26 Способи геометричного невілювання і визначення висотзвязуючих та проміжних точок.

Геометрическое нивелирование выполняется горизонтальным лучом визирования. Перед нивелированием точки на местности закрепляют колышками, костылями,   на которые устанавливают вертикально нивелирные рейки. Место установки нивелира для работы называют станцией, а расстояние от нивелира до рейки - плечом нивелирования.Различают два способа геометрического нивелирования: из середины и вперед. При нивелировании из середины (рис.30а) нивелир устанавливается примерно на равных расстояниях от реек,  поставленных на точки А  и В, а превышение вычисляют по формуле:

а - из середины;  б – вперед

h = a - b, где а  и b - отсчеты в мм по рейкам,  установленным соответственно на задней по ходу движения при нивелировании и передней точках.Знак превышения h получится положительным,  если а больше b, и отрицательным, если а меньше b. Если известна высота НА задней точки А, то высота передней точки В НВ = НА + h. При нивелировании вперед нивелир ставят так,  чтобы его окуляр находился над точкой А, измеряют высоту прибора i, затем визируя на рейку, отвесно поставленную в точке В, берут отсчет b. В этом случае: h = i - b.При нивелировании нескольких точек для вычисления их высот используют горизонт прибора,  которым называют высоту  горизонтальной  линии визирования, т.е.  горизонт прибора равен высоте точки, на которой установлена рейка, плюс отсчет по рейке. Из рис. 30 б следует:ГП = HA + i;  НB = ГП - b.Последовательное нивелирование применяется для измерения  превышений  между  точками  А и D,  разделенными значительным расстоянием или превышениями.Последовательность : нивелир устанавливают по середине между точками А и В и приводять его в рабочее положение; наводят зрительную трубу на заднюю рейку т. А и берут отче по черной шкале; переводять заднюю трубу на переднюю точку,берут отче по черной шкале; переворачивают переднюю рейку красной стороной берут отчет по шкале; наводять зрительную трубу на рейку, установленной в точке А, результаты берут по красной шкале; наводять трубу на промежуточную точку,берут отче по черной шкале.

28 Абсолютні та відносні висоти точок земної поверхні

Абсолютная высота, абсолютная отметка — расстояние по вертикали от среднего, не нарушенного волнением и приливами, уровня океана до данной точки на земной поверхности. Абсолютная высота точки, лежащей выше уровня океана, считается положительной, ниже — отрицательной. Абсолютная высота представляет собой третью координату точки (первые две — широта и долгота). На суше абсолютная высота определяется с помощью нивелирования. Относительная высота, относительная отметка — расстояние по вертикали от произвольного уровня, принимаемого за нуль, до заданной точки, например, высота горной вершины над уровнем дна ближайшей долины, высота террасы над уровнем реки. Иначе: превышение одной точки над другой, отсчитываемое по вертикали, разность абсолютных высот точек.

29Горизонтальна(теодолытна)зйомка місцевості. Способи зйомки контурів місцевості.

Теодолітна зйомка — горизонтальна зйомка контурів, тому на плані зображується тільки ситуація. Теодолітну зйомку виконують у великих масштабах на рівнинній місцевості зі складною ситуацією — в поселеннях, забудованих ділянках, залізничних станціях, аеропортах тощо.Теодолітна зйомка виконується з пунктів теодолітних ходів, що представляють собою системи зімкнутих або розімкнутих багатокутників, у яких обмірювані кути технічним теодолітом і сторони мірною стрічкою або далекоміром відповідної точності. У результаті додатка теодолітних ходів на місцевості одержують ряд пунктів, що мають координати.Теодолітна зйомка є ситуаційною, при якій горизонтальні кути вимірюють теодолітом, а горизонтальні проекції відстаней різними приладами. Перевищення між точками місцевості при цьому не визначають, тому теодолітна зйомка є окремим випадком тахеометричної зйомки.Теодолітні зйомки використовують для підготовки ситуаційних планів місцевості і цифрових ситуаційних моделей місцевості (ЦММ), а також для оновлення (внесення ситуаційних змін) топографічних карт і електронних карт (ЕК).У практиці досліджень об'єктів будівництва теодолітні зйомки найчастіше застосовують для здобуття ситуаційних планів і ЦММ в масштабах 1:2000, 1:5000 і в окремих випадках 1:10 000. У практиці досліджень лінійних інженерних споруд (автомобільних, лісовозних доріг, зрошувальних систем і т. д.) теодолітну зйомку застосовують при трасуванні шляхом вішення ліній, вимірів кутів повороту траси, розбиття пікетажу і зйомки притрасової смуги..Результати зйомки відображають на схематичному кресленні - абрисі (рис. 11.1,11.2), на якому дається замальовка всіх контурів і предметів місцевості (наприклад, трамвайний шлях, канава, трамвайна щогла, будинку № 10,12, 14 кам'яні (к), житлові (ж), нежилі (н) і відповідні проміри).Зйомку виконують різними способами.Спосіб перпендикулярів застосовують в основному для зйомки проїздів, коли знімальний хід проходить від фасадів не далі 8 м при зйомці в масштабі 1:2000, не далі 6м - у масштабі 1:1000 і не далі 4 м при зйомці в масштабі 1:500. Якщо довжина перпендикуляра більше зазначених розмірів, застосовують екер або підкріплюють промір по перпендикулярі ще зарубкою зі стрічки. При зйомці сталеву стрічку укладають по точках, відзначеним у створі лінії знімального теодолітного ходу за допомогою теодоліта.Способом лінійних засічок стрічку, так само як і способом перпендикулярів, укладають у створі знімальної лінії. Від двох точок на стрічці, що відповідають цілим метрам і складових підстава приблизно рівностороннього трикутника, рулеткою вимірюють відстані до точки контуру, яку визначають. При цьому довжина зарубок не  повинна перевищувати довжини рулетки. Для контролю роблять третій промір.Способом кутової засічки може бути виконана зйомка недоступних точок. Засічки наносять не менш чим із трьох напрямків.Спосіб полярних координат (див. рис. 11.2, а) застосовують для зйомки точок ситуації, вилучених від знімального ходу. Найчастіше цей спосіб застосовують при зйомці забудови, що знаходиться в середині кварталу, а також нетвердих контурів (границі угідь, кущі, дерева). Теодоліт встановлюють над відповідною точкою знімального ходу (наприклад, точка 2). Відстані від знімальної точки до точок ситуації (наприклад, ГК, кутів будинків) вимірюють мірним приладом або далекоміром, кути — при одному колі з орієнтуванням нульового штриха лімба на суміжну точку знімального ходу.Створний спосіб (див. рис. 11.2, б), як правило, застосовують при зйомці   ситуації в середині кварталу, коли зйомка основних контурів проведена. Створ може бути заданий продовженням лінії будинку; лінією, що з'єднує два твердих контури. Від лінії створу (наприклад, ВС) роблять зйомку ситуації способом перпендикулярів і лінійних зарубок (зйомка дерева, ГК). Відстань ВС вимірюють повністю.Результати польових вимірів, відбиті в абрисі, використовують для складання топографічного плану, наносячи їх на планшет. Планшет являє собою тонкий аркуш фанери або алюмінію, обклеєний зверху креслярським папером. На планшеті попередньо розбивають координатну сітку квадратів зі стороною 10 см і загальним розміром 50 х 50 см. По координатах на планшет наносять пункти геодезичного й знімального обґрунтування. Правильність накладки пунктів контролюють по відстанях між ними. Розбіжності не повинні перевищувати 0,2 мм на плані. У кожного пункту пишуть його номер або назва, а також наносять оцінку пункту з округленням до сантиметрів.

31   Пряма геодезична задача Прямою задачею в геодезії називають задачу, в якій по даним координатам однієї точки, дирекціоному куту (азимуту) напрямку з цієї точки на іншу та відстані між ними, знаходять координати іншої точки та дирекціонний кут (азимут) зворотнього напрямку.

Оберненою задачею в геодезії називають задачу визначення по відомих координатах двох точок відстані між ними та взаємних дирекціоних кутів.

32 Теодоліт призначений для виміру вертикальних і горизонтальних кутів, для виміру відстаней та засобами визначення магнітних азимутів по буссоли. У відповідність до ДОСТом 10529-86 теодоліти точності виміру кутів поділяються на: - високоточні (Т-1) - точні (Т-2,Т-5) - технічні (Т-15, Т-30) (цифри – це середня квадратична помилка виміру углов)

34 Теодоліт побудований за визначеною геометричною схемою і тому повинен

відповідати певним вимогам з взаємного розташування осей, окремих частин

і елементів. Тому виконуються необхідні операції з контролю дотримання

геометричних умов. Комплекс таких операцій називається перевірками

теодоліта.

1. Перевірку зовнішнього стану і комплектності теодоліта проводять

візуальним оглядом.

2. Перевірку працездатності теодоліта виконують випробуванням, звертаючи

увагу на:працездатність замків, які фіксують прилад у футлярі;працездатність установочних пристроїв, плавність обертання всіх рухомих елементів приладу.

Виводять навідні гвинти лімба, алідади та вертикального круга у середнє

положення.

У відповідності з принципом вимірювання горизонтального кута конструкція

теодоліта повинна задовольняти таким геометричним умовам:

вісь установочного циліндричного рівня LL (рис. 1) повинна бути

перпендикулярною до осі обертання теодоліта ZZ;

візирна вісь зорової труби VV повинна бути перпендикулярною до

горизонтальної осі HH теодоліта;

горизонтальна вісь теодоліта НН повинна бути перпендикулярною до осі

обертання теодоліта ZZ;

вертикальний штрих сітки ниток повинен бути перпендикулярним до осі

обертання труби.

Якщо геометричні умови не відповідають наведеним, виконують певні

виправлення, які носять назву юстування.

3. Перевірка установочного рівня.

4. Перевірка правильності установки сітки ниток труби.

5. Перевірка положення колімаційної площини.