- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •1.Об’єкт та предмет соціології
- •2. Сутність соціального як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •Методи соціології
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •8. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9.Роль і завдання соціології в соц. Реформуванні укр. Суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1.Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки
- •3 .Розвиток соціології в період середньовіччя
- •4.Передумови появи і розвитку соціології як науки.
- •5. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6О.Конт – засновник соціології.
- •7. Позитивістська соціологія Конта
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” о.Конта.
- •9.Еволюціоністська соціологія Спенсера
- •10. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11. Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології Дюркгеймом
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14. Теорія п.Сорокіна.
- •16.Соціологічна 3онцепція самогубства е.Дюркгейма
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”
- •20.Питирим Олександрович Сорокін (1889-1968) - видатний учений соціолог 20 століття.
- •21. Структурний функціоналізм г. Парсона
- •22.Основні напрямки сучасної соціології
- •23. Витоки української соціології, її характерні риси
- •24. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •26 Соціологія радянського періоду, її криза
- •27. Роль м.Грушевського у розвитку соціології
- •28 Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології
- •30.Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2.Основні ознаки суспільства і типологія суспільств
- •3. Характерні особливості сучасного постінд суспільства.
- •4 Особливості розвитку сучасного укр. Суспільства
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства
- •6. Соц структура суспільства, її складові
- •7. Група як складова соц. Структури суспільства. Класифікація груп
- •8. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри
- •9 Поняття соц. Інституту, його види
- •10. Роль та ф-ії соц. Інститутів у життєдіяльності сусп. Поняття аномії
- •11. Інституалізація, її ознаки.
- •12. Найважливіші соц. Інститути сучасного укр. Сусп., проблеми їх взаємодії
- •13 Політика як соціальний інститут, його функції
- •14Релігія як соціальний інститут
- •15.Змі як соціальний інститут, його функції.
- •6. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури
- •17. Сутність теорії соціальної стратифікації
- •18. Історичні типи стратифікації
- •19. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації
- •20. Соціальна нерівність як основа стартифікації
- •21. Теорія соц. Статусу в концепції соц. Стратифікації
- •22. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства
- •23 Соціальна мобільність та її види
- •24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні
- •25. Трансформація соц. Стр-ри укр. Сусп.
- •Тема 4 . Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •8. Соціологічний зміст понять “де соціалізація” та “ресоціалізація”
- •9. Типологія особистості в соціології.
- •4,10.Людина як самоорганізована, саморегульована соціальна система.
- •Тема 5.Соціологія культури
- •1. Соціальна сутність культури.
- •3. Основні функції культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •10.Проблема відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1, Конфлікт як соц. Явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його негативні і позитивні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини конфлікту.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту.
- •7. Типологія конфлікту.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Тема 7. Економічна соціологія
- •1. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення категорій “ек. Поведінка”, “ек. Культура”, “ек. Мислення”, “ек. Інтерес”
- •4.Економіка як соціальний інститут, його функції
- •5 Сутність соціального механізму економічного розвитку
- •6 Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1 Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2 Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3 Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •4 Праця, як соціальний процес, її види.
- •5 Соціальні функції праці
- •6 Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •8. Співввідношення понять “управління “ та “керівництво”. Методи та стилі керівництва
- •9 Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •10. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних дослідж.
- •1. Організаційну структуру соціологічної роботи в Україні репрезентують:
- •2 Поняття соц. Дослідження, його завдання
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соц. Дослідження
- •4. Види соц. Досліджень, їх призначення
- •5. Функції соц. Дослідження
- •6. Етапи організації соц. Дослідження
- •7. Програма соц. Дослідження, структура
- •8 Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обгрунтування в організації соц. Дослідження
- •9 Мета і завдання соц. Дослідження
- •10. Роль гіпотез в організації соц. Дослідження, їх види
- •11. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначеня
- •13 Методи аналізу соціологічних документів.
- •14 Соціологічне спостереження, його види.
- •16 Соц. Опитування. Його різновиди.
- •17 Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18 Анкетування, структура анкети.
- •19 Вимоги до анкетера.
- •20 Інтерв’ю, його види.
- •21 Експертиза, її призначення.
- •22 Професійна атестація як різновид соц. Експертизи, її функції.
- •23 Тестування, його призначення. Види тестів
- •24 Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26 Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
-
Методи соціології
Під поняттям "метод" у науці розуміють спосіб досягнення істини, певний шлях здобуття нового знання, теоретичного чи практичного освоєння дійсності. Як і будь-яка наука, соціологія широко використовує загальнонаукові (загально-логічні) методи пізнання, а саме: аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного та навпаки, методи аналогії, моделювання, формалізації, метод історичного та логічного тощо.
Одночасно соціологія використовує методи власне соціологічного дослідження*. До них належать методи збору соціологічної інформації та методи аналізу соціологічної інформації. Розглянемо спочатку основні методи збору соціологічної інформації. Аналіз документів - метод здобуття соціологічної інформації, вилученої з документальних джерел. Розрізняють неформалізований (традиційний) аналіз і формалізований (контент-аналіз).
Опитування - метод отримання соціологічної інформації, заснований на усному чи письмовому зверненні до людей із наступним узагальненням відповідей та їхнім поясненням. Розрізняють анкетування та інтерв'ю як підвиди опитування.
Спостереження — метод отримання соціологічної інформації шляхом прямої реєстрації подій свідками. Спостереження може бути простим і включеним.
