мертон запропонував розрізняти явні та латентні функції.
Явні функції - це функції, виконавці яких здійснюють їх свідомо та цілеспрямовано (з наміром).
Латентні - це функції, що часто не усвідомлюються й можуть виконуватись без наміру.
Це пов'язано з тим, що усвідомлені мотиви поведінки людей не обов'язково збігаються з об'єктивними наслідками цієї поведінки.
Наприклад, школи у суспільстві мають явну функцію забезпечення освіченості населення, що є суттєвим для сучасного індустріального суспільства. В той же час, школи виконують деякі латентні функції, які вони не мали наміру виконувати. Наприклад, вони завантажують дітей навчальною роботою й тим самим значною мірою вилучають їх з вулиць та займають аж до того, поки вони стануть досить дорослими, щоб працювати.
Так само система соціального забезпечення має явну функцію захисту бідних від голодування, але вона має також і латентну функцію запобігання соціальному безпорядку та заворушенням, що можуть статися в разі, якщо мільйони людей не будуть мати джерел забезпечення свого існування.
Важливим поняттям функціоналізму є також соціальна згода.
Функціоналісти вважають, що для суспільства суттєвою є згода більшості його членів, відносно того, що є бажаним (вартим) і моральним, та є небажаним, невартим та аморальним, тобто, необхідно, щоб люди мали згоду щодо суттєвих цінностей та вірувань.
Більшість американців, наприклад, поділяють цінності та вірування, що притаманні демократичним переконанням, віру у рівні можливості та у значення особистих досягнень.
Функціоналісти вважають, що високий ступінь згоди об’єднує суспільство, перетворюючи його у добре згуртовану одиницю, тому що забезпечує основу для соціальної інтеграції та стабільності. А у стабільному суспільстві більшість людей шляхом процесу соціалізації приходить до прийняття правил свого суспільства, й переважна частина членів суспільства зазвичай живе за цими правилами.