13. Метод вивчення документів у соціологічному дослідженні

Одним із методiв вивчення документiв є контент-аналiз (від англ. content — змiст). Суть його полягає у виокремленнi в текстi документа певних одиниць змiсту для їх статистичної обробки (розрахунок частоти вживання цих одиниць: термiнiв, оцiнок i т. ін.). Наприклад, виконавши контент-аналiз дiлових характеристик, якi керiвник дав пiдлеглим, можна дійти висновку, на якi якостi підлеглих вiн орiєнтується, що його приваблює — зовнiшнi атрибути життя чи глибиннi риси характеру. Важливо пам’ятати, що при роботi з документами одержанi данi повиннi вiдповiдати певному рiвню узагальненостi, мати теоретичну i практичну значущiсть.

14. Метод виміру в соціологічному дослідженні

Метод вимірювання в соціологічному дослідженні являє собою певну систему фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних приладів та апаратів. Вимірювання — це процес визначення відношення однієї кількісної характеристики об'єкта до іншої однорідної з нею, прийнятої за одиницю виміру. Основні функції методу вимірювання в соціологічному дослідженні є:

1) фіксація кількісних характеристик об'єкта;

2) класифікація та порівняння результатів вимірювання.

15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні

Експеримент — зміна або відтворення явища з метою вивчення його у найсприятливіших умовах.

Даний метод спирається на точний облік незалежних змінних, які впливають на залежні змінні. Характерна риса експерименту — заплановане втручання людини у досліджуване явище, можливість його відтворення за різних умов. З допомогою експерименту отримують інформацію, недоступну для інших методів.

Соціальний експеримент виконує дві основні функції:

а) перевірка наукової гіпотези щодо причинних зв'язків між явищами;

б) досягнення певного ефекту в практично-перетворювальній діяльності.

Особливістю експерименту як методу одержання соціальної інформації є те, що він передбачає вироблення гіпотези щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними явищами або щодо характеру якого-небудь механізму колективної чи індивідуальної діяльності, виведеної логічним шляхом на основі теоретичних і емпіричних даних.

Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад за характером об'єкта і предмета дослідження, за специфікою поставленого завдання, за характером експериментальної ситуації, за логічною структурою доведення гіпотези.

16. Метод опитування в соціологічному дослідженні

Опитування – найпоширеніший метод збору первинної інформації. У кожному випадку опитування передбачає звернення безпосередньо до учасника й спрямоване на ті сторони процесу, які мало піддаються або не піддаються взагалі прямому спостереженню. Існують два основні різновиди соціологічного опитування: анкетування й інтерв’ювання.

При анкетування опитуваний сам заповнює анкету з питанням у присутності анкет ера або без нього. За формою проведення воно може бути індивідуальним і груповим, очним і заочним. Найпоширеніші форми заочного – поштове опитування, опитування через газету, журнал. Інтерв’ювання передбачає особисте спілкування з опитуваним, при якому дослідник (або його повноважний представник) сам задає питання й фіксує відповіді. За формою проведення воно може бути прямим, «віч-на-віч», і опосередкованим, наприклад по телефону. Залежно від джерела первинної соціологічної інформації, розрізняють опитування масові й спеціалізовані. У масовому опитування основним джерелом інформації виступають представники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо пов’язана із предметом аналізу. Учасників масових опитування прийнято називати респондентами. У спеціалізованих опитуваннях головне джерело інформації – компетентні особи, чиї професійні або теоретичні знання, життєвий досвід дозволяють робити авторитетні висновки. Учасниками таких опитувань є експерти, здатні дати зважену оцінку з питань що цікавлять дослідника. Звідки ще одна широко поширена в соціології назва таких опитувань – експертні опитування.