Соціальний експеримент — метод отримання соціологічної інформації в контрольованих та керованих умовах. Експеримент може бути натуральний і розумовий (мисленнєвий).
Основні методи аналізу соціологічної інформації: опрацювання (кодування) інформації — присвоєння кожному варіантові відповіді умовного коду; узагальнення - групування даних залежно від обраного показника; інтерпретація даних - перетворення числових величин у логічну форму, виявлення кількісних залежностей тощо.
Сучасна соціологія оперує поняттями жорсткі (кількісні) та м'які (якісні) методи. Жорсткі (кількісні) методи спрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийоми їхньої обробки. Результатом такої обробки є знання в числовій формі. Такі методи подають певне уявлення про явище, наголошуючи на його кількісних характеристиках, але власне явище не розкривають і не пояснюють приховані, латентні, механізми, суб'єктивні смисли, значення, що привели до його появи.
До жорстких методів відносять: пряме спостереження, формалізований аналіз документів (контент-аналіз), анкетування, стандартизоване (регламентоване опитувальником) інтерв'ю тощо.
Якісні (м'які) методи дають змогу виявити приховані, суб'єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини, з наступною їхньою інтерпретацією.
Якісні методи ефективні там, де потрібно виявити суб'єктивні механізми діяльності індивідів як виконавців соціальних ролей. Увага науковців до м'яких методів (якісної соціології) зросла у другій половині XX ст., що відповідає постпозитивістській традиції, а також основним напрямам гуманістичної соціології. У класичному варіанті м'які методи чи не вперше були використані у відомій праці Ч. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці", де аналізувалися особисті документи індивідів (листи, біографії, інтерв'ю, газетні матеріали, дані агенцій із міграції тощо). Виділяють низку м'яких методів.
Метод ствольної біографії (біографічний метод) - вільне відтворення індивідом перебігу власного життя через призму суспільних подій.
Метод фокус-груп - спланована дискусія, котру веде модератор ("соціолог-якісник") у спеціально відібраній групі незнайомих людей навколо обраної теми (фокусування на певній проблемі) з метою збору думок і пошуку консенсусу щодо певного питання. Цей метод широко застосовується в маркетингових дослідженнях.
Відкриті групові дискусії - якісна методика, спрямована на усвідомлення проблем певних спільностей і пошуку шляхів їхнього вирішення. Такими спільностями можуть бути сільський схід, сусідська община, територіальні об'єднання тощо.
Нарративне інтерв'ю (narrativ - розповідь) - вільна розповідь про життя оповідача без втручання модератора.
До якісних методів належать також традиційний аналіз документів, вільне (нестандартизоване інтерв'ю тощо).
Слабке місце цього типу методів, суб'єктивність, розглядається як позитив, як один із чинників досягнення мети дослідника- повніше зрозуміти соціальне явище, що підлягає вивченню.
-
сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв'язок Соціальні відносини - це усталена, така, що історично склалася за конкретних умов місця і часу, система зв'язків між окремими людьми й соціальними спільнотами, які беруть неоднакову участь економічному, політичному й духовному житті, мають різний соціальний стан, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання. Ці відносини складаються з приводу місця і ролі людей у суспільстві, способу їх життя, умов існування. Вони виявляються в результаті порівняння становища окремих індивідів, соціальних груп у соціальній структурі, через комунікаційні зв'язки між ними, оцінку власного становища порівняно зі становищем інших з метою впливу на результати їхньої діяльності, корекції поведінки та інтересів. Соц. відносини формуються в процесі соц.. діяльності, тобто сукупності дій окремих особистостей у соц. орг. у зв. з досягненням певних цілей, реаліз. інтер. і задов. потреб.
Соціальні відносини можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними тощо.
Вивчення соціальних відносин дає можливість зробити висновок щодо взаємного ставлення одна до одної соціальних спільнот і людей як представників цих спільнот. Суспільні відносини опосередковують соціальні відносини, тобто відносини між людьми, що складаються в процесі певної діяльності (політичної, економічної, правової) й саме роблять людей не абстрактними, а конкретними індивідами. Тому соціальні відносини неможливо виокремити в чистому вигляді, як це можна зробити з економічними, політичними, правовими тощо. Постійна взаємодія окремих індивідів чи спільнот за певних соціальних умов утворює специфічні соціальні відносини. Соціальні відносини існують і реалізуються в межах соціальної структури суспільства, яка містить сукупності соціальних спільнот, груп різного типу. Проблеми соціальної структури належать до так званих фундаментальних знань, тобто тих, які зачіпають сутність соціальних явищ і процесів, закономірності формування та розвитку котрих вивчає соціологія.
Соціальне явище - це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або навіть окрема подія чи випадок. Узагалі хід будь-якого явища, зміна його етапів є соціальним процесом. У соціології соціальний процес - це взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни у людських стосунках, у становищі соціальних груп, окремих індивідів, тобто в соціальній структурі. Соціальні процеси можуть характеризувати: зміни в структурі особистості (формування установок, ціннісних орієнтацій чи мотивації поведінки); взаємодію кількох індивідів (спілкування, особистісні конфлікти); внутрішньо- і між групову взаємодію (адаптація, згуртування, спільна праця).
Якщо такі процеси супроводжуються прогресивними зрушеннями, тобто накопиченням позитивного суспільно значущого змісту, то матиме місце соціальний розвиток. Прогрес.
Результатом соціального прогресу є такі соціальні відносини, рівнодійна яких має тенденцію максимального наближення до вимог тих чи інших соціальних законів.