3.2.3. Вибір методів виконання робіт та засобів механізації

Земляні роботи

Розробка котловану виконується торцевим забоєм повздовжніми паралельно розташованими проходками з навантаженням грунту у автотранспорт. Планування і зрізка рослиного шару виконуються повздовжніми проходками бульдозера ДЗ 29.

Грунт розробляється нижче рівня стоянки екскаватора HD512III на всю глибину проходки з недобором 10 см.

Транспортування грунту здійснюється автосамоскидом ЗИЛ-555. Під завантаження машину встановлюють по заздалегідь встановленим величинам так, щоб під час завантаження кут між віссю стріли екскаватора та віссю автомашини був менше ніж 40⁰, а кут повороту стріли не перевищував 70⁰.

Зворотня засипка виконується вручну та механызована . Ущільнення грунту вручну - задопомогою електротрамбовки Wiber UqMS-15. Грунт трамбують шарами по 0,2м та пневмокатків.

Опорядження фасаду

Фасад ззовні обкладений силікатною цеглою шви розшиваються. Мысця біля вікон обробляються декоративною штукатуркою.

Підготовка основи

Спочатку треба перевірити адгезію існуючої штукатурки та малярного покриття . якщо треба вирівняти основу цементною штукатуркою, краще Ceresit 29. треба почистити основу від забруднення, видалити шар з низькою щильністю.

Виконання декоративної відділки

Захисний шар армований сіткою необхідно за грунтувати фарбою Ceresit СТ 16. Після висихання грунтового шару по ньому укладають рівномірний шар штукатурки товщиною, рівної товщині зерна, завдяки утриманого під кутом сталевого полутерка. Коли матеріал не прилипла до інструменту йому слід надати однорідну фактуру завдяки пластикового полутерка. В якості декоративного покриття рекомендується використовувати силікатні штукатурки Ceresit.

Облицювальні роботи

Облицювальні роботи виконуються в санвузлах керамічною плиткою на висоті 2,5м; Етапи укладання плитки:

1. Вирівнювання поверхні

2. Обробка поверхні

3. Визначення положення плитки( рейка, рівень, рейку закріплюємо на сітку)

4. Розподілення клейового

5. Укладання плитки

6. Укладання цоколя(рейку зняли)

7. Затирка швів

8. Чистка поверхні

9. Змачування водою

10. Обробка швів

При виборі облицювальної плитки для зовнішньої відділки треба звернути свою увагу на такі моменти як: морозостійкість і водонасичення – чим вона буде менше, тим краще.

Після того як вибрали плитку, підігнали і приклеїли залишається затирання швів. При виборі суміші для затирання слід враховувати такі фактори, як матеріал облицювання, умови майбутньої експлуатації, використаний при укладці клей, допустима ширина шва і відтінок керамічного покриття. При жорстких умовах використання порхні слід скористатися замазками на емоксидній основі. При уборці та митті облицювальної поверхні треба уникати використання жорстких щіток або сильно агресивних миючих засобів.

Влаштування покрівлі з керамічної черепиці

Щоб уникнути протікань дуже важливо грамотно виконати вузли примикань. Провідні виробники приділяють особливу увагу розробці деталей покрівлі і технічної документації. Інжинірингову підтримку, як правило, можна отримати безпосередньо у виробників, або в їх представництвах, у прямих дилерів, а також у фахівців провідних проектних і будівельних фірм, що спеціалізуються на покрівельних роботах.

Основою під черепицю служить обрешітка з дерев'яних брусків. Відстань між брусками визначається розмірами черепиці і нахилом даху. Оскільки черепиця є дрібнорозмірним матеріалом, що точно калібрується по геометрії, то вона вимагає точного і ретельного монтажу обрешітки.

Перед початком робіт черепицю розкладають невеликими стопками (по 5-6 шт.) на всіх площинах, щоб уникнути нерівномірного навантаження на крокви. Істотне зниження трудовитрат по підйому досить важкої черепиці на дах дає застосування підіймальних механізмів. Укладання черепиці здійснюється знизу вгору рядами. Ріжуть матеріал діамантовими дисками. При будь-яких, навіть вельми складних формах даху, відходи черепиці незначні.

Для кріплення у більшості видів черепиці на нижній стороні є спеціальний виступ, яким вона як би чіпляється за обрешітку. Пазова черепиця до того ж зачіплюється одна за одну, утворюючи суцільний килим. Певну черепицю звісу, коника, краї і тому подібне потребують додаткового механічного (клямерами, шурупами) кріплення. Якщо нахил покрівлі значний, то необхідне додаткове кріплення і рядової черепиці.

Кріплення до обрешітки не жорстке, так що кожна окрема черепиця володіє здатністю вільного переміщення (має люфт). Тому покрівля може сприймати навантаження, викликані осіданням споруди, вітровим тиском, впливом температурних коливань і тому подібне, без яких-небудь деформацій.

Монтажні роботи

Плити на буд майданчик доставляють пустотні. Монтаж плит починають від стіни, найбільш віддаленої від крану.

Перша плита встановлюється з монтажних столиків, а послідуючі – з раніше встановлених. Плити укладають на шар розчину товщиною 20мм. При встановленні плит у проріз за величиною зазору між плитами та величиною спирання плит на стіну. Плити з’єднуються зі стінами та між собою. Шви між плитами та місця з’єднання анкерів з петлями замонолічують розчином, а також місця стикування плит зі стінами. Розчини готують на будівельному майданчику за допомогою електричного змішувача і подають у ящиках на робочі місця. Монтаж ведуть з при об’єктного складу.