Складання звіту

У звіті приводять ескізи арматури із зображенням схем роботи цієї арматури, умовних позначень та маркування, а також короткий опис вивченої арматури, місця її встановлення та порівняльну характеристику.

Література [2,с.7-12;].

Контрольні запитання:

1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?

2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?

3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?

4.Яке обладнання відноситься до запобіжної арматури?

5. Основні несправності водорозбірної і запірної арматури та способи їх усунення.

Лабораторна робота № 3. Вивчення гідрометричних характеристик водорозбірної арматури та водолічильників

Мета роботи - експериментальне визначення гідравлічної характеристики водорозбірної арматури.

Загальні положення

Арматура, яка використовується у внутрішніх водопровідних мережах поділяється на групи залежно від її призначення. Водорозбірна арматура встановлюється біля санітарних приладів для розбору води, промивання обладнання та інших цілей. До цієї групи відносяться водорозбірні крани: банні, туалетні, змішувачі, лабораторні, пісуарні, поливні, змивні, поплавкові та інші.

Гідравлічна характеристика арматури залежить від витрат води і напору перед водорозбірним краном

q = H/S ,

де S – гідравлічний опір арматури.

Першою серією дослідів необхідно підтвердити теоретичні положення із лекцій­ного матеріалу про те, що існує залежність між витратою води, що проходить, через кран, і напором у підвідній трубі перед краном. Другою - необхідно підтвердити залежність між витратами води, що проходять через кран, і ступенем відкриття крану.

Методика проведення експериментів і обробка результатів дослідів

Перша серія дослідів

Відкрити вентилі 2, 7,8, 9, а також клапан 15.

1. Вентилем 2 встановлюється вільний напір (наприклад 1,2 м).

2. Потім одночасно закривається клапан 15 і вмикається секундомір, що дозволить об’ємним способом визначити витрати води через вентиль 8 за час Т_і в секундах при об’ємі налитої води у вимірювальний бак за той же час.

3. При даному ступені відкриття отвору вентиля 8 вимірюється витрата води при різних значеннях вільного напору (порядку 1,2; 1,0 м; 0,8 м і 0,6 м).

Перша серія дослідів повинна включати до 4 вимірювань при різних напорах перед вентилем 8 (напір регулюється вентилем 7) і за вищенаведеною методикою ті ж досліди проводяться для коркового крана 12.

Друга серія дослідів

Друга серія дослідів проводиться з метою визначення залежності між сту­пенем відкриття водорозбірного крана №13 і витратою води через нього при постійному напо­рі. Для цього на маховичку крана №13 прикріплюється стрілка, яка дозволяє досить точно визначити ступінь його відкриття (поворот маховичка на 1/4, 1/2, 3/4 і повний оберт).

Опис лабораторної установки

Установка (рис. 6) підключена до внутрішнього водопроводу будинку, а у випадку його, виключення працює від запасного бака. До регістра із трьох паралельних ліній, на яких вста­новлені прохідні вентилі № 5-7,9-11 , а також вентиль 8, кран 12 та водолічильник 14, до і після яких встановлені п’єзометри. Вода проходить через регістр і скидається у вимірювальний бак.

Рис 6. Схема лабораторної установки

1 - внутрішній водопровід; 2 -11 – вентилі; 12 – корковий кран; 13 - водорозбірний кран; 14 – водолічильник; 15 – клапан; 16 – каналізація; 17 – мірна рейка; 18 – п’єзометри

Обробка результатів

В лабораторному журналі студент наводить схему лабораторної установки, а результати досліджень заносить в табл. 1. Дані таблиці використовуються для побудови графіків, які характеризують роботу вентиля 8, коркового крана 12 та водорозбірного крана 13 при змінному напорі перед ними (в мережі) та різному ступені відкриття вентилів та кранів: q = f(H) та q = f(m), де q – витрати води; H – напір; m – число обертів маховичка.

1. Результати досліджень визначення впливу тиску в мережі водопроводу і ступені відкриття на пропускну здатність арматури

Номери дослідів	Робочий напір (Н), м	Відкриття вентиля (m), оберт.	Витрати води, л/с	Примітки

Аналізуючи результати досліджень, слід пам’ятати, що при водопостачанні будинків на вводі та перед водорозбірною арматурою може мати місце надлишковий напір. При відсутності стабілізаторів напору рекомендується відрегулювати запірну арматуру ( засувку, вентиль) на цьому вводі або перед арматурою, знизивши напір. На нижніх поверхах, де завжди має місце надлишковий напір, виникають різні гідростатичні умови роботи водорозбірної арматури і витрати води навіть у однотипної арматури будуть мінятися досить суттєво.

Дійсно, через водорозбірну арматуру з гідравлічним опором S витрати води при Н = Н_f , будуть: q = q₀ . Але коли Н = Н_f + Dh, витрати складуть: q = q₀ + Dq =. Усунення надлишкового напору Dh буде сприяти тому, що витрати води через водорозбірну арматуру будуть оптимальні, тобто q = q₀. Для цього на відгалуженні в квартиру або перед водорозбірною арматурою встановлюють діафрагми (рис.7). Визначення діаметра отвору діафрагми наведено в

[ 2, c.73].

Рис. 7. Схеми встановлення діафрагм для стабілізації напору в водорозбірній арматурі (а, б): а – схема встановлення діафрагми безпосередньо перед арматурою; б – теж саме, на відгалуженні в квартиру

Література [2,с.12 - 17].

Контрольні запитання:

1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?

2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?

3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?