І) Основні концепції зайнятості населення. Види і форми зайнятості

Процес відтворення національного виробництва передбачає відтворення не лише сукупного продукту, але й робочої сили. Це означає, що робоча сила, яка використовується в процесі виробництва, повинна постійно відновлювати свою працездатність шляхом споживання необхідних засобів існування. В умовах ринкової економіки для того, щоб отримати ці засоби існування, необхідно мати певні кошти. Основним джерелом отримання цих коштів для переважної частини працездатного населення є продаж робочої сили, в результаті чого робітники включаються у виробничий процес І отримують статус «зайнятих». Отже, відтворення робочої сили передбачає забезпечення працездатного населення, а точніше; трудових ресурсів країни роботою, їх зайнятість.

Трудові ресурси - це частина населення країни, яка володіє необхідним фізичним розвитком, має певні знання, практичний

досвід роботи і знаходиться в певних вікових межах. В Україні - це жінки від 16 до 54 років, чоловіки - від 16 до 59 років.

Виходячи зі сказаного, даємо таке визначення категорії зайнятості.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих І суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Вона характеризується системою економічних відносин з приводу забезпечення громадян робочими місцями та визначенням форм участі в суспільному господарстві з метою одержання засобів до існування.

Існують такі види зайнятості.

Ефективна зайнятість є результатом ефективного розподілу трудових ресурсів, тобто такого, що задовольняє потреби суспільного виробництва за кількістю і якістю робочої сили і забезпечує найбільший його обсяг.

Фактична зайнятість фіксує результат розподілу ресурсів праці. В умовах ринку фактична зайнятість характеризується водночас елементами ефективного і неефективного розподілу робочої сили.

Зайнятість економічно активного населення має різноманітні форми свого виявлення.

Основною формою є стандартна повна зайнятість,, якій притаманні такі риси;

• робота лише в одного підприємця;

• робота у виробничому приміщенні роботодавця;

• стандартне навантаження протягом дня, тижня, року. Відсутність будь-якої з перелічених рис стандартної

зайнятості зумовлює не типовість форми зайнятості.

Часткова зайнятість - це регулярна зайнятість за наймом при значно скороченій тривалості роботи на конкретному об'єкті. Розмір скорочення стандартної тривалості робочого часу кожна країна, враховуючи національні особливості, встановлює сама, або, не встановлює його взагалі.

Головним критерієм тимчасової зайнятості є наявність терміну закінчення трудового договору (контракту). В останні роки спостерігається значне поширення тимчасової зайнятості.

2) Теорії зайнятості і відтворення суб'єктивного

фактора виробництва

Неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці.

Представники неокласичної школи (Д. ГІлдер, А. Лаффер) вважають, що регулятором ефективної зайнятості І в сучасних умовах повинен служити тільки ринковий механізм. На їх думку, ціна праці через рівень заробітної плати впливає на попит і пропонування робочої сили, регулює їх співвідношення та необхідну рівновагу між ними. Ціна на робочу силу швидко і гнучко реагує на кон'юнктуру ринку. Якщо внаслідок перевищення пропонування праці над попитом виникає безробіття, то вона впливає на ціни в бік їх зниження до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги на ринку праці на рівні повної зайнятості, за якої безробіття відсутнє.

Так, наприклад, заробітна плата через певні причини зросте з \\-^;| до \¥з: то призведе до підвищення пропонування праці до \^2- Ц^е викличе надлишок зайнятих, а фактично, штучно сформує безробіття в країні. Це призведе до зниження ціни праці на ринку з \¥₂ до V/].

На рисунку 10. повна рівновага на ринку праці досягається в точці В, де крива пропонування робочої сили 8 перетинається з

Кількість зайнятих

Рис. 10. Неокласична модель повної зайнятості, заснована на принципі саморегулювання ринку праці.

кривою попиту на неї О роботодавців. Заробітна плата V^і/, виступає як рівноважна. За даного рівня заробітної плати в економіці досягається повна зайнятість Ь₍ - попит на працю дорівнює пропонуванню праці.

Аналогічну позицію займають прихильники теорії раціональних сподівань. Ця теорія передбачає, що крива сукупного пропонування праці 8 вертикальна, а заробітна плата та інші ціни - гнучкі. Зниження заробітної плати і цін, якщо таке станеться, не приведе до вимушеної незайнятості робочої сили, через певний час зайнятість швидко відновиться па новому (нижчому) рівні цін.

		а

Праця, осіб

Рис. 11. Раціональні сподівання І модель сукупного попиту на робочу силу - сукупного пропонування робочої сили.

Так, зниження рівня заробітної плати \Уі до \*/₂ скоро приведе до рівноваги між пропонуванням робочої сили і попитом на неї у точці в, і повний рівень зайнятості збереження.

Кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці. Протилежну позицію займає кейнсіанська теорія зайнятості. ЇСейнс звернув увагу па те, що за капіталізму просто не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість. Повна зайнятість скоріше випадкова, а не закономірна. Крім того, ціни на продукцію і заробітна плата не очищує ринки робочої сили. Якщо зарплата не змінюється, щоб очищати ринок, то виникає невідповідність між тими, хто бажає знайти роботу, і кількістю вакансій. Графічно це положення зображено на рисунку 12.

	8
^5 ,,/ і .зайняті о № їй 8 ; О а	Внпушено незайняті \ о/ обо'іа сила 1