1.6.Розрахунок та побудова планограми робіт. Організація робіт в

очисному вибої

Для забезпечення безперебійної ритмічної роботи очисного вибою розробляється технологічний графік, який включає планограму робіт, графік виходів робочих, таблицю техніко-економічних показників.

При будуванні графіка організації робіт необхідно встановити режим роботи і форму організації робіт у лаві. Прийнятий режим роботи очисного вибою 4х6, у тому числі зміна ремонтно-підготовча, а три — по видобутку вугілля. В очисному вибої працює добова комплексна бригада під керівництвом бригадира та ланкових.

Для побудування планограми робіт необхідно розрахувати тривалість виконання процесів і операцій:

, хв.

де: К — коефіцієнт, який враховує непередбачені перерви у роботі лави (1,1 – 1,16)

V_p — робоча швидкість подачі комбайну, м/хв.;

Т_доп — норматив на допоміжні операції при виїмці вугілля комбайном, хв./цикл;

К_с — коефіцієнт сполучення пересування секцій механізованого кріплення з виїмкою вугілля комбайном;

Т_рпр — норматив часу на ремонтно-підготовчі роботи, хв./цикл

= хв.

де: t_пс — норматив часу на пересування секцій механізованого кріплення (0,1 хв. /1 секцію).

l_сек — відстань між секціями (0, 95 м)

Норматив часу на ремонтно-підготовчі роботи:

де: n — кількість змін по видобутку вугілля

Тривалість виїмки вугілля комбайном та спускання комбайну визначаємо за емпіричною формулою:

хвилин

, хв.;

де: — норматив часу на допоміжні операції (0,5 хв/м)

V_M — маневрова швидкість комбайну, м/хв.

хв.;

Тривалість виконання інших процесів визначається за формулою:

,

де: N_i — трудомісткість виконання і – того процесу, чол./змін;

n_i — чисельність робітників, зайнятих на і – тому процесі, чол.

Таблиця 1.4. Розрахунок тривалості процесів та операцій.

Види робіт, процеси	Трудомісткість, чол./змін	Коефіцієнт виконання норми	Чисельність робітників, чол.	Тривалість процесу, хвилин
Виїмка вугілля в уступах і кріплення	6,86	1,02	6	360
Підтримання прилеглих виробок	2,31	1,02	2	360
Кладка кострів	1,12	1,02	1	360
Відшивка рештака	1,42	1,02	2	256
Переноска повітряпроводу	0,49	1,02	1	176
Доставка лісу	4,80	1,02	5	346
Навантаження вугілля у вагонетки	3,44	1,02	3	360

1.7 Основні правила техніки безпеки у очисних вибоях

Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватись відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам (п. 2.3.1.).

З кожної очисної виробки влаштовується не менше двох виходів: один з них — на вентиляційний, другий — на відкотний штрек.

На крутих, крутопохилих і похилих пластах, де вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, обладнується не менше двох виходів на відкотний штрек, що не використовуються для спускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ (п.2.1.7.).

В очисних виробках повинно застосовуватися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам (п.2.3.16).

Кожна очисна виробка разом з тупиковими виробками, що прилягають до неї, повинна провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря (п. 3.1.12).

На кожній шахті повинні здійснюватися заходи щодо знепилювання повітря відповідно до «Інструкції з комплексного знепилювання повітря» (п. 3.6.1).

Протипожежний захист шахти має бути спроектовано так, щоб запобігти можливості пожежі, а в разі її виникнення в будь-якому місці і з будь-якої причини забезпечувались її ефективна локалізація і гасіння на початковій стадії (п. 6.1.1).

На кожній шахті повинен бути складений план ліквідації аварій відповідно до Інструкції зі складання планів ліквідації аварій (п. 1.1.12).

Віднесення пластів до небезпечних та загрозливих за раптовими викидами вугілля і газу та схильних до гірничих ударів, а також ведення гірничих робіт на таких пластах повинно проводитися відповідно до Інструкції з безпечного ведення гірничих робіт на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу та Інструкції з безпечного ведення робіт на шахтах, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів (п. 2.4.1).

Шахтна атмосфера за своїм складом, температурою та вологістю повинна забезпечувати нормальну життєдіяльність людини протягом усього часу її перебування під землею (п. 8.2.1).

Під час ведення гірничих робіт на шахтах повинні здійснюватись спеціальні заходи щодо збереження водного басейну, приземного шару атмосфери та рельєфу місцевості. Порушені ділянки земної поверхні повинні рекультивуватися (п. 8.5.2).

Вода, відкачувана з шахт, шламові води, а також господарські побутові стоки перед викидом їх до гідрографічної мережі повинні очищатися та знезаражуватися згідно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. 8.5.2).

У разі проектування шахт, як правило, передбачається безвідхідна технологія із залишенням породи в шахті або з використанням для промислових та господарських потреб (п. 8.5.5).

Усі породні відвали підлягають рекультивації (озелененню) (п. 8.5.17).