- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Запис кінцевих результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості.
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
-
За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
-
Обчислити довірчу похибку Δfk коефіцієнта тертя кочення за формулою:
(22)
-
Записати кінцевий результат експериментального вимірювання коефіцієнта тертя кочення у формі:
для α = 0,95 та (23)
-
Порівняти одержане експериментальне значення коефіцієнта тертя кочення з табличними даними, які наведено у таблиці 3.
Таблиця 3
Коефіцієнти тертя кочення
Матеріал |
||
Куля |
Платівка |
Коефіцієнт тертя кочення, м |
Дерево |
Дерево |
6·10-4 |
М’яка сталь |
М’яка сталь |
5·10-5 |
Дерево |
Сталь |
5·10-5 |
Загартована сталь |
Сталь |
1·10-6 |
Алюміній |
Нержавіюча сталь |
3·10-6 |
Алюміній |
Нікельована сталь |
5·10-6 |
Алюміній |
Алюміній |
4·10-6 |
Латунь |
Алюміній |
2·10-6 |
Латунь |
Нержавіюча сталь |
2·10-6 |
Латунь |
Нікельована сталь |
2·10-6 |
Нержавіюча сталь |
Алюміній |
3·10-6 |
Нержавіюча сталь |
Нержавіюча сталь |
5·10-6 |
Нержавіюча сталь |
Нікельована сталь |
6·10-6 |
Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
Мета роботи: вивчити метод визначення відношення питомих теплоємностей повітря, визначити експериментально та теоретично числове значення відношення cp/cv, обчислити похибки вимірювання.
Прилади та обладнання: балон місткістю 20 л, водяний диференційний манометр зі шкалою, насос.
Теоретичні відомості
Питомою теплоємністю речовини називають величину, яка дорівнює кількості теплоти, що необхідно надати одиниці маси речовини для підвищення її температури на 1 K.
Для газів ця величина залежить від умов, при яких проходить нагрівання – при сталому об’ємі чи при сталому тиску, і тому виражається відповідно питомою теплоємністю при сталому об’ємі cv та питомою теплоємністю при сталому тиску cp. cv і cp мають різні значення для одного й того ж газу, оскільки кількість теплоти, надана газу при різних умовах, розподіляється по-різному. Згідно з І-м принципом термодинаміки під час нагрівання при сталому об’ємі вся теплота витрачається тільки на збільшення внутрішньої енергії речовини, а під час нагрівання при сталому тиску підведена теплота витрачається на збільшення внутрішньої енергії газу та на виконання роботи проти зовнішніх сил.
Безпосередньо виміряти cp і особливо cv важко, бо теплоємність газу становить мізерну долю теплоємності посудини, в якій міститься газ, тому вимірювання виконується неточно. Простіше виміряти відношення cp/cv, яке дасть величину показника адіабати - . Величина cp/cv = входить до рівняння Пуассона, яке описує адіабатичний процес зміни стану ідеального газу:
pV = const. (1)
Співвідношення cp/cv = залежить тільки від числа ступенів вільності молекул, що входять до складу газу:
,
де i – число ступенів вільності.
Для одноатомного газу i = 3, двоатомного i = 5, триатомного та багатоатомного i = 6.
Завдання даної роботи: знайти значення відношення питомих теплоємностей для повітря, яке вважати двоатомним газом.