Тема 7. Історико-філософський процес у Європі хіх-хх ст.

Позитивізм та його еволюція. Зміна предмету та завдань філософії в ІІ, ІІІ позитивізмі; Основні ідеї марксистської філософії. Предмет і завдання філософії в неотомізмі та прагматизмі. Ірраціоналістична філософія другої половини ХІХ – ХХ ст. Філософія життя (А. Шопенґауер, Ф. Ніцше). Екзистенціалізм, предмет і завдання. (С. К’єркеґор, М. Гайдеґґер, А. Камю, Ж.-П. Сартр). Класичний та новітній психоаналіз: основні завдання.

Тема 8. Філософська думка України

Українській національний світогляд та його витоки. Філософські ідеї в Україні Княжої доби (ідеї творів Йоана Дамаскіна „Джерело знань” та Іларіона Київського „Слово про Закон і Благодать”). Особливості формування професійної філософії в Україні: специфіка історичного часу та поява полемічної літератури. Традиції філософування в Україні: арістотелізм та неоплатонізм. Проблематика філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії.

Вираз неоплатонічної традиції у філософському вченні Г. Сковороди (філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури та три світи, вчення про людину та її шлях до щастя).

Соціально-філософська проблематика в Україні XIX-початку XX століть: романтична соціософська концепція творів „Історія Русів” та „Книги Буття українського народу”; соціальні концепції в Україні на соціалістичної орієнтації (І.Франко, М.Драгоманов); консервативні концепції суспільного розвитку (П.Куліш, В.Липинський); ліберально-націоналістичні концепції в Україні (Т.Зіньківський, М.Міхновський). Історичний традиціоналізм Д. Донцова за працею „Дух нашої давнини”.

Тема 9. Філософська онтологія та проблема свідомості

Філософський сенс проблеми буття. Підходи до розуміння структури буття та його сутності. Елементи структури та їх взаємовідношення. Проблеми буття в історико-філософському осмисленні. Простір, рух та час як характеристики буття. Свідомість як філософська категорія. Структура та функції свідомості.

Взаємозв’язок свідомості і мови.

Тема 10. Філософські підходи до процесу пізнання.

Специфіка філософії пізнання. Пізнання та його тлумачення в некласичній філософії: модель, мета пізнання та питання істини в марксистській філософії; питання істини та моделі пізнання в прагматизмі та аналітичній філософії. Традиційна та філософська герменевтика: поняття значення, смислу, умов розуміння та його рівні; різниця між традиційною та філософською герменевтикою.

Тема 11. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики.

Зміст і форми філософського вчення про розвиток. Загальні ознаки і людські критерії розвитку. Прогрес і регрес. Основні закони діалектики: взаємного проникнення протилежностей; взаємного переходу кількості і якості; заперечення заперечення. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів - софістики, еклектики, метафізики.

Тема 12. Категорії діалектики.

Принципи, закони і категорії філософії. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму й індетермінізму, історизму, системності, цілісності. Категорії діалектики: причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, елемент і система.

Тема 13. Проблема людини та її буття у філософії

Філософія про буття людини в світі: раціоналістична та ірраціоналістична традиція. Субстанційне розуміння людини: субстанційно-соціальна концепція (марксизм, екзистенціалізм); натуралістична інтерпретація людини (бігевіоризм, соціобіологія); підхід класичного та некласичного психоаналізу до проблеми людини. Функційональне розуміння людини філософською антропологією (М.Шелер, А.Ґелен). Проблема життя, смерті і безсмертя у сучасній філософії.