6.12 Зборівський договір

Зборівський договір, який мав офіційну назву "Декларація ласки йо­го королівської милості Війську Запорозькому на пункти сунлеки (про­хання) даная" - був укладений 8 серпня 1649р. під Зборовом (сьогодні Тернопільська обл.). Зборівський договір завершив воєнні дії 1649 р., у ході яких селянсько-козацьке військо завдало нищівних ударів польсько-шляхетській армії. Однією з головних битв стала Зборівська, де від цілко­витого знищення поляків врятувала зрада союзника Б.Хмельницького татар, хана Іслам-Гірея ІІІ, який боявся зростання сили козаків і добився від Хмельницького припинення військових дій та початку переговорів з поляками. Б.Хмельницький був змушений прийняти не зовсім вигідні для України умови, які не відповідали ні фактичному успіхові козацького вій­ська, ні тим великим надіям, яки мали українські народні маси, що з таким натхненням вступили в національно-визвольну війну.

Згідно з умовами тієї угоди:

1) кількість реєстрових козаків зростала до 40 тис. осіб (хоча фак­тично була в декілька разів більша);

2) під козацьке управління на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким переходили Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства. Границі України починалися від Дніпра (м. Димера) на Корос-тишів, Паволоч, Погребище, Прилуки, Вінницю і Брацлав, а з Брацлава до Ямполя по Дністру; на лівому боці Дніпра - від Ос­тра на Чернігів, Ніжин, Ромни до Дніпра і до Московської гра­ниці;

3) на цій території заборонялося розташовуватися польському вій­ську;

4) всі посади на цій території' переходять до українських шляхтичів православної віри;

5) євреї і єзуїти не мали права жити в цій області;

6) православний Київський митрополит діставав місце в польсько­му сенаті;

7) Чигирин переходив у володіння гетьмана;

8) Волинь, Поділля залишалися під владою короля;

9) питання про ліквідацію уніатської церкви в Україні мав розв'язати польський сейм;

10) мала бути проголошена загальна амністія, а крім того, ще спеці­альна амністія для шляхти, яка приєдналася до козацького повс­тання;

11) польський король погодився на виплату щорічної данини (упо-минок) Криму та у таємній статті дозволив татарам "вільно спу­стошувати край, повертаючись назад";

У січні 1650р. польський сейм затвердив статті Зборівського договору в дуже загальних рисах, але Польща не збиралася їх виконувати.

Зборівський трактат не відповідав ні фактичному успіху національ­но-визвольної боротьби, ні тим широким надіям, які плекали українські народні маси. Договір не міг задовольнити керівників на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким. Замість повного визволення всього українського народу й створення власної держави довелося формально задовольнитися націо­нально-територіальною автономією. Але Б.Хмельницький дивився на Збо­рівський договір лише як на тимчасовий і намагався створити нову держа вну організацію на території козацької України, незважаючи на формальні умови і використовуючи ті права, які давали йому статті Зборівськогс говору. Фактично виникає українська козацька держава, офіційною на звою якої стало "Військо Запорозьке".