- •Лекційний курс
- •1. Психологія в системі сучасних наук
- •2. Об'єкт та предмет психології
- •3. Галузі психології
- •4. Практичне значення психології
- •5. Методи психології
- •2. Основні педагогічні категорії
- •3. Система педагогічних наук
- •4. Міжпредметні зв'язки педагогіки
- •5. Метод, методика науково-педагогічного дослідження
- •Метод педагогічного спостереження
- •Бесіда, інтерв'ю
- •Психолого-педагогічний експеримент
- •Вивчення продуктів діяльності
- •1. Поняття про індивіда, індивідуальність, особистість
- •2. Структура особистості
- •3. Захисні механізми особистості
- •2. Фази психосоціального розвитку за е. Еріксоном.
- •3. Молодший шкільний вік
- •4. Підлітковий вік
- •5. Юнацький вік
- •План лекції
- •1. Поняття про темперамент та його провідні риси
- •2. Теорії темпераменту
- •3. Типи темпераменту та їхня психологічна характеристика
- •4. Поняття про характер та його провідні риси
- •5. Типологія характеру
- •Загальна характеристика відчуттів
- •2. Закономірності відчуттів
- •3. Поняття про сприймання
- •4. Ілюзії сприймання
- •5. Особливості сприймання
- •1. Загальна характеристика пам’яті
- •2. Види пам'яті та їхня класифікація
- •3. Процеси пам'яті
- •4. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності
- •5. Види мислення та їхня класифікація
- •6. Мисленнєві операції
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхні властивості та основні функції
- •2. Основні теоретичні підходи до вивчення емоцій та почуттів
- •3. Види емоцій і почуттів та їхня класифікація
- •4. Емоційні стани як форми переживань людини
- •5. Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації особистості
- •1. Поняття про спілкування, його структура та функції
- •2. Механізми міжособистісного сприймання. Каузальна атрибуція
- •3. Види спілкування
- •4. Засоби та стилі спілкування
- •2. Методи навчання та їх класифікація
- •3. Організаційні форми навчання
- •4. Урок — основна форма організації навчання
- •Елементи уроку
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •5. Форми роботи на уроці
- •6. Основні вимоги до уроку
- •2. Мета і завдання виховання
- •4. Закономірності виховання
- •5. Принципи виховання
- •6. Методи, прийоми і засоби виховання
Львівський державний університет фізичної культури
Кафедра педагогіки та психології
Лекційний курс
з дисципліни «ПСИХОЛОГІЯ І ПЕДАГОГІКА»
для студентів ІІ курсу
факультету здоров’я людини і туризм
Автор курсу лекцій: асистент Турецька Х. І.
Затверджено на засіданні
кафедри педагогіки та психології
“31” серпня 2010 р. Протокол № 1
Зав. кафедрою, доцент Степанченко Н.І.
Тема лекції: Вступ, предмет, об’єкт, завдання та методи психології
План лекції:
1. Психологія в системі сучасних наук
2. Об'єкт та предмет психології
3. Галузі психології
4. Практичне значення психології
5. Методи психології
1. Психологія в системі сучасних наук
Починаючи з XX ст. психологія належить до фундаментальних наук, яка знаходиться на перехресті гуманітарних та природничих наук.
Зв'язок психології з гуманітарними науками традиційний, насамперед із філософією, від якої відокремилась лише наприкінці XIX ст. Давній зв'язок простежуємо також із логікою, зокрема, у вивченні логічних форм мислення. Вивчення психіки з соціального погляду засвідчує спорідненість психології з соціальними науками: соціологією, історією, етнологією, юриспруденцією, економікою, педагогікою тощо.
Водночас психологія тісно пов'язана з природничими науками, насамперед з біологією, хімією та фізикою. Значною мірою під їхнім впливом психологія наприкінці XIX ст. стала самостійною наукою і згодом виникли такі її галузі як психофізика, психофізіологія, психобіохімія тощо. Біологічна наука допомагає психологам з'ясувати матеріальні основи і фізіологічні механізми психічних явищ; хімічна — розкриває таємниці людської пам'яті та емоцій; фізична — пояснює сприймання простору, часу та руху.
Сучасна психологія пов'язана також з математичними, технічними науками, кібернетикою. Зв'язок психології з технічними дисциплінами дає змогу вивчати особливості діяльності людини як оператора, що, відповідно, приводить до «гуманізації» техніки та «технізації» психології. Поява математичних методів опрацювання результатів психологічних досліджень дає змогу обґрунтувати достовірність отриманих даних і таким чином наближує сучасну психологію до математики. Моделювання людської поведінки і окремих психічних процесів за допомогою комп'ютерної техніки, а також створення штучного інтелекту наближає психологію до кібернетичної науки.
Слід зазначити, що внаслідок тісної взаємодії психології з іншими галузями знань її місце в системі сучасних наук ще не є остаточно визначеним. Одні вчені відносять її до гуманітарних дисциплін, інші — до природничих. Через те, що «людський чинник» присутній У всіх видах діяльності людини, можна вважати, що сучасна психологія займає проміжне місце між гуманітарними і природничими науками.
2. Об'єкт та предмет психології
Об'єктом сучасної психології є психічні явища — факти суб'єктивного досвіду людини. Вони можуть набувати форму психічних процесів та станів і описуватися за допомогою психічних властивостей та особливостей.
Психічні процеси — це різні форми (пізнавальні, емоційні та вольові) єдиного, цілісного відображення індивідом об'єктивної дійсності та свого внутрішнього світу. Прикладом пізнавальних психічних процесів є сприймання, пам'ять, мислення; емоційних психічних процесів — емоції, почуття; вольових психічних процеси — прагнення, самогальмування.
Психічний стан — це психологічна характеристика, що відображує тривалі душевні переживання людини. Наприклад, уважність, сумніви, настрій, пристрасть, рішучість, наполегливість тощо.
Психічні процеси та стани формуються залежно від психічних властивостей та особливостей індивіда. Психічна властивість — це стала психічна якість, що формується під впливом біосоціальних чинників. Наприклад, властивостями сприймання є цілісність, константність, осмисленість; уваги — стійкість, розподіл, переключення. Психічна особливість — це специфічний, неповторний прояв психічного явища. Наприклад, особливостями особистості людини є темперамент, характер і здібності; мовлення — його зрозумілість, виразність, дієвість.
Предмет сучасної психології залежить від її орієнтації на об'єктивну чи суб'єктивну психологію. Сучасна об'єктивна психологія своїм предметом вважає пояснення фактів, закономірностей і механізмів виникнення, вияву та розвитку психіки людини; суб'єктивна психологія своїм предметом вважає розуміння неповторної людської індивідуальності